Справа № 759/17435/16 Головуючий у І інстанції Новик В.П.
Провадження № 33/824/361/2022 Доповідач у ІІ інстанції Дрига А.М.
31 жовтня 2022 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М., за участю потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвоката Шаповалова А.М. на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 березня 2017 року, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та закрито провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, -
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_2 27 листопада 2016 року приблизно о 13 год. 34 хв., керуючи автомобілем «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , по просп. Перемоги, 67 в м. Києві, не надав дорогу автомобілю «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався по головній дорозі, а також не дотримався вимог дорожнього знаку пріоритету 2.1 «Дати дорогу» та наказового дорожнього знаку 4.10 «Круговий рух», внаслідок чого відбулося зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Не погоджуючись із рішенням судді, захисник ОСОБА_2 - адвокат Шаповалов А.М. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 06 березня 2017 року та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є необґрунтованим, не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну оцінку. Захисник вказує, що водій ОСОБА_1 міг безперешкодно рухатись по своїй крайній лівій смузі, а не здійснювати виїзд (перетинання) на суміжну смугу дорожнього руху, по якій попереду рухався автомобіль ОСОБА_2 , і таким чином не здійснювати наїзд (зіткнення), тобто не скоювати ДТП, втім ОСОБА_1 порушив п.п.1.5, 13.1, 10.1 ПДР України, внаслідок чого, на думку апелянта, сталося зіткнення. Апелянт звертає увагу, що судом першої не приділено увагу тому, що пояснення водія ОСОБА_1 не відповідають схемі місця ДТП та фото пошкоджених автомобілів, доданих до матеріалів. Також захисник вказує, що з огляду на пошкодження обох автомобілів та їх розташування в момент зіткнення зрозуміло, що перехрестя автомобіль під керуванням ОСОБА_2 уже проїхав і рухався попереду автомобіля ОСОБА_1 , який виїхавши з кругового повороту почав перетинати суміжну смугу дорожнього руху, по якій рухався автомобіль ОСОБА_2 і таким чином скоїв наїзд на його автомобіль. Крім того, апелянт звертає увагу, що на а.с.13 міститься письмове пояснення інспектора ДПП Жигун Ю.В., в якому остання просила внести виправлення (змінити порушені пункти ПДД) в протокол Серії БР№271966 щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, що не відповідає чинному законодавству та ставить під сумнів законність протоколу про адміністративне правопорушення Серії БР№271966. В апеляційній скарзі також йдеться про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки суть адміністративного правопорушення, зазначена у протоколі, не відповідає диспозиції ст. 124 КУпАП (не зазначено наслідки вчинення адміністративного правопорушення, які є обов'язковим елементом складу, визначеному диспозицією ст. 124 КУпАП).
Постановою судді Київського апеляційного суду Горб І.М. від 10 серпня 2017 року клопотання захисника Шаповалова А.М. задоволено, призначено у справі за апеляційною скаргою захисника Шаповалова А.М., який діє в інтересах ОСОБА_2 , на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 березня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрито провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, комплексну автотехнічну та транспортно-трасологічну експертизу з переліком питань, яку доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6), з попередженням експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Висновок експертів КНДІСЕ за результатами проведення комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №18802/18803/17-52 надійшов до Київського апеляційного суду 07 жовтня 2022 року.
ОСОБА_2 та його захисник Шаповалов А.М., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились. До початку розгляду справи клопотань про відкладення від них не надходило, у зв'язку з чим вважаю за можливе провести апеляційний розгляд за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, думку потерпілого ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції дані вимоги закону у повній мірі було дотримано.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Зокрема, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується фактичними даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії БР №271966 від 27 листопада 2017 року із уточненнями інспектора патрульної поліції Жигун Ю.В., в яких зазначено, що ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , на просп. Перемоги, 67 в м. Києві, порушив п. 16.11 ПДР України та не дотримався вимог 2.1, 4.10 ПДР України; схемі місця ДТП (а.с.2); поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 (а.с.3-5).
Як вбачається з пояснень при розгляді справи ОСОБА_1 , аналогічними із наданими при складанні протоколу, 27.11.2016 приблизно о 13 год. 34 хв. він керував автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 , по просп. Перемоги в м. Києві (зі сторони вул. Щербакова) по круговому русу в крайньому лівому ряду. Автомобіль «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , що рухався по другорядній дорозі та мав би дотримуватись вимог дорожнього знаку «Дати дорогу», швидкість не зменшував та рухався прямо на його автомобіль, у свою чергу він, щоб уникнути удару звернув максимально вліво, однак уникнути удару не вдалося. Після удару він зупинив свій автомобіль. Швидкість руху його автомобіля була близько 20 км/год. Вважає, що зіткнення відбулося внаслідок того, що водій автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , не помітив дорожніх знаків та помилково вважав, що рухається головною дорогою.
Згідно пояснень свідка ОСОБА_3 , який був пасажиром автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався по проспекту Перемоги, 67 в м. Києві по головній дорозі. Автомобіль «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , виїхав із другорядної дороги та здійснив із автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 зіткнення.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_2 , наданими ним при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, згідно яких він підтвердив, що 27.11.2016 приблизно о 13 год. 34 хв. він керував автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 по просп. Перемоги в м. Києві, що на перехресті нерівнозначних доріг була другорядною дорогою.
Пунктом 16.11 ПДР України передбачено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Схема місця ДТП із зазначенням пошкоджень транспортних засобів, яка підписана учасниками дорожньо-транспортної пригоди, розташування на схемі автомобілів, характер їх пошкоджень, які ніким не оспорювались, розташування місця зіткнення та дорожня розмітка, а також фотоматеріали вказують, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухався по головній дорозі та для нього діяли знаки 2.3, 4.3 ПДР, а автомобіль під керуванням ОСОБА_2 рухався по другорядній дорозі та мав би дотримуватись вимог п.16.11 ПДР України та дорожніх знаків 2.1, 4.10 ПДР України.
Згідно висновку експертів КНДІСЕ за результатами проведення комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №18802/18803/17-52, який надійшов до Київського апеляційного суду 07 жовтня 2022 року, перед ДТП автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухався на перехресті з круговим рухом по головній дорозі із виїздом у ліву смугу руху і в межах цієї смуги руху контактував своєю правою передньою частиною із лівою передньою боковою частиною автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , який на той момент рухався через перехрестя із другорядної дороги. При цьому на момент зіткнення автомобіль під керуванням ОСОБА_1 розташовувався в межах перехрестя під кутом до краю проїзної частини і був зорієнтований до правого краю проїзної частини просп. Перемоги; у цей же момент автомобіль під керуванням ОСОБА_2 лівою боковою частиною перебував на лівій смузі руху та розташовувався практично паралельно до краю проїзної частини. В процесі контактування швидкість руху автомобіля ОСОБА_2 була більшою від швидкості руху автомобіля ОСОБА_1 . Пояснення водія ОСОБА_1 надані на місці ДТП та в судовому засіданні про те, що відповідно до виникнення зміни дорожньої обстановки та виникнення небезпеки для його руху - руху автомобіля ОСОБА_2 із другорядної дороги - змінив напрямок руху автомобіля ліворуч та вже після пригоди його автомобіль зупинився, про відносні швидкості руху автомобілів перед ДТП, є спроможними з технічної точки зору. Пояснення водія ОСОБА_2 надані на місці ДТП та й судовому засіданні про розташування місця зіткнення автомобілів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та розташування останнього в момент зіткнення - за межами перехрестя - є неспроможними з технічної точки зору. У даній дорожній обстановці з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП знаходяться (перебувають) дії водія автомобіля ОСОБА_2 , які не відповідають вимогам п.16.11 ПДР та вимогам розділу 33 відповідно до дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу».
Отже пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 повністю узгоджуються зі схемою ДТП, яким суд дав належну оцінку, та обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказані докази також повністю підтвердились висновком експертів КНДІСЕ за результатами проведення комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №18802/18803/17-52, дослідженим в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника про відсутність доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є необґрунтованими, оскільки повністю спростовуються вищенаведеними доказами.
Також є безпідставними доводи апеляційної скарги захсиника про те, що ОСОБА_1 порушив п.п.1.5, 13.1, 10.1 ПДР України, внаслідок чого, на думку апелянта, сталося зіткнення, оскільки суд не має правових підстав для встановлення винуватості водія автомобіля ОСОБА_1 , оскільки протокол про адміністративне правопорушення щодо нього не складався.
Що стосується доводів апеляційної скарги про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_2 та неправомірне внесення у нього неточностей, то з урахуванням зібраних у справі доказів, які узгоджуються між собою, апеляційний суд вважає їх неспроможними.
Отже, суд проаналізувавши докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є доведеною, з чим погоджується суд апеляційної інстанції і доводи апеляційної скарги захисника цього не спростовують.
З урахуванням викладеного вважаю, що доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а відтак підстав для її задоволення апеляційний суд не вбачає.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які б могли стати підставою для скасування рішення суду першої інстанції, при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
Враховуючи наведене, постанова судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 березня 2017 року щодо ОСОБА_2 є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката Шаповалова А.М. - залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 березня 2017 року щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига