31 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №160/21483/21
адміністративне провадження №К/990/26861/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі №160/21483/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, -
ОСОБА_1 08 листопада 2021р звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури, згідно з яким, з урахуванням заяви про закриття провадження у справі в частині позовних вимог просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) за №112 від 13 вересня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації» щодо неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури № 3328к від 19 жовтня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області та органів прокуратури;
- поновити ОСОБА_1 у Криворізькій центральній окружній прокуратурі на посаді рівнозначній до посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року у задоволені позову відмовлено повністю.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року у справі №160/21483/21 скасовано та прийнято нову постанову якою позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) за №112 від 13 вересня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації» щодо неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури № 3328к від 19 жовтня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області та органів прокуратури.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області та органів прокуратури з 22 жовтня 2021 року.
У задоволені позову в іншій частині вимог відмолено.
Не погодившись із рішеннями суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
04 жовтня 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з перебуванням у відпустці члена судової колегії - судді Шевцової Н.В., у період з 24 жовтня 2022 року по 28 жовтня 2022 року включно, подана касаційна скарга вирішується колегією суддів у перший робочий день по виходу судді із відпустки.
Скаржник, оскаржуючи судове рішення в суді касаційної інстанції, покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідач зазначає, що на даний час відсутні позиції Верховного Суду у справах цієї категорії з урахуванням обставин наявності процедурного рішення кадрової комісії (в нашому випадку рішення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур (на правах місцевих), яке передбачене пунктом 11 Порядку № 233, стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та в подальшому пізнішою датою прийнятого рішення іншою кадровою комісією (п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур (на правах місцевих) про неуспішне проходження прокурором атестації ухваленого за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (не набрання мінімального прохідного балу), яке передбачене пунктом 17 розділу ІІ Закону № 113-ІХ, пунктом 8 розділу І Порядку № 221.
Скаржник зазначає про необхідність надання Верховним Судом правової оцінки і тлумачення особливостей застосування:
- пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ - щодо застосування до спірних правовідносин правил складання і визначення результатів іспиту на загальні здібності, передбачених Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року №221 у взаємозв'язку з пунктом 7 розділом І, пунктом 2 розділу V цього Порядку;
- пункту 16 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ - в контексті правової оцінки і тлумачення правомірності визначення кадровою комісією результатів складання іспиту на загальні здібності з врахуванням особливостей ситуації, яка виникла у зв'язку з проходженням атестації позивачем, а саме наявності процедурного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та в подальшому пізнішою датою прийнятого рішення іншою кадровою комісією про неуспішне проходження прокурором атестації, ухваленого за результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (не набрання мінімального прохідного балу);
- пункту 17 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ - в контексті «підставності» і правомірності ухвалення кадровою комісією за результатами атестації прокурора рішення про неуспішне проходження атестації у випадку наявності особливостей оцінювання результату іспиту позивача.
- пункту 7 розділу I Порядку № 221 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) щодо застосування положення про заборону повторного проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, а також застосування пункту 7 розділу І Порядку № 221 про можливість призначення нового часу (дати) складення відповідного іспиту для прокурора виключно у випадку, якщо його попереднє складення було перервано чи не відбулося з причин, незалежних від членів комісії та прокурора.
Отже, скаржником викладено підстави касаційного оскарження, передбаченого пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи викладене, Суд вважає, що вказані обставини підлягають перевірці, а тому наявні підстави для відкриття касаційного провадження у вказаній справі.
Разом з касаційною скаргою відповідачем подано заяву про поновлення процесуального строку. Так, відповідач зазначає, що повний текст постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі №160/21483/21 виготовлено та підписано 02 серпня 2022 року.
Дніпропетровською обласною прокуратурою подано касаційну скаргу 29 серпня 2022 року, тобто з дотриманням, встановленого частиною першою статті 329 КАС України, строку.
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2022 року касаційну скаргу повернуто скаржникові. Ухвалу від 08 вересня 2022 року отримано та зареєстровано відповідачем 19 вересня 2022 року.
Дніпропетровська обласна прокуратура зазначає, що нею повторну касаційну скаргу подано у найкоротші строки після повернення первісної касаційної скарги, з урахуванням зауважень, висловлених Верховним Судом, виходячи з конкретних фактичних обставин справи та умов застосування норм права.
Також скаржник наголошує, що нормами КАС України не визначено строків звернення до суду касаційної інстанції після повернення касаційної скарги, оскільки процесуальним законодавством регламентуються виключно загальні строки на касаційне оскарження судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Касаційну скаргу засобами поштового зв'язку подано до Верховного Суду 30 вересня 2022 року, отже, враховуючи подання повторної касаційної скарги без зволікань, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження. Отже, строк на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі №160/21483/21 підлягає поновленню.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 329, 330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Поновити Дніпропетровській обласній прокуратурі строк на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі №160/21483/21.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі №160/21483/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.Е. Мацедонська
Н.В. Шевцова