Україна
Харківський апеляційний господарський суд
«03»серпня 2010 року Справа № 45/86-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Шевель О.В.
при секретарі -Березка О.М.
за участю представників сторін:
позивача -Доброхотова О.В., довіреність б/н, від 11.03.10 року (копія у справі)
відповідача - Несміян В.Є., довіреність №1-юр від 11.01.10 року (копія у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Нова лінія", м. Київ (вх. № 2135 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 24 червня 2010 року по справі № 45/86-10
за позовом Приватного акціонерного товариства "Нова лінія", м. Київ
до Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ", м. Харків
про стягнення 736,20 грн.
встановила:
У березні 2010 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача 571,57 грн. боргу, 51 грн. інфляційних, 14,20 грн. річних та 99,43 грн. пені, та витрати по сплаті державного мита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24 квітня 2010 року (суддя Калініченко Н.В.) відмовлено у задоволенні позову повністю.
Позивач з рішенням господарського суду не погодився, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24 червня 2010 року та прийняти нове рішення, яким стягнути з Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" на користь Приватного акціонерного товариства "Нова лінія" суму боргу у розмірі 571,57 коп., інфляційні витрати у розмірі 51 грн., три відсотки річних від простроченої суми, що становить 14,20 коп. та пеню, що становить 99,43 коп. Також стягнути державне мито та сплачені кошти на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, Приватна промислово-торговельна фірма "ЮСІ", відзиву на апеляційну скаргу не надав, його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а доводи відповідача такими, що не відповідають дійсності. Свою позицію обґрунтовує тим, що позивачем не надавались послуги за договором № 187/60102У про надання інформаційно-консультаційних послуг. Просить залишити рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01 січня 2009 року між Акціонерним товариством "Нова лінія" та Приватної промислово-торговельної фірмою "ЮСІ" було укладено договір № 187/60102У про надання інформаційно-консультаційних послуг.
Відповідно до умов договору за дорученням замовника (відповідач у справі), виконавець (позивач у справі) зобов'язується надавити замовнику інформаційно-консультаційні послуги стосовно способів та методів реалізації непродовольчих товарів, які постачаються замовником через торговельну мережу виконавця.
Як було встановлено і судом першої інстанції, і підтверджено сторонами в суді апеляційної інстанції, між сторонами існували довгострокові партнерські відносини. Так, між сторонами 02 січня 2006 року був укладений договір № 187/60102 Р на поставку товарів, згідно умов якого постачальник (відповідач у справі) поставляє та передає у власність покупцю (позивач у справі) товар в асортименті.
Згідно умов договору № 187/60102У про надання інформаційно-консультаційних послуг (пункт 4.2) за надання послуг замовник (відповідач) повинен сплатити на користь виконавця (розрахунковий період -календарний місяць) грошову суму, у розмірі 4,1% від загальної вартості товарів, поставлених замовником за договором поставки № 187/60102 Р від 02 січня 2006 року, та які реалізовані за такий календарний місяць через роздрібну мережу виконавця.
Відповідно до умов договору на інформаційні послуги позивач виконав взяті на себе зобов'язання і направив на адресу відповідача рахунки на оплату послуг за № ОБ-00002192 від 30 квітня 2009 року та № ОБ-00005726 від 30 вересня 2009 року, акти прийому-передачі наданих послуг № ОБ-00002257 від 30 квітня 2009 року та № ОБ-00005776 від 30 вересня 2009 року та податкові накладні. Як свідчать матеріали справи, позивачем надані докази направлення цих документів відповідачу, що підтверджується поштовими повідомленнями (аркуші справи 17-19), оригінали яких були оглянуті колегією суддів в судовому засіданні.
Колегія суддів не може погодитися з доводами відповідача про те, що він не отримував ані рахунку, ані акту прийому-передачі наданих послуг, оскільки надані позивачем поштові повідомлення свідчать про вручення рекомендованих листів уповноваженому представнику відповідача. При цьому відповідач не спростував факту отримання ним цих листів.
Відповідно до пунктів 4.5-4.6 договору про надання послуг - послуги вважаються прийнятими після підписання актів прийому-передачі послуг, а у разі не підписання акту прийому-передачі послуг замовником (відповідач у справі), останній повинен письмово надати мотивовану відмову від підписання акту, протягом 3 календарних днів з моменту отримання акту. У випадку не отримання мотивованої відмови замовника виконавцем у вказаний термін, акти вважаються підписаними, послуги вважаються такими, що прийняті, а рахунок підлягає обов'язковій оплаті замовником.
Направлення актів здачі-прийняття робіт від 30 квітня 2009 року та від 30 вересня 2009 року підтверджено поштовим описом від 07 жовтня 2009 року та від 12 травня 2009 року, однак, відповідачем не надано доказів мотивованої відмови від підписання цих актів
З урахуванням вищенаведених фактичних обставин справи, умов укладеного між сторонами договору та положень статей 509, 525, 526, 530, 901, 903 Цивільного кодексу України, колегія суддів вважає, що відповідач є таким, що порушив свої договірні зобов'язання по оплаті отриманих послуг, а відтак, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що повинні бути задоволеними.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що відповідачем як у суді першої, так і в суді апеляційної інстанції не надано доказів на підтвердження того, що він відповідно до пункту 4.6 договору, відмовився від оплати за надані послуги, через те, що послуги не були надані, або надані в неналежній якості з порушенням умов договору, не надано доказів на підтвердження того, що він відповідно до пункту 4.6 договору на протязі трьох календарних днів з моменту отримання акту надав позивачу мотивовану відмову від його підписання, а відтак, відповідно до цього ж пункту спірного договору, відсутність мотивованої відмови від підписання акту на протязі трьох календарних днів з моменту отримання акту є фактом визнання повного виконання позивачем договірних зобов'язань.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надана позивачем видаткова накладна № БК-1-0004294 від 19 серпня 2008 року на виконання умов спірного договору від 01 січня 2009 року не може бути підставою для виникнення заборгованості відповідача перед позивачем, так як вона була видана раніше ніж укладався спірний договір, оскільки між сторонами існували довгострокові відносини і спірний договір від 01 січня 2009 року містить посилання на договір поставки від 02 січня 2006 року.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, слід зазначити, що не з'ясування місцевим господарським судом всіх обставин справи, призвело до необґрунтованих висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, а тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, оскільки наведені в ній аргументи знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду має бути скасована з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, 102, пункту 2 статті 103, частини 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Нова лінія", м. Київ задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 24 червня 2010 року по справі № 45/86-10 скасувати та прийняти нове рішення.
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ", м. Харків (п/р 260063016 у філії АКБ «Меркурій»м. Києва, МФО 300755, код ЄДРПОУ 25278239, поштова адреса: м. Харків, вул.. Дизельна, 3/5) на користь Приватного акціонерного товариства "Нова лінія", м. Київ (п/р 26006001334641 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 30728887, поштова адреса: м. Київ, Харківське шосе, 168) -571,57 грн. основного боргу, 51 грн. інфляційних витрат, 14,20 грн. трьох відсотків річних, 99,43 грн. пені, 102 грн. та 51 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20-ти днів.
Повний текст постанови підписано 06 серпня 2010 року.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
суддя Барбашова С.В.
суддя Шевель О.В.