09 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа №440/8478/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій протиправними та стягнення допомоги,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, у якій просить:
- визнати протиправними дії Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги за 2022 рік, передбаченої ч. 4 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- стягнути з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області на користь ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу за 2022 рік, передбачену ч. 4 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на вказані реквізити позивача, що додаються.
Позов обґрунтований тим, що позивач має статус учасника бойових дій та відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання щорічної разової грошової допомоги, яка виплачується до 05 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з огляду на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18), проте позивач отримав допомогу лише в сумі 1491,00 грн. З таким розміром щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік позивач не погоджується та вважає, що вказана допомога має виплачуватися у розмірі, встановленому частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не у розмірі, визначеному Порядком використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженим постановою КМУ від 07.05.2022 №540.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2022 відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Відповідач позов не визнав та у наданому до суду відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи правомірність своїх дій посиланням на обґрунтованість виплати спірної допомоги у розмірі, визначеному постановою КМУ від 07.05.2022 №540, яка є чинною та підлягала виконанню Центром.
Дослідивши зібрані у справі письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 25.03.2021 та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Центр у червні 2022 року здійснив виплату позивачу грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 1491,00 грн.
Посилаючись на необхідність виплати такої допомоги у розмірі, кратному п'яти мінімальним пенсіям за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
01.01.1999 набрав чинності Закон №367-ХІV, яким статтю 12 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Згідно із пп. 5 п. 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено п. 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 зазначене положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Таким чином, Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас відповідно до Додатку до Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою КМУ від 07.05.2022 №540 /далі - Постанова №540/, разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році учасникам бойових дій виплачується у розмірі 1491,00 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-XII з урахуванням Рішення №3-р/2020.
Отже, на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №540.
При цьому суд зауважує, що дію наведеної вище норми Закону №3551-XII у 2022 році не зупинено, вона не втратила чинність, зміни до названого Закону законодавцем не вносились.
А тому, виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році слід застосовувати не Постанову №540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Подібні висновки щодо застосування норм права викладено у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 та враховані судом під час розгляду цієї справи на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України.
Варто зазначити, що Уряд України, обмежуючи розмір грошової допомоги до 5 травня у 2022 році у Постанові №540 всупереч правовій позиції КСУ, викладеній у Рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020, зумовив ситуацію, де розпорядники бюджетних коштів, виконуючи вимоги Постанови КМУ, вимушені діяти з порушенням прав та гарантій осіб, на яких поширюються положення Закону №3551-XII. Однак, необхідність виконання компетентним органом, як розпорядником бюджетних коштів, вимог Постанови №540, не звільняє його від відповідальності за порушення конституційного права позивача на належний соціальний захист.
Відповідно до пункту 1, підпунктів 3.1 та 3.2 пункту 3 Положення про Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, затвердженого розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 17.10.2016 №460 (http://www.adm-pl.gov.ua/sites/default/files/460-2016.pdf), Центр є державною установою і підпорядковується Департаменту соцзахисту населення Полтавської облдержадміністрації. До головних завдань Центру належать, зокрема: забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту та обслуговування населення, надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави; підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги (...), інших грошових виплат.
Згідно з підпунктом 4.9 пункту 4 вказаного Положення Центр відповідно до покладених на нього завдань проводить перерахунки розмірів грошової допомоги (в тому числі у зв'язку з індексацією), забезпечує своєчасну підготовку бухгалтерської та статистичної звітності з використанням уніфікованих програмних засобів.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує, що Центр визначений відповідальним органом, який зобов'язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати позивачу спірної допомоги, а тому відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Центру щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області на користь ОСОБА_1 недоплаченої разової грошової допомоги за 2022 рік, передбаченої ч. 4 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на вказані реквізити позивача, що додаються, з огляду на передчасність їх заявлення.
Отже, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Оскільки витрат по сплаті судового збору за подання цього позову позивач не поніс, то відсутні підстави для розподілу таких судових витрат на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (вул. Ціолковського, буд. 47, м. Полтава, Полтавська область, 36023, ідентифікаційний код 02770127) про визнання дій протиправними та стягнення допомоги задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Гіглава