іменем України
Справа №377/461/20
Провадження №1-в/377/23/22
03 листопада 2022 року Славутицький міський суд Київської області у складі: судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , начальника Вишгородського районного сектора філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 , засуджений ОСОБА_5 відсутній, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі подання начальника Вишгородського районного сектора філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про вирішення питання про направлення до місця відбування покарання засудженого:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Потіївка, Радомишльського району, Житомирської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого в ТОВ «СПАРТА» на посаді директора, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2018 року народження, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Вишгородського районного суду Київської області від 17 вересня 2021 року за ч.1 ст. 296, ч.1 статті 122 КК України, зміненого вироком Київського Апеляційного суду від 28 липня 2022 року до покарання у виді обмеження волі на строк два роки,-
Начальник Вишгородського районного сектора філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області звернулася до суду з поданням про вирішення питання про направлення засудженого ОСОБА_5 до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.
Подання обґрунтоване тим, що 28.07.2022 року вирок щодо ОСОБА_7 надійшов на виконання до Вишгородського районного сектора філії Державної установи «Центр пробації». 14.09.2022 року засудженому було неодноразово направлено виклик до сектору для ознайомлення з порядком слідування до виправного центру та отримання припису, проте будучи достовірно обізнаним за викликом до Вишгородського районного сектору не з'являється та по причину своєї неявки не повідомляє, на телефонні дзвінки засуджений не відповідає. Такі дії засудженого ОСОБА_7 свідчать про його ухилення від виїзду до місця відбування покарання.
У судовому засіданні начальник Вишгородського районного сектора філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області подання просила задовольнити, пославшись на зазначені у ньому обставини.
Засуджений ОСОБА_8 в призначені судові засідання не з'явиляється, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, за адресою реєстрації, також викликався через оголошення на офіційному сайті «Судової влади України». Вважається належним чином повідомленим.
Відповідно до частини 5 статті 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Вислухавши пояснення начальника Вишгородського районного сектора філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, думку прокурора, який просив задовольнити подання, перевіривши матеріали особової справи засудженого, суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 57 КВК України особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку. Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому виклик, за яким він зобов'язаний з'явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання.
Частиною 2 статті 57 КВК України визначено, що з урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання.
Відповідно до частини 4 статті 57 КВК України у разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.
В частині 5 статті 57 КВК України визначено, що у разі неприбуття засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання та в разі, якщо його місцезнаходження невідоме, уповноважений орган з питань пробації надсилає органам Національної поліції подання про оголошення його в розшук та подання до суду для вирішення питання направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.
Згідно із частиною першою статті 58 КВК України, строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.
За змістом частини другої вказаної статті у строк покарання за правилами, передбаченими у статті 72 Кримінального кодексу України, зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.
Відповідно до пунктів 1, 2, 7, 8 глави 2 розділу ХІ Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29 січня 2019 року № 272/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 січня 2019 року за № 120/33091 , засуджений до обмеження волі зобов'язаний прибути до виправного центру не пізніше строку, встановленого в приписі, та мати при собі документ, який посвідчує його особу. Засуджені до обмеження волі прямують самостійно до виправного центру за рахунок держави. У разі неприбуття засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання уповноважений орган з питань пробації вживає заходів щодо встановлення причин невиїзду такої особи до виправного центру та у разі встановлення поважної причини невиїзду повторно видає припис на виїзд. У разі невиїзду засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення від одержання припису уповноважений орган з питань пробації надсилає подання про направлення до місця відбування покарання за формою, наведеною в додатку 55 до цього Порядку, до суду для вирішення питання направлення засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом (документально підтверджені). Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису.
За змістом частин 1, 4 статті 87 КВК України особи, засуджені до позбавлення волі, направляються для відбування покарання не раніше спливу триденного та не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили. Порядок направлення засуджених до виправних і виховних колоній встановлюється нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
Згідно з п.1 розділу ІІІ Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.02.2017 року №680/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.02.2017 року №265/30133, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань.
Судом встановлено з матеріалів подання, що вироком Вишгородського районного суду Київської області від 17 вересня 2021 року ОСОБА_9 засуджено за ч.1 ст.296, ч.1 ст.122 КК України, міру покарання змінено вироком Київського Апеляційного суду від 28 липня 2022 року до покарання у виді обмеження волі на строк два роки.
З матеріалів особової справи видно, що з Вишгородського районного суду Київської області направлено розпорядження від 05.09.2022 року про виконання вироку, що набрав законної сили, до ВП №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області передано 14.09.2022 року та цього ж дня передано до Вишгородського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.
14.09.2022 року засудженому було направлено виклик до сектору на 19.09.2022 року для ознайомлення з порядком слідування до виправного центру та отримання припису. 15.09.2022 даний виклик для нього отримала під підпис громадянка ОСОБА_10 - дружина засудженого. З довідки начальника Вишгородського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» вбачається, що 19.09.2022 ОСОБА_5 протягом дня до сектору не прибув і про причину неявки не повідомив. 20.09.2022 року в ході телефонної розмови з батьком засудженого - громадянином ОСОБА_11 , останній повідомив, що не знає де зараз знаходиться його син, він вже дорослий і не доповідає йому про своє місце знаходження.
З рапорту старшого інспектора ОСОБА_12 від 21.09.2022 року вбачається, що останнім було здійснено вихід за місцем проживання засудженого з метою вручення виклику. Біля будинку АДРЕСА_2 був помічений громадянин ОСОБА_5 , який вийшов з під'їзду свого будинку. На прохання працівника сектору зупинитися, засуджений ОСОБА_5 не реагував, а лише пришвидшив ходу, сів до свого автомобіля та поїхав в невідомому напрямку.
Таким чином, будь-яких доказів, які б виключали можливість виїхати до місця відбування покарання, у ОСОБА_8 до Вишгородського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області та суду не надано.
Враховуючи той факт, що засуджений ОСОБА_8 ухиляється від відбування покарання у виді обмеження волі на строк два роки, призначеного вироком Київського апеляційного суду від 28.07.2022року, та не прибув без поважних причин до Вишгородського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, суд вважає за необхідне подання начальника Вишгородського районного сектора філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області задовольнити та надати дозвіл на затримання і направлення засудженого ОСОБА_6 до місця відбування покарання у порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, оскільки жодних поважних причин невиїзду до місця відбування покарання не наведено.
Керуючись ст. 57, 87 КВК України, ст.539 КПК України, -
Подання начальника Вишгородського районного сектора філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області - задовольнити.
Затримати засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та направити до місця відбування покарання, визначений Вишгородським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, для відбуття покарання у виді обмеження волі на строк два роки, у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. Після прибуття засудженого до виправного центру звільнити його з-під варти.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_13 відповідно рахувати з дня його прибуття та постановки на облік у виправний центр за місцем відбуття покарання.
У строк покарання за правилами, передбаченими у статті 72 Кримінального кодексу України, зарахувати час перебування під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру з розрахунку 1 день перебування під вартою за 2 дні обмеження волі.
Виконання ухвали суду в частині затримання засудженого ОСОБА_6 покласти на Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1