Справа № 422/13369/22
Провадження № 3/522/11175/22
11 листопада 2022 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої - судді Косіциної В.В.
розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління національної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
5 жовтня 2022 року до Приморського районного суду з Відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління національної поліції в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Косіциній В.В.
Відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився; надіслав до суду заяву, в якій повідомляв суд про те, що не має змоги прибути у судове засідання по причині зайнятості на роботі.
Потерпіла особа ОСОБА_2 до суду також не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з'ясувавши повно, всебічно, об'єктивно усі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 123856 від 16 вересня 2022 року суду стало відомо, що 10 вересня 2022 року о 17 годині 00 хвилин громадянин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою АДРЕСА_2 виражався нецензурною лайкою в бік своєї колишньої дружини ОСОБА_2 .
Такі дії громадянина ОСОБА_1 були кваліфіковані працівниками поліції за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто як домашнє насилля.
У своїх поясненнях, які містіться у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 підтверджує ту обставину, що між ним та його колишньою дружиною (потерпіла особа) стався конфлікт по причині того, що його колишня дружина поїхала відпочивати з іншим чоловіком, в ході якого він дійсно висловлювався у бік своєї колишньої дружини нецензурною лайкою. Пояснення потерпілої особи у матеріалах справи відсутні.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року, під домашнім насильством слід вважати будь-які діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, а фізичне насильство є формою домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється в тому числі і на осіб, які спільно проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Наявні у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП підтверджується не лише поясненнями останнього та визнанням ним своєї провини, а й протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 1238561 від 16 вересня 2022 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю потерпілого.
При цьому суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 від 12.10.2022 року щодо незаконного та неправдивого протоколу щодо нього, оскільки сам протокол підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень.
Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 34 КУпАП судом не встановлено обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 35 КУпАП судом встановлено обставину, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, а саме вчинення правопорушення в стані сп'яніння.
За перелічених фактичних обставин, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, зважаючи на визнання вини ОСОБА_1 та враховуючи наявність обставини, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для виховання останнього в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП саме у виді штрафу, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.
Разом із тим, положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Як встановлено, ОСОБА_1 до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору не відноситься, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі, який був встановлений на день вчинення адміністративного правопорушення.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 34, 35, 40-1, 173-2, 284, 287, 294, 307, 308 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.В. Косіцина