Справа № 487/416/20
Провадження № 1-кп/487/162/22
02 листопада 2022 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за №12019150030004656 від 16.12.2019, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, розлучений, інвалід 3 групи, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою : АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
представника потерпілої - ОСОБА_7
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 16.12.2019 близько 10-00 год., знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, наніс один удар дерев'яним костилем в тім'яну область голови ОСОБА_6 , чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді садни тім'яної ділянки голови, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, а саме у спричиненні легких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні захисником ОСОБА_5 заявлено клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності за вчинення кримінального проступку, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника, висловив свою згоду на закриття кримінального провадження, просив звільнити його від кримінальної відповідальності.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання сторони захисту.
В судовому засіданні представник потерпілої - адвокат ОСОБА_7 заперечувала проти задоволення клопотання сторони захисту, посилаючись на те, що на момент вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, діяла редакція Кримінального Кодексу України, якою діяння обвинуваченого було віднесено до злочинів, а не до кримінальних проступків.
Потерпіла ОСОБА_6 заперечувала проти закриття кримінального провадження, оскільки вважає, що сплив строку давності не є підставою для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані докази, вважає, що клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню, а кримінальне провадження підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення) особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, якщо у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, минуло два роки з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили. Аналогічний строк давності (два роки) передбачений діючою на теперішній час редакцією п.1 ч.1 ст. 49 КК України у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України (в редакції яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення 16.12.2019), у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відноситься до злочинів невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе ніж обмеження волі. На теперішній час статтею 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України, віднесено до кримінальних проступків, а санкція статті також передбачає покарання менш суворе ніж обмеження волі.
Таким чином, на момент розгляду даної справи в суді, передбачений законом строк давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за це кримінальне правопорушення сплинув.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Отже, за змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Таким чином, положеннями КПК України не передбачено обов'язкової згоди потерпілого для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.
Доводи представника потерпілої щодо віднесення Кримінальним Кодексом України кримінального правопорушення на момент його вчинення до злочинів, судом оцінюються критично, оскільки строк давності за вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе ніж обмеження волі є таким самим як і за вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі - два роки.
З урахуванням встановлених обставин, наявності згоди обвинуваченого, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі ст.. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження.
Вирішуючи питання щодо цивільного позову ОСОБА_6 суд враховує положення ч. 1 ст. 129 КПК України, згідно з якими вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. У такому випадку суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК) є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов'язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.
Водночас у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства (Постанова Верховного Суду від 10.08.2021 по справі №161/694/20).
Керуючись ст. ст. 284, 285-288, 369-372, 376, 392-395 КПК України, суд
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст.. 49 КК України.
Кримінальне провадження №12019150030004656 від 16.12.2019, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України - закрити.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином - залишити без розгляду.
Роз'яснити цивільному позивачу ОСОБА_6 право пред'явлення цивільного позову в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя : ОСОБА_1