09 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа №440/8511/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якій просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження з 01.04.2019 максимального розміру призначеної позивачу пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для обрахування пенсії, виданої Полтавським ОВК згідно рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 у справі №440/2227/22;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії відповідно довідки про розмір грошового забезпечення для обрахування пенсії, виданої Полтавським ОВК згідно рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 у справі №440/8577/21, без обмеження її максимального розміру, після її індексації з 01 березня 2022 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги позивач обґрунтував посиланням на те, що він є військовим пенсіонером, перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області та отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідач провів виплату перерахованої пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.01.2020, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021 у зв'язку з підвищенням визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, а також з 01.03.2022 у зв'язку з індексацією пенсії, установленою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", обмеживши, при цьому, суму пенсійної виплати максимальним розміром, що, на переконання позивача, є безпідставним та порушує його право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що при проведенні перерахунку пенсії позивача пенсійним органом враховані вимоги чинного на момент здійснення такого перерахунку законодавства.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, що підтверджується наявними у справі документами пенсійної справи позивача.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови №704.
23.03.2018 ІНФОРМАЦІЯ_1 видано ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.01.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", із зазначенням таких сум грошового забезпечення за відповідною посадою за нормами, чинними на 01.03.2018: посадовий оклад - 5500,00 грн., оклад за військовим званням - 1480,00 грн., надбавка за вислугу років (50 %) - 3490,00 грн., всього - 10470,00 грн.
05.03.2019 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
На підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі №440/1619/21 Полтавським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки виготовлено та направлено до ГУ ПФУ в Полтавській області довідку від 10 червня 2021 №9/1/2990/фп78097 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 із зазначенням таких сум грошового забезпечення позивача: посадовий оклад - 5500,00 грн., оклад за військовим званням - 1 480,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 3490,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 6805,50 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 825,00 грн., надбавка за класну кваліфікацію (7%) 385,00 грн, премія (35%) - 1925,50 грн., всього - 20410,50 грн.
ГУ ПФУ в Полтавській області листом №6980-6252/К-02/8-1600/21 від 19.07.2021 повідомлено позивача, що підстави для перерахунку його пенсії відсутні, оскільки будь-яких зобов'язань на ГУПФУ в Полтавській області рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 по справі №440/1619/21 не покладено.
Не погоджуючись з такою відповіддю, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Вказані обставини встановлені в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 у справі №440/8577/21, а відтак, в силу приписів статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 у справі №440/8577/21 адміністративний позов ОСОБА_1 (тупик АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непроведення з 01 квітня 2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 10.06.2021 №9/1/2990/фп78097 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на 05 березня 2019 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 10.06.2021 №9/1/2990/фп78097, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року з урахуванням раніше проведених виплат.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/8577/21 ГУПФ України в Полтавській області проведено перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки від 10.06.2021 №9/1/2990/фп78097 з 01.04.2019 та виходячи з відсоткового розміру пенсії 80% грошового забезпечення, що підтверджено копією протоколу.
У подальшому, ГУПФ України в Полтавській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.01.2020, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021 у зв'язку з підвищенням визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з урахуванням оновленої довідки від 10.06.2021 №9/1/2990/фп78097.
Як наслідок після вказаних перерахунків загальний розмір пенсії позивача з надбавками склав: з квітня 2019 року 21568,28 грн., з липня 2019 року - 21617,86 грн., з грудня 2019 року - 21672,62 грн., з січня 2020 року - 21672,62 грн., з липня 2020 року - 21727,38 грн., з грудня 2020 року - 21769,56 грн., з липня 2021 року - 21832,46 грн., з грудня 2021 року - 21891,68 грн., проте до виплати з 01.04.2019, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.01.2020, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021 визначено останньому обмежену 10 прожитковими мінімумами суму пенсії.
Також ГУПФ України в Полтавській області провело перерахунок пенсії позивача з 01.03.2022 у зв'язку з індексацією пенсії, установленою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" з урахуванням попередньої довідки Полтавського ОВК від 23.03.2018. Як наслідок після вказаного перерахунку розмір пенсії з надбавками склав 13416,96 грн., що не перевищило 10 прожиткових мінімумів, а тому виплата пенсії з 01.03.2022 здійснювалася позивачу без обмеження 10 прожитковими мінімумами.
Позивач звернувся до ГУПФ України в Полтавській області зі заявою щодо виплати пенсії без обмеження її максимального розміру.
У відповідь на вказане звернення відповідач листом повідомив позивача про відсутність підстав для виплати його пенсії без обмеження її максимального розміру.
Не погодившись з такими діями пенсійного органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку вимогам позивача, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2262-ХІІ особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, (...) мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Статтею 15 Закону №2262-ХІІ визначено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсії за вислугу років підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом.
