Справа № 359/5695/22 Головуючий у І інстанції Вознюк С.М.
Провадження № 33/824/3044/2022 Доповідач у ІІ інстанції Дрига А.М.
31 жовтня 2022 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Синяченка В.П. на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави, -
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 27.08.2022 року о 23 год. 07 хв. по вул. Центральна в с. Рогозів Бориспільського району Київської області, керував транспортним засобом марки «Skoda» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням спеціального технічного приладу «Драгер» ALKOTEST 6820 в присутності двох свідків. Тест огляду позитивний - 1,46 ‰. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.9 (а) ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді, захисник Синяченко В.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2022 року скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Свої апеляційні вимоги захисник обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, а лише перебував у ньому, у направленні зазначено, що водія доставили на огляд у медичний заклад, однак ніхто водія не доставляв і навіть не пропонував йому їхати у лікарню. Також з матеріалів вбачається, що направлення і пояснення свідків були виписані вже після складання протоколу щодо ОСОБА_1 , що підтверджується відеозаписом. Захисник також вказує, що показники драгера можуть бути невірними, так як у ніч з 28.08.2022 на 29.08.2022 температури повітря була +18 градусів Цельсія, а прилад показав +25, що ставить під сумнів визначений приладом стан сп'яніння. Отже, на думку захисника, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому, повинні бути перевірені до допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніву, що у даному випадку відсутнє.
Крім того, захисник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2022 року, мотивоване тим, що копію постанови він отримав 03.10.2022.
Перевіривши причини пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю за можливе поновити захиснику Синяченку В.П. строк на апеляційне оскарження постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2022 року.
ОСОБА_1 та його захисник Синяченко В.П., будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, клопотань про відкладення від них не надходило, у зв'язку з чим вважаю за можливе провести апеляційний розгляд у їх відсутність.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції дані вимоги закону у повній мірі було дотримано.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується фактичними даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №151632від 28 серпня 2022 року (а.с.2), який ОСОБА_1 підписав без жодних зауважень; роздруківці з приладу «Драгер» (Газоаналізатор Alcotest 6820) з результатом 1,46 проміле (а.с.3); акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу (а.с.9); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.10); письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.14, 15) відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, який був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.17).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
При підготовці до апеляційного розгляду було досліджено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення. З вказаного відеозапису вбачається факт добровільного проходження ОСОБА_1 тесту на стан алкогольного сп'яніння, проведеного поліцейським за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки, результат якого становить 1,46 проміле. При цьому ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що він їде по паролю на завдання, автомобіль ОСОБА_1 був заведений, зважаючи на що доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем є безпідставними.
Не можуть також бути взяті до уваги доводи апеляційної скарги захисника про те, що у направленні зазначено, що водія доставили на огляд у медичний заклад, однак ніхто водія не доставляв і навіть не пропонував йому їхати у лікарню, оскільки ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, у зв'язку з чим в направленні зазначено, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлено ознаки сп'яніння та проведено огляд за допомогою приладу «Драгер», результат якого становить 1,46 проміле.
Що стосується доводів апелянта про те, що направлення і пояснення свідків були виписані вже після складання протоколу щодо ОСОБА_1 , то вони є необґрунтованими з огляду на те, що документи у справі щодо ОСОБА_1 були складені після його огляду на стан сп'яніння, з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Крім того, вказані обставини не впливають на законність прийнятого судом рішення та жодним чином не спростовують вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9 (а) ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки не мають правового значення в контексті законності і обґрунтованості постанови суду першої інстанції.
Також є безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про те, що показники приладу «Драгер» можуть бути невірними, оскільки до матеріалів справи долучено Сертифікат перевірки типу, Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/11980 чинне до 21.12.2022, за результатами повірки встановлено, що засіб Газоаналізатор Alcotest 6820 відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019, Декларація про відповідність вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки та Декларація про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів. Отже, показники приладу Газоаналізатор Alcotest 6820 у даному випадку не можуть викликати будь-яких сумнівів у їх достовірності.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів апеляційний суд дійшов висновку, що твердження захисника з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Обраний суддею вид адміністративного стягнення відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП, окрім того санкцією ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
З урахуванням викладеного, постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу засхиника щодо її скасування - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити захиснику Синяченку В.П. строк на апеляційне оскарження постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2022 року.
Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_1 - адвоката Синяченка В.П. - залишити без задоволення.
Постанову суддіБориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2022 року року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига