04.08.2010 року Справа № 18/114(9/231)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Павловського П.П. (доповідача)
суддів: Швеця В.В., Чус О.В.
при секретарі Соловйовій О.І.
за участю прокурора: Антоненко Н.М. посвідчення № 118 від 27.07.2009 року.
та представників сторін:
від позивача: Пастух В.В., довіреність №1 від 14.07.10, представник;
представники відповідача-1,2 та третьої особи не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Заступника прокурора Кіровоградської області, м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.05.10р. у справі № 18/114(9/231)
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Кіровоградська станція технічного обслуговування вантажних та легкових автомобілів”, м. Кіровоград
за участю прокуратури Кіровоградської області, м. Кіровоград
до відповідачів:
1- Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград
2- Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Обласне комунальне підприємство “Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації”, м. Кіровоград
за участю прокурора Кіровоградської області, м. Кіровоград
про визнання права власності.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28.05.2010 р. у справі № 18/114 (9/231) (суддя Тимошевська В.В.) позовні вимоги задоволено частково. Визнано право власності Відкритого акціонерного товариства “Кіровоградська станція технічного обслуговування вантажних та легкових автомобілів”, м. Кіровоград на об'єкти нерухомого майна, які розташовано в м. Кіровограді по вул. Виставочній 1б, а саме: виробничий цех літ. "С" (5.44 х 11.46), склад літ. "М1" (4.8х2.95), підсобні приміщення літ. "Х" (14.07х2.3), лабораторія літ. "Р" (4.2х3.1), навіс "Т" (3.7х3.6), навіс літ. "Ф" (9.27х4.88), виробничий цех літ. "М" (38.4х6.77), загальна площа 209,3 кв.м., основна - 202,4 кв.м., адмінбудівля літ. "АА1", загальна площа 848,8 кв.м., основна площа - 428,4 кв.м., АБК - виробничий цех літ. "Г", загальна площа 517,0 кв.м., основна - 455,6 кв.м. Провадження у справі в частині зобов'язання виконавчого комітету Кіровоградської міської ради видати свідоцтва на право власності ВАТ "Кіровоградська станція технічного обслуговування вантажних і легкових автомобілів" на цех виробничий літ. "С"(5.44 х 11.46); склад літ. "М1" (4.8х2.95); підсобні приміщення літ. "Х"(14.07х2.3); лабораторія літ. "Р" (4.2х3.1); навіс "Т" (3.7х3.6); навіс літ. "Ф" (9.27х4.88); та часткову реконструкцію будівель: виробничий цех літ. "М" збільшення площі на 6,9 кв.м., адмінбудівлі "АА1" - збільшення площі на 420,4 кв. м., АБК - виробничий цех "Г" - збільшення площі на 61,4 кв.м., які знаходяться за адресою - м. Кіровоград, вул. Виставочна, 1б -припинено.
Не погодившись з даним рішенням, Заступник прокурора Кіровоградської області звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому, посилаючись на не привальне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.2010р. колегією суддів у складі головуючого судді Павловського П.П. (доповідача), суддів: Чус О.В , Шевця В.В. апеляційне подання прийнято до розгляду, слухання справи призначено в судовому засіданні на 21.07.2010р. о 10 год. 20 хв.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.10р. розгляд апеляційного подання було відкладено до 04.08.10р. на 10:25 год.
У відзиві на апеляційне подання позивач просить відмовити заступнику прокурора Кіровоградської області в задоволенні апеляційного подання, рішення господарського суду залишити без змін.
В судове засідання відповідачі 1,2 та третя особа не забезпечили явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі. Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представників відповідачів 1,2 та третьої особи, які не скористалась своїм правом бути присутніми в судовому засіданні.
В судовому засіданні за згодою прокурора та представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора та представника позивача, обговоривши доводи апеляційного подання, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційне подання задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про право власності від 10.07.2003р., виданого на підставі рішення Кіровоградського міськвиконкому від 11.06.2003 р. № 683, відкрите акціонерне товариство “Кіровоградська станція технічного обслуговування вантажних легкових автомобілів” є власником цілого комплексу будівель, розташованого в м. Кіровограді, вул. Виставочна, 1-б.
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1917910 від 18.07.2003 р., виданому Обласним комунальним підприємством “Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації” згаданий комплекс належить відкритому акціонерному товариству “Кіровоградська станція технічного обслуговування вантажних легкових автомобілів” на праві колективної власності.
Вищезгаданий комплекс розташований на земельній ділянці, яка перебуває у позивача на праві постійного користування, згідно державного акта на право постійного користування землею серія КР № 00000172 від 14.02.1994 р., виданого на підставі рішення виконкому Кіровоградської міської ради від 14.04.1993 р. № 277 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування за № 191.
Згідно статті 23 Закону України "Про планування і забудову територій" забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки при проектуванні і здійсненні будівництва об'єкта містобудування. Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації. Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюються з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.
Відповідно до ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Обласним комунальним підприємством “Кіровоградське обласне комунальне об'єднане бюро технічної інвентаризації” в лютому 2008 р. проведено інвентаризацію комплексу будівель, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Виставочна, 1-б, за результатами якої виявлено самочинне будівництво об'єктів: виробничий цех літ. "С"(5.44 х 11.46), склад літ. "М1" (4.8х2.95), підсобні приміщення літ. "Х" (14.07х2.3), лабораторія літ. "Р" (4.2х3.1), навіс "Т" (3.7х3.6), навіс літ “Ф" (9.27х4.88), виробничий цех літ. "М" (38.4х6.77), загальна площа 209,3 кв.м., основна - 202,4 кв.м., а також самовільне перепланування адмінбудівлі літ. "АА1", загальна площа 848,8 кв.м., основна площа - 428,4 кв.м., АБК - виробничий цех літ. "Г", загальна площа 517,0 кв.м., основна - 455,6 кв.м.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Частиною 3 статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
З аналізу вказаної норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано в судовому порядку лише в тому випадку, якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкту.
Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Отже, судом першої інстанції вірно зазначено, що необхідними умовами узаконення самочинно побудованих об'єктів є: відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки; відсутність заперечень з боку власника земельної ділянки; відсутність порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.
Згідно статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Частиною 3 ст. 126 ЗК України встановлено, що посвідченням права постійного користування є державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.
Згідно п. г ч. 1 ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Матеріалами справи встановлено, що зайнята позивачем земельна ділянка за своїм цільовим призначенням віднесена до земель промисловості та надана позивачу в постійне користування для розміщення виробничої бази.
Відповідно до статті 65 ЗК України землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 66 ЗК України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що реконструкція та спорудження позивачем об'єктів в господарських цілях на земельній ділянці промислового призначення, наданій в користування під розміщення виробничого об'єкту, не порушує цільового призначення такої земельної ділянки.
Крім того, судом першої інстанції вірно враховано, що згідно технічного звіту інвентаризації земельної ділянки по вул. Виставочна, 1-б в м. Кіровограді, проведеної в 2009 році, розміщений на ній об'єкт, з урахуванням здійснених добудов і реконструкцій, не виходить за межі відповідної земельної ділянки.
В матеріалах справи відсутні докази про наявність будь-яких обтяжень на відповідну земельну ділянку, порушення майнових прав або наявності претензій третіх осіб, встановлення сервітутів.
За статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону.
Згідно названої норми в редакції 2008 року фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.
Як вбачається з матеріалів справи, такий дозвіл на реконструкцію та будівництво будівель по вул. Виставочна, 1-б отримано позивачем за рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 538 від 15.04.2008 року.
Згідно висновку судової комісійної будівельно-технічної експертизи самочинно збудовані позивачем об'єкти нерухомості по вул. Виставочній, 1-б у м. Кіровограді відповідають вимогам державних будівельних норм.
Комунальним підприємством "Архітектурно-планувальне бюро" надано позитивний висновок щодо технічного стану відповідних будівель та споруд і можливості їх подальшої експлуатації.
Санітарно-епідеміологічна служба та відділ з питань налядово - профілактичної діяльності ГУМНС України в Кіровоградській області погодили відповідність будівлі санітарно-технічним умовам та правилам пожежної безпеки.
Обласним комунальним підприємством "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" виготовлено технічний паспорт на комплекс будівель по вул. Виставочна, 1-б у м. Кіровограді з урахуванням здійсненого будівництва і реконструкції.
Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Тобто, приписи наведеної норми визначають загальні підстави та порядок набуття права власності на нове майно, яке створене з додержанням вимог закону та інших правових актів, однак не регулюють правовий режим самочинного будівництва.
Водночас, відносини, що виникають у випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі - самочинному будівництві були порушені, унормовані статтею 376 Цивільного кодексу України, яка встановлює окремі підстави для визнання права власності на такі об'єкти.
До 1 січня 2009 року був чинним Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року N 1243, а з 1 січня 2009 року механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів встановлено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року N 923.
Введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у відповідності до зазначених вище правових актів можливо лише при наявності відповідної проектної документації, всіх необхідних дозволів і актів, що не узгоджується з поняттям самочинного будівництва, наведеного в статті 376 Цивільного кодексу України.
Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 376 ЦК України визначені правила, за якими можливе визнання за особою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було встановлено відповідні обставини, що свідчать про наявність передбачених законом умов для визнання права власності на самочинно збудований об'єкт.
Враховуючи відмову позивача від позову в частині зобов'язання виконавчого комітету Кіровоградської міської ради видати свідоцтва на право власності ВАТ "Кіровоградська станція технічного обслуговування вантажних і легкових автомобілів" на цех виробничий літ. "С"(5.44 х 11.46); склад літ. "М1"(4.8 х 2.95); підсобні приміщення літ. "Х"(14.07х2.3); лабораторія літ. "Р" (4.2х3.1); навіс "Т" (3.7х3.6); навіс літ. "Ф" (9.27х4.88); та часткову реконструкцію будівель: виробничий цех літ. "М" збільшення площі на 6,9 кв.м., адмінбудівлі "АА1" - збільшення площі на 420,4 кв. м., АБК - виробничий цех "Г" - збільшення площі на 61,4 кв.м., які знаходяться за адресою - м. Кіровоград, вул. Виставочна, 1-б, господарський суд правомірно припинив провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційне подання Заступника прокурора Кіровоградської області, м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.05.10р. у справі № 18/114(9/231) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.05.10р. у справі № 18/114(9/231) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
СуддяО.В. Чус
СуддяВ.В. Швець