У силу пункту "в" частини першої статті 16 Закону №2262-ХІІ до пенсії за вислугу років, що призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується: надбавка особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, у порядку і на умовах, передбачених статтею 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - у порядку і на умовах, передбачених статтею 9 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".
Статтею 64 Закону №2262-ХІІ визначено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
У силу пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525).
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 р. до 28 лютого 2022 р. за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Водночас, як визначено статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII /надалі - Закон №3668-VI/, максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Закон №3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Законом №3668-VI частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За обставин цього спору позивач оскаржує протиправність дій пенсійного органу щодо невиплати частини пенсії після її перерахунку з 01.04.2019, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.01.2020, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021 внаслідок зміни грошового забезпечення та підвищення окремих надбавок, розмір яких обчислюється з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також з 01.03.2022 внаслідок індексації пенсії, нарахованої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", внаслідок обмеження пенсійної виплати максимальним розміром.
Залученими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджено, що з огляду на збільшення грошового забезпечення позивача з 05.03.2019 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019.
З огляду на підвищення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб відповідач з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.01.2020, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021 здійснив перерахунок пенсії позивача шляхом збільшення надбавок особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи та за особливі заслуги.
Також відповідач провів індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022, як те передбачено згаданими вище положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118.
При цьому, виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії з 01.04.2019, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.01.2020, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021 відповідач фактично провів з обмеженням розміру перерахованої пенсії 10 прожитковими мінімумами.
Суд не погоджується з такими діями управління та звертає увагу на те, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з частинами першою та другою статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18, від 10.09.2021 у справі №300/633/19 та від 24.09.2021 у справі №370/2610/17.
Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18.
З огляду на викладене, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Суд не приймає до уваги наявність у статті 2 Закону №3668-VI положень стосовно можливості обмеження пенсії максимальним розміром на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, оскільки Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).
Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
При цьому, суд враховує, що положення статті 2 Закону №3668-VІ є аналогічними за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУПФ України в Полтавській області щодо проведення виплати пенсії позивачу після її перерахунку з 01.04.2019, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.01.2020, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021 з обмеженням максимального розміру.
Суд не враховує при прийнятті рішення висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 06.03.2017 у справі №490/5309/16-а, Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №183/342/17, від 03.04.2018 у справі №361/4922/17, від 24.06.2020 у справі №580/234/19, від 08.07.2020 у справі №607/7115/17, адже зазначені судові рішення не стосуються питань обмеження пенсійних виплат військовослужбовцям.
Зокрема, висновки, висловлені Верховним Судом у постанові від 24.06.2020 у справі №580/234/19, стосуються питань пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначені як працівникам льотного складу цивільної авіації. Тобто, вказана постанова прийнята за різних фактичних обставин спору, з урахуванням різної нормативної бази, що у своїй сукупності не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правові позиції у цій справі.
Такого підходу дотримується й Верховний Суд, зокрема в ухвалі від 19.08.2021 у справі №620/5584/20.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд керуючись частиною другою статті 9 КАС України дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та задоволення позовних вимог частково шляхом визнання протиправними дій ГУПФУ в Полтавській області щодо відмови у проведенні виплати перерахованої з 01.04.2019, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.01.2020, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021 пенсії позивачу без обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, а також зобов'язання ГУПФУ в Полтавській області здійснити виплату позивачу перерахованої з 01.04.2019, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.01.2020, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021 пенсії без обмеження її максимальним розміром.
При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних в частині, що стосуються виплати позивачу перерахованої з 01.03.2022 пенсії без обмеження її 10 прожитковими мінімумами, оскільки ГУПФ України в Полтавській області провело перерахунок пенсії позивача з 01.03.2022 у зв'язку з індексацією пенсії, установленою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" з урахуванням попередньої довідки Полтавського ОВК від 23.03.2018. Як наслідок, після вказаного перерахунку розмір пенсії з надбавками склав 13416,96 грн., що не перевищило 10 прожиткових мінімумів, а тому виплата пенсії з 01.03.2022 здійснювалася позивачу без обмеження 10 прожитковими мінімумами.
Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Позивач від сплати судового збору звільнений, оскільки є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи.
Інші судові витрати у справі відсутні.
Отже, підстав для розподілу судових витрат у цій справі немає.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 (тупик АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні виплати перерахованої з 01.04.2019, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.01.2020, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021 пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсійної виплати максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату позивачу (з урахуванням фактично виплачених сум) перерахованої з 01.04.2019, з 01.07.2019, з 01.12.2019, з 01.01.2020, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021 пенсії без обмеження її максимальним розміром.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Гіглава