Справа № 513/877/22
Провадження № 2/513/355/22
Саратський районний суд Одеської області
02 листопада 2022 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Бучацької А.І., за участю секретаря судового засідання Златіної О.І., позивачки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
у вересні 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Саратського районного суду Одеської області № 2-133/12 від 18.01.2012 року, та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 (однієї чверті) від заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення донькою повноліття.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що рішенням Саратського районного суду Одеської області від 18.01.2012 року стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 600 гривень щомісячно до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З моменту стягнення судом аліментів її матеріальний стан суттєво погіршився, на даний час неповнолітня дитина потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, а тому аліментів, що стягуються з відповідача недостатньо для утримання дитини. Відповідач постійно змінює своє місце роботи.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 26 вересня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.25).
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов визнав, не заперечував проти його задоволенню.
Заслухавши сторони, дослідивши та оцінивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Сторони є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Успенівською сільською радою Саратського району Одеської області (а.с.6).
Шлюб між сторонами розірвано рішенням Саратського районного суду Одеської області від 26 серпня 2010 року. Після розірвання шлюбу дружині залишено прізвище ОСОБА_3 (а.с.8).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Саратского районного управління юстиції в Одеській області, 07 листопада 2015 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_5 (а.с.7).
Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 18 січня 2012 року № 2-133/12 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі шістсот гривень щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 грудня 2011 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення суду набрало законної сили 01 лютого 2012 року (а.с. 9).
03 лютого 2012 року на підставі зазначеного рішення суду судом видано виконавчий лист (а.с.10).
Згідно з розрахунком заборгованості за аліментами, який здійснено державним виконавцем Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), станом на 06.06.2022 року розмір заборгованості боржника ОСОБА_2 становить 70774,75 гривень (а.с.27).
Позивачка ОСОБА_1 звільнена з роботи на підставі наказу № 110-к від 29.11.2021 року, що підтверджується довідкою Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 31.10.2022 року за № 571/03-28 (а.с.26). Згідно з довідкою Саратської районної філії Одеського обласного центру зайнятості, ОСОБА_1 не перебуває на обліку в Саратській районній філії Одеського обласного центру зайнятості як безробітна та допомогу по безробіттю не отримує (а.с.25).
Довідка сімейного лікаря КП "Саратський ЦПСМД" від 21.10.22 підтверджує, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаходиться на обліку ендокринолога з діагнозом "Аутоімунний тироїдит" з 18.12.2018 року (а.с.24).
Згідно із записом у трудовій книжці НОМЕР_3 , ОСОБА_2 був звільнений з роботи ООО "Финпрод" 31.10.2016 року та з того часу офіційно не працевлаштований (а.с.30). Копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Кривобалківською сільською радою Саратського району Одеської області підтверджує, що ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.28). Довідка Успенівської сільської ради від 01 листопада 2022 року за № 431 підтверджує, що на утриманні ОСОБА_2 знаходиться неповнолітня донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.33).
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У частині першій статті 3 цієї ж Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно із положеннями ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Стаття 192 СК України встановлює, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", ст. 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", ст. 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13 та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" передбачено, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років, становить: з 1 січня - 2618 гривень.
Отже мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину сторін, якій виповнилось 15 років, не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що з 01 січня 2022 року становить 1309 гривень на місяць.
Проте, розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивачки на утримання дитини було визначено судом у твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн. щомісячно, що в даний час не відповідає мінімальному гарантованому розміру аліментів, встановленому статтею 182 СК України та не забезпечує право дитини на належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
З урахуванням стану здоров'я дитини сторін; наявності у відповідача іншої дитини, а також того, що раніше визначений судом розмір аліментів становить менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що є недостатнім для забезпечення належного утримання дитини та її гармонійного розвитку, а також положень законодавства щодо права одержувача аліментів вирішувати в судовому порядку питання щодо зміни способу стягнення аліментів, суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів, присуджених з відповідача за рішенням Саратського районного суду від 18 січня 2012 року у твердій грошовій сумі у розмірі 600 гривень щомісячно.
Суд вважає за необхідне стягувати в подальшому з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 (однієї чверті) від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, що відповідає якнайкращим інтересам дитини.
Частиною 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Вимоги позивачки щодо зміни розміру аліментів, починаючи з дня пред'явлення позову не ґрунтуються на положеннях ч.1 ст.191 СК України та не підлягають задоволенню, оскільки спір стосується не присудження аліментів, а зміни способу їх стягнення, тому подальше стягнення аліментів з відповідача почнеться з дня набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 992,40 гривень.
Керуючись ст. ст. 150, 180-182, 184, 192 СК України, ст.ст. 2-15, 81, 89, 133. 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354, ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково. Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 , який було встановлено рішенням Саратського районного суду Одеської області від 18 січня 2012 року у справі № 2-133/12 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_5 , виданий 25 листопада 2015 року Саратським РС ГУ ДМС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_7 , виданий 18 грудня 2012 року Саратським РС ГУ ДМС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_8 .
Суддя А. І. Бучацька