Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/721/21
Провадження № 2/711/121/22
24 жовтня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді Скляренко В.М.
при секретарі Копаєвій Є.В.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Лекіашвілі В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», про зобов'язання провести перерахунок заборгованості та стягнення моральної шкоди, -
Позивачка ОСОБА_2 звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, в якому просила зобов'язати відповідача провести перерахунок неправомірно нарахованої заборгованості з оплати послуг теплопостачання в сумі 11 220,77 грн. за особовим рахунком № НОМЕР_1 щодо помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , - а також зобов'язати відповідача відшкодувати моральну шкоду в сумі 11 220 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка та її родина є кінцевими споживачами комунальної послуги з опалення, наданої відповідачем в помешканні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - яке в розрахункових документах має о/р №11111125. Постачання послуг за вказаною адресою та особовим рахунком здійснюється у відповідності до умов Договору №6423 про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води від 09.10.2008, в якому, зокрема, передбачено облік спожитої теплової енергії за допомогою лічильника (вузол обліку). З лютого 2016 року в помешканні позивачки встановлений лічильник обліку використаного тепла. Позивачка сплачує вартість послуг з теплопостачання за показниками свого лічильника і за її підрахунком не має заборгованості перед відповідачем. Натомість, відповідач здійснює нарахування вартості оплати послуг з теплопостачання не за показниками лічильника позивачки, а за незрозумілим принципом, внаслідок чого станом на 01.11.2020 за о/р № НОМЕР_1 обліковується заборгованість в сумі 11 220,77 грн. Позивачка вважає, що дії відповідача з неправильного розрахунку розміру оплати послуг теплопостачання, надсилання на адресу позивачки квитанцій з вимогою про сплату неправомірно нарахованих сум та відмова здійснення перерахунку вартості оплати послуг теплопостачання на підстав показників лічильника тепла позивачки є протиправними і підпадають під ознаки нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів», внаслідок чого такі дії відповідача завдали позивачці моральної шкоди, яку позивачка оцінює в сумі співставній з матеріальними збитками.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.02.2021 відкрито провадження у справі і призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представником відповідача наданий суду відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У відзиві позиція відповідача обґрунтовується тим, що зазначені в позові обставини не підтверджені жодними належними доказами, а твердження позивачки про неправомірність розрахунку платежів з оплати послуг теплопостачання по о/р № НОМЕР_1 є необґрунтованими. Розрахунок розміру щомісячних платежів здійснювався у відповідності до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005, та відповідно до показників будинкових засобів обліку споживання теплової енергії, оскільки позивачка всупереч вимог закону не передавала показників свого лічильника тепла вчасно. Також зазначено, що послуги з теплопостачання надавались до помешкання позивачки своєчасно та якісно, а після кожної контрольної перевірки лічильника теплової енергії позивачки та фіксування його показників відповідачем здійснювалось коригування розміру плати за надану послугу в передбаченому законом порядку, а відтак відповідачем не вчинено жодних протиправних дій щодо позивачки.
09.04.2021 позивачкою надано суду відповідь на відзив, в якій зазначається, що саме відповідач зобов'язаний був щомісячно знімати показання лічильника тепла позивачки і на підставі таких показників розраховувати розмір плати за послугу теплопостачання, оскільки при наявності в квартирі лічильника тепла справляння плати за нормативами споживання не допускається. Також позивачка зазначила, що не оспорює об'єм та якість наданих послуг, а оскаржує порушення законодавства про захист прав споживачів відповідачем, який обмежує право позивачки на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію та її ціну, визначаючи її неналежним чином, а неодноразові спроби позивачки домогтися від відповідача отримання розрахунку заборгованості, з метою збагнути логіку розрахунку вартості споживаних послуг, ігноруються відповідачем.
Одночасно з відповіддю на відзив позивачкою подано до суду клопотання про витребування доказів, в якому вона просила витребувати у відповідача розрахунки формування заборгованості з оплати теплопостачання та підігріву води по о/р № НОМЕР_1 . Розглянувши таке клопотання в судовому засіданні суд постановив ухвалу про відмову у його задоволенні.
12.01.2022 представником позивача надано суду клопотання про долучення до матеріалів справи письмових пояснень позивачки та додаткових письмових доказів, яке також було відхилене судом через пропуск строку подання доказів.
В судовому засіданні представник позивачки - адвокат Бакатуро Р.М. - позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Додатково пояснив, що відповідач зобов'язаний проводити принаймні один раз на рік контрольну перевірку показників приладу обліку тепла в квартирі позивачки, але цього не робиться. Нарахування вартості оплати послуг теплопостачання по нормативам навіть з подальшим їх коригуванням, за умови наявності в квартирі споживача окремого лічильника тепла, є неправомірним. Зауважив, що на теперішній час у позивачки наявний розрахунок заборгованості по о/р № НОМЕР_1 , але про нього стало відомо і він був отриманий з матеріалів іншої судової справи за позовом відповідача до позивачки та її чоловіка про стягнення заборгованості з оплати послуг теплопостачання.
Представник відповідача за довіреністю - Лекіашвілі В.В. - в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у наданому ним відзиві на позовну заяву. Додатково пояснив, що відповідач не має доступу до лічильника тепла позивачки, оскільки той знаходиться безпосередньо в помешканні споживача, а тому саме споживач зобов'язаний щомісячно передавати показники лічильника, але вона цього не робить. Зауважив, що рішенням суду у справі №711/3307/21 встановлено обґрунтованість заборгованості позивачки з оплати послуг теплопостачання та стягнуто з неї всю нараховану по о/р № НОМЕР_1 заборгованість, а відтак жодних перерахунків не може бути.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Позивачка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , - на підставі договору дарування від 02.10.2008р. №15202, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. (реєстр №15202) /а.с. 3/.
За даним житловим приміщенням надаються послуги з тепловодопостачання від ПрАТ «Черкаське хімволокно», в особі ВП «Черкаська ТЕЦ», у зв'язку з чим для обліку відомостей щодо оплати наданих послуг відповідачем відкритий о/р № НОМЕР_1 . В квартирі з 03.02.2016 встановлений прилад обліку теплової енергії.
Позивачка не передає щомісячно відповідачу показники приладу обліку теплової енергії, встановленого в її квартирі, внаслідок чого відповідачем здійснюється щомісячне нарахування вартості наданих послуг у відповідності до абз. 3, 7 п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 (далі - Постанова №630), з наступним коригуванням плати за надані послуги у відповідності до абз. 3 п. 18 Постанови №630 після складання акту контрольної перевірки засобів обліку теплової енергії.
Відповідні контрольні перевірки засобів обліку теплової енергії в помешканні позивачки за адресою: АДРЕСА_1 , - з моменту встановлення засобів обліку теплової енергії проводились 06.12.2018 та 17.08.2021, що підтверджується відповідними актами /а.с. 42, 43/.
Станом на 31.10.2020 за о/р №11111125 обліковувалась заборгованість з оплати послуг за опалення в розмірі 11 220,77грн., що підтверджується відповідною квитанцією відповідача, надісланою позивачці для оплати /а.с.7/.
В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала на розгляді цивільна справа №711/3307/21 за позовом ПрАТ «Черкаське хімволокно», в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати послуг централізованого опалення, гарячого водопостачання та внесків. Предметом позовних вимог по такій справі була заборгованість з оплати послуг централізованого опалення, гарячого водопостачання та внесків по о/р № НОМЕР_1 у розмірі 23 555,76 грн., яка утворилась за період з січня 2013 р. по 01 березня 2021 р..
04.05.2022 судом ухвалене рішення у справі №711/3307/21 та вирішено:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 1 555,73 грн., інфляційні - 3 343,73 грн., 3% річних - 276,74 грн., а всього - 5176 грн. 20 коп.;
- стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПрАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 22 000,03 грн., інфляційні - 6 352,10 грн., 3% річних - 2 630,76 грн., а всього - 30 982,89 грн.;
- вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи таке рішення суд дійшов висновку, що нарахування розміру заборгованості за о/р № НОМЕР_1 за період з 01.01.2013 по 01.03.2021 здійснено постачальником послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання правильно та відповідає вимогам Постанови №630 та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а заборгованість утворилась внаслідок того, що споживачі за таким об'єктом своєчасно та в повному обсязі не вносили плату за надані послуги централізованого опалення, гарячого водопостачання та внесків, а тому повинні сплатити заборгованість по оплаті вказаних послуг відповідно до наданого розрахунку.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.05.2022 у справі №711/3307/21 набрало законної сили 07.09.2022, внаслідок залишення його без змін після перегляду Черкаським апеляційним судом, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень на веб-ресурсі https://reestr.court.gov.ua і відповідно до ч. 3 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) не потребує доказування.
Позивачка стверджує, що нарахування вартості послуг з опалення її помешкання по о/р №11111125 та подальше коригування вартості таких послуг на підставі показників приладу обліку теплової енергії, встановленого в помешканні позивачки, є порушенням вимог законодавства України про захист прав споживачів, оскільки обмежує право позивачки на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію та її ціну, визначаючи її неналежним чином. Також позивачка стверджує що такі дії відповідача у сукупності із направленням їй квитанцій на оплату щомісячних нарахувань вартості послуг опалення та гарячого водопостачання, а також письмові вимоги відповідача про необхідність погашення заборгованості з оплати таких послуг, є проявом агресивної діяльності та нечесної підприємницької практики.
Тож позивачка звернулась до суду з даним позовом для захисту своїх споживчих прав та відшкодування моральної шкоди.
Таким чином між сторонами існує спір щодо порядку нарахування вартості та оплати житлово-комунальних послуг, який регулюється положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК), Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-ХІІ (далі - Закон №1023), Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII (далі - Закон №2189), а також положеннями Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 (Постанова №630), які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Надаючи оцінку доводам учасників справи в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Аналогічне за змістом положення закріплене і у ч. 1 ст. 16 ЦК.
Згідно ст. 13 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).
Аналіз вищенаведених норм процесуального законодавства свідчить, що передумовою ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог є наявність протиправних дій або бездіяльності з боку відповідача по відношенню до позивача, яка свідчить про порушення, невизнання або оспорення законних прав, свобод та інтересів позивача.
По обставинам даної справи судом встановлено, що підставою позову визначена неправомірність дій відповідача, яка полягає у протиправному, на думку позивачки, порядку щомісячного нарахування вартості послуг опалення до помешкання позивачки.
Разом з тим, відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
В судовому засіданні встановлено, що питання правомірності здійснення нарахування вартості послуг опалення по о/р № НОМЕР_1 та правильності обчислення таких розрахунків за період з 01.01.2013 по 01.03.2021 було предметом судового розгляду в межах справи №711/3307/21. В рішенні суду по такій справі від 04.05.2022 наведені детальні та обґрунтовані мотиви, за яких суд прийшов до висновку про відсутність протиправності в діях ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ». Зазначене судове рішення в контексті положень ст. 18 ЦПК є обов'язковим для сторін і по цій справі, а обставини встановлені судом в такому рішенні у відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК не підлягають доказуванню. За таких обставин в даній справі суд не вбачає необхідності дублювати нормативно-правове обґрунтування правомірності дій відповідача щодо порядку нарахування вартості послуг опалення по о/р №11111125, а вважає за можливе обмежитись констатацією того факту, що такі дії відповідача є цілком правомірними.
В цьому контексті слід зауважити, що неправильне тлумачення та розуміння споживачем положень Постанови №630 та законів України, які регулюють питання надання та обліку житлово-комунальних послуг, не породжує для постачальника таких послуг обов'язку вжиття додаткових заходів із роз'яснення таких нормативно-правових актів, а відтак доводи позивачки про ігнорування відповідачем її звернень щодо надання їй додаткової інформації для розуміння наявності заборгованості є необґрунтованими.
Суд зауважує, що поведінка учасників цивільних правовідносин завжди має відповідати засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно ч. 2, 3 ст. 13 ЦК при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
За обставинами справи судом встановлено, що відповідачем щомісячно надсилалися позивачці квитанції про оплату послуг опалення, які за формою та змістом відповідають встановленим законодавством вимогам, оскільки містять в собі інформацію, передбачену п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2189 та ст. 15 Закону №1023. Також такі квитанції містять і інформацію про здійснення позивачкою платежів з оплати послуг опалення і про ту обставину, що «у зв'язку з великою кількістю неподаних показників споживачами, розрахунок зроблений по середньому використанню гарячого водопостачання» /а.с.8/. Щомісячне отримання таких квитанцій надає споживачу об'єктивну можливість відстежувати порядок нарахування вартості послуги та зарахування споживчих оплат, щоб уникнути непорозумінь у випадку, коли споживач самостійно здійснює розрахунок вартості відповідних платежів і сплачує їх на підставі своїх розрахунків.
Окрім того, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що відповідачем не взято до уваги будь-який платіж, зроблений позивачкою в якості оплати послуг з опалення.
Окремо слід звернути увагу, що з огляду на обставини спірних правовідносин, вжиття відповідачем заходів із повідомлення позивачки про наявність заборгованості та необхідність її сплати, а також можливість судового розгляду спору щодо суми та розміру заборгованості, не є свідченням прояву агресивної підприємницької практики, про яку згадується у ст. 19 Закону №1023, а є формою вжиття заходів досудового врегулювання спору, передбачених ст. 16 ЦПК і такі дії узгоджуються із засадами добросовісності поведінки учасників цивільних правовідносин.
Також в контексті пояснень представника позивача щодо порядку передання показників приладів обліку теплової енергії, то суд зауважує, що обов'язок споживача самостійно передавати виконавцю комунальних послуг показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку прямо передбачений п. 12 ч. 2 ст. 7 Закону №2189, а також вбачається з аналізу змісту положень п. 11, 12, пп. 3 п. 19 постанови №630. У випадку не здійснення споживачем такого обов'язку він позбавляється можливості вимагати будь-якої компенсації за нарахування йому вартості наданої послуги в іншому порядку, ніж за показаннями приладів обліку, оскільки в такому випадку дії споживача не відповідають вимогам добросовісності та містять ознаки зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК).
В даному випадку судом не встановлено, що позивачка вживала належних і достатніх заходів для своєчасного щомісячного передання відповідачу показників приладів обліку теплової енергії. Не встановлено судом і обставин, які б свідчили про створення відповідачем перешкод у щомісячному прийнятті від позивачки відповідних показників. Не встановлено судом і шкоди (збитків) завданих позивачці внаслідок нарахування відповідачем оплати послуг з опалення у відповідності до а. 3, 7 п. 12 Постанови №630 з наступним коригуванням плати за надані послуги у відповідності до а. 3 п. 18 Постанови №630.
За таких обставин судом не встановлено порушень з боку відповідача прав позивачки, передбачених ст. 7 Закону №2189 та ст. 15, 21 Закону №1023, як споживача послуг з централізованого опалення в частині порядку нарахування вартості таких послуг та обчислення розрахунку споживача з постачальником, а тому доводи позивачки щодо протиправного характеру дій відповідача суд визнає необґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку з тим, що позов не підлягає до задоволенню, то понесені позивачкою судові витрати на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 11-13, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ", про зобов'язання провести перерахунок заборгованості та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складений 31.10.2022 року.
Головуючий: В.М. Скляренко