Справа № 754/6904/22 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/4001/2022 Доповідач: ОСОБА_2
26 жовтня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2022 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 ,
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2022 року клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 задоволено та продовжено строк тримання під вартою до 04 грудня 2022 року.
Захисник обвинуваченого, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нову, обравши більш м'який запобіжний захід стосовно обвинуваченого.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначив, що обвинувачений від слідства не переховувався. Доказів на підтвердження ризиків не надано, обвинувачений на обліках у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, задовільно характеризується, має місце проживання не території України, має сталі соціальні зв'язки, тому можливо застосувати більш м'який запобіжний захід. Звертає увагу, що прокурором було заявлено клопотання про застосування запобіжного заходу, а не про продовження як зазначено слідчим суддею в ухвалі. При цьому щодо ОСОБА_6 діє інша ухвала про продовження запобіжного заходу від 26.08.2022 року, що не скасована. Вважає, що оскаржуваною ухвалою порушено порядок застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, який фактично двічі застосовано, а не продовжено. Судом не повною мірою враховані всі обставини, є лише посилання на тяжкість, що є неприпустимим. Обвинувачений співпрацює зі слідством, дає пояснення про обставини, не порушував процесуальну поведінку. Має постійне місце проживання, сина, який проживає в м. Києві.
Вислухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Апелянтом такого клопотання про розгляд апеляційної скарги саме за участі сторін, як це визначено ч. 4 ст. 422-1 КПК України, не заявлено, у зв'язку із чим колегія суддів здійснює апеляційний розгляд без участі сторін кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, який є тяжким. Відповідно до змісту клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою обвинувачений в силу ст. 89 КК України не судимий, не одружений, не працює. Враховуючи обставини інкримінованого йому злочину, встановлені ризики продовжують існувати, а тому підстав для зміни запобіжного заходу на даний час не вбачається. Наведені захисником дані, що характеризують особу обвинуваченого заслуговують на увагу. Разом з тим, такі обставини не спростовують можливості настання ризиків та не є достатньою гарантією того, що обвинувачений у випадку застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не вдасться до дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи, що судовий розгляд не розпочато, потерпілого безпосередньо судом не допитано.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Надаючи оцінку настання ризиків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій. Позиція адвоката про те, що оскаржуваною ухвалою порушено порядок застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, який фактично двічі застосовано, а не продовжено, у зв'язку із тим, що прокурором було заявлено клопотання про застосування запобіжного заходу, а не про продовження як зазначено слідчим суддею в ухвалі, є помилковою, оскільки ухвалою слідчого судді запобіжний захід не застосований, а продовжений у спосіб, що узгоджується з положенням ст. 199 КПК України. Та обставина, що в клопотанні прокурора зазначається про застосування запобіжного заходу, а не його продовження не впливає на правильність прийнятого рішення, оскільки в даному випадку прокурор по суті просив продовжити раніше вже застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Рішення слідчого судді прийняте з урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин інкримінованого злочину, а не лише тяжкості вчиненого, як про це зазначає апелянт.
На переконання колегії суддів обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, враховуючи встановлені ризики, обставини вчинення кримінального правопорушення. Приймаючи до уваги зазначене колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних вимог. Колегією суддів будь-яких порушень КПК Українипри постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не встановлено, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, вважає за необхідне ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2022 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ _______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4