31 жовтня 2022 року
справа № 361/2137/22
провадження № 33/824/2683/2022
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2022 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2022 рокувизнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік.
Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 496 грн 20 коп.
Не погоджуючись із постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на те, що копію постанови апелянт отримав 30 серпня 2022 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
Постанова суду про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ухвалена 19 серпня 2022 року.
Отже, останнім днем для подачі апеляційної скарги є 29 серпня 2022 року.
Апеляційну скаргу подано 30 серпня 2022 року.
За змістом положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.
Як вбачається із матеріалів справи копію оскаржуваної постанови апелянтом отримано 30 серпня 2022 року (а.с.35), апеляційну скаргу подано 30 серпня 2022 року (а.с.41).
Враховуючи, що із апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся в день отримання копії оскаржуваної постанови суду, вважаю за можливе поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 не керував автомобілем та був пасажиром, а тому не був зобов'язаний проходити огляд на виявлення стану сп'яніння. Стверджує, що за кермом автомобіля був ОСОБА_2 , який надавав пояснення територіальній обороні. Апелянт вважає постанову суду незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 31 травня 2022 року о 22 год. 30 хв. в Київській обл., м. Бровари, по вул. Київській 1-А, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення кординаціїї рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager 2820» або в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2, п. 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами, наявними в матеріалах справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано відмову водія від проходження огляду;
- поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили факт відмовити ОСОБА_1 від проходження огляду на виявлення стану сп'яніння;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів, який підписаний ОСОБА_1 . З акту вбачається, що в результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені наступні ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук; та зазначено, що від проходження огляду водій відмовився.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем та був пасажиром, а тому не був зобов'язаний проходити огляд на виявлення стану сп'яніння судом не приймаються, оскільки протокол про адміністративне правопорушення підписано водієм ОСОБА_5 , будь-яких заперечень ним не зазначено, навпаки вказано про те, що він вживав пиво та від проходження огляду відмовився.
Свідок ОСОБА_1 була допитана в суді першої інстанції, судом надана оцінка її поясненням, а тому необхідності в наданні показів вказаної особи в суді апеляційної інстанції немає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя