Справа № 567/430/22
14 листопада 2022 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Назарук В.А.
при секретарі Гічиновська Я.В.
за участю
особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника - адвоката Нікітюка П.М.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , працюючого оператором в ТВО «Західний», РНОКПП НОМЕР_1
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
встановив:
24.04.2022 о 18 год. 47 хв. в м.Острог по вул.Крашевського, 10 Рівненської області ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначеного правопорушення не визнав та пояснив, що 24.04.2022 о 18 год. 47 хв. в м.Острог по вул.Крашевського керував автомобілем Volkswagen Golf та був зупинений працівниками поліції, які зупинили його за порушення Правил дорожнього руху та запропонували для нього пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на що він погодився та даний огляд показав результат 1,52 проміле.
Пояснив, що з вказаним результатом згідний не був, але працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі і направлення на такий огляд для нього не видавали.
Зазначив, що вранці 24.04.2022 випив пива.
Пояснив, що працівниками поліції не було забезпечено участь двох свідків під час проведення огляду, зважаючи на те, що в них перестала працювати відеокамера, яка фіксувала проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, надавши оцінку всім доказам в їх сукупності та взаємозв'язку, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та необхідності притягнення його до адміністративної відповідальності з огляду на наступне.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735.
Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським з застосуванням технічних засобів відеозапису.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
З матеріалів справи відповідно до результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено на місці зупинки транспортного засобу і в результаті такого огляду було встановлено, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння (1,52 проміле).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення також доведена протоколом про адміністративне правопорушення від 24.04.2022 серії ААБ №022486, а також наданим відеозаписом, який отримано в порядку, передбаченому ст.251 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що процедура огляду на стан алкогольного сп'яніння щодо ОСОБА_1 працівниками поліції була зафіксована за допомогою належного технічного засобу відеозапису, що відповідає вимогам ч.2 ст.266 КУпАП.
При вирішенні справи, в цій частині суд виходить з наступного.
Частиною 3 ст.266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З наданого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час проведення щодо нього огляду на стан алкогольного сп'яніння незгоди з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, не висловлював, а відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 , він з показами такого засобу був згоден.
Таким чином, процедура огляду на стан алкогольного сп'яніння щодо ОСОБА_1 була зафіксована на належний технічний засіб і лише подальше спілкування працівників поліції, тобто те, яке не охоплювало процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння, та ОСОБА_1 фіксувалось на інший технічний засіб.
Таким чином, думка ОСОБА_1 про недійсність результатів огляду у зв'язку з тим, що поліцейськими на час огляду на стан алкогольного сп'яніння не було залучено двох свідків, є помилковою.
Окрім того, вирішуючи справу, суд виходить з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння щодо ОСОБА_2 .
Водночас, суд вважає, що в ситуації, яка склалась такого направлення не потребувалось, оскільки відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу він з показами такого засобу був згоден, а отже процедура огляду була завершена.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Таким чином факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.
З зазначених доказів вбачається, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За загальним визначенням транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а тому на водія покладається відповідальність не тільки за своє життя, а й за життя пішоходів та цілісність майна інших громадян.
За змістом ст.23 КУпАП метою застосування адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи суспільну небезпечність вчиненого правопорушення та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, суд застосовуючи вид адміністративного стягнення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, який працевлаштований, суд вважає, що для його перевиховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, достатнім є накладення стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі передбаченому законом з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, також суд враховує, що альтернативи відповідному стягненню за вчинення даного правопорушення закон не передбачає.
Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова судді про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
На підставі ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, керуючись ст.24, 221, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню з ОСОБА_1 в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме в сумі 34000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 14.11.2022.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.