"08" листопада 2022 р.
Окрема думка судді ОСОБА_1 .
Колегія суддів більшістю голосів частково задовольнила апеляційну скаргу прокурора на вирок Івано-Франківського міського від 20.07.2022 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , скасувала вирок за м'якістю покарання і призначила йому більш суворе покарання за ст. 185 ч.4 ККУ.
Не погоджуюсь з позицією суддів тому, що вирок суду першої інстанції є цілком законний і обґрунтований, апеляція прокурора - необґрунтована й позбавлена правової доцільності й необхідності. Посилення покарання обвинуваченому, який вперше вчинив крадіжку на 525 грн, збитки від якої відшкодовано, навіть в умовах воєнного стану, позбавлено основ справедливості й гуманності.
Основні доводи прокурора ґрунтуються на тому, що суд в умовах воєнного стану безпідставно застосував ст. 69 ККУ і не розділив обставини для окремого застосування ст.ст. 69 і 75 ККУ щодо покарання обвинуваченого.
Такий виклад вироку не є істотним процесуальним порушенням, яке може бути підставою для скасування вироку. Цей недолік вироку колегія суддів може поправити у своїй ухвалі, розділити вказані обставини щодо зазначених норм ККУ і залишити вирок суду без змін. Із змісту ст. 75 ККУ слідує, що при її застосуванні суд повинен повторно послатися на пом'якшуючі покарання обставини, на які він посилається при застосуванні ст. 69 ККУ.
В чинному ККУ немає правових заборон чи перешкод одночасному застосуванні вказаних норм закону.
Посилання прокурора на практику Верховного Суду вважаю необґрунтованою, оскільки така практика є невмотивованою і непереконливою та не підтвердженою позицією Великої Палати ВС.
Крім того, апеляція прокурора не може бути задоволена через те, що вона не місить істотного погіршення становища обвинуваченого, в ній дублюється остаточне застосування ст. 75 ККУ, яку застосував суд першої інстанції, що позбавляє її правої доцільності й обґрунтованості, оскільки обвинуваченого все одно звільнено від покарання з випробуванням.
Суддя ОСОБА_1