справа №757/65477/2021 Головуючий у І інстанції - Константінова К.Е.
апеляційне провадження №33/824/2515/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
15 вересня 2022 року суддя Київського апеляційного суду Приходько К.П., переглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку
України, працюючу адміністратором у
ФОП « ОСОБА_2 », яка проживає за
адресою: АДРЕСА_1
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, та на яку накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.,
установив:
ОСОБА_1 01 грудня 2021 року о 13 год. 00 хв., перебуваючи на робочому місці в хімчистці «Кімс» ФОП « ОСОБА_2 », за адресою: АДРЕСА_2 , де вона працює адміністратором, порушила норми карантинних вимог, а саме: відсутні журнали інструктажу, не проводився температурний скринінг, відсутня урна для використаних масок, відсутнє інформування на вході, чим порушила п.п.9 п.2-2, п.п.4 п.3-5, п.3 Постанови КМУ №1236, п.7, п.1 Постанови Головного державного санітарного лікаря України №17 від 09 травня 2020 року «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при торгівлі продовольчими (окрім ринків) та непродовольчими товарами на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», п.3, п.5, п.2 Постанови Головного державного санітарного лікаря України №13 від 06 жовтня 2021 року «Про затвердження протиепідемічних заходів в закладах громадського харчування на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)», останній абзац п. 3-5 постанови КМУ №1236 щодо незастосування обмежень, передбачених п.п.1-7,9,16; постанова КМУ від 29 червня 2021 року №677.
Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року та прийняти нову постанову, якою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що вона, ОСОБА_1 працює на посаді адміністратора у ФОП ОСОБА_2 , що надає побутові послуги з прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів.
Зазначає, що вона не є керівником суб'єкта господарювання або посадовою особою, відповідальною за дотримання правил карантину.
Звертає увагу, що порушення, зазначені в протоколі, є порушеннями, що можуть бути допущені лише суб'єктами господарювання, але не приватними особами.
Матеріали справи містять відомості про суб'єкта господарювання, що здійснював господарську діяльність, з надання побутових послуг, але не містять відомостей про осіб, які забезпечують управління та роботу цим суб'єктом господарювання і уповноважені забезпечувати дотримання нормативно-правових актів у сфері карантину людей, а також несуть відповідальність за недотримання таких правил.
Також, матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 як найманий працівник суб'єкта господарювання уповноважена здійснювати такий контроль та нести відповідальність за порушення правил карантину.
Крім цього, зазначає, що у протоколі складеному відносно неї були допущено порушення.
Так, у протоколі не зазначено, яка саме частина статті КУпАП порушена.
В протоколі не зазначене місце вчинення правопорушення.
В протоколі не зазначено, які саме нормативно-правові акти та конкретні норми порушено.
Окрім цього, протокол не містить жодної інформації про нормативно-правові акти, що зобов'язують суб'єкт господарювання, що надає побутові послуги, здійснювати температурний скринінг відвідувачів, або перевіряти наявність у них сертифікатів про вакцинацію.
Апелянт зазначає також, що у протоколі немає відомостей про докази, що підтверджують факт вчинення порушення, жодних належних доказів до протоколу не додано.
Так, у матеріалах справи відсутні показання свідків, фото-, відеодокази, які б достовірно засвідчували факт вчинення нею адміністративного правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
05 вересня 2022 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є в тому числі своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримано у повному обсязі.
При винесенні постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачена відповідальність фізичних та посадових осіб за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає, зокрема, в порушенні особою (яка є суб'єктом правопорушення) правил щодо карантину людей, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства.
Відповідно до положень ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2», в редакції яка діяла на час вчинення правопорушення, з 01 серпня 2020 року до 31 грудня 2021 року на усій території України встановлено карантин.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, суд першої інстанції, на підставі перевірки та належної оцінки зібраних у справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, що підтверджується належними та допустимими доказами - протоколом про адміністративне правопорушення від 01 грудня 2021 року серії КВ №17-97, листом-опитувальником з дотримання суб'єктами господарювання (крім закладів освіти) обмежувальних протиепідемічних заходів, визначених Постановою КМУ від 09.12.2020 №1236 (для «червоного» рівня епідемічної небезпеки), рішень органів місцевого самоврядування та протиепідемічних заходів, затвердженими постановами Головного державного санітарного лікаря України.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не є суб'єктом господарювання або посадовою особою не підтверджені належними доказами, оскільки згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 є адміністратором закладу, тому входить до суб'єктів адміністративного правопорушення, передбаченого ст44-3 КУпАП, так як є посадовою особою.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення дотримано вимоги ст.256 КУпАП, протокол містить дату та час вчинення правопорушення, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не приймаються .
У зв'язку з цим доводи, наведені в апеляційній скарзі, не можуть бути визнані такими, що відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а відтак не можуть служити підставами для скасування постанови судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, та закриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП є законною та обґрунтованою і скасуванню в апеляційному порядку не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду К.П. Приходько