04.08.2010 року Справа № 20/386-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Павловського П.П. (доповідача)
суддів: Швеця В.В., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Соловйовій О.І.
Представники сторін:
від відповідача: Зайцева О.М. довіреність № 52-16/86 від 21.05.10р. представник.
представники позивача та ДВС в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Приватного підприємства “ЛІНКС -ГРУП”, м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.10р. у справі № 20/386-09
за скаргою Приватного підприємства “ЛІНКС -ГРУП”, м. Дніпропетровськ на бездіяльність Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Дніпропетровській області (49005, вул. Пісаржевського,1А)
за позовом Приватного підприємства “ЛІНКС -ГРУП”, м. Дніпропетровськ (49050, пр. Гагаріна, 109/кв. №1)
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо -збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг (50026, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)
про стягнення 89 042, 47грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2010 року по справі №20/386-09 (суддя Пархоменко Н.В.) в задоволенні скарги Приватного підприємства “Лінкос - Груп” на діяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області в частині скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 19.01.2010р. та зобов'язання вчинити заходи примусового виконання судового рішення відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач Приватне підприємство “ЛІНКС -ГРУП” подало до Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду від 01.06.2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги останнього щодо скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 19.01.10р.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2010р. колегією суддів у складі головуючого судді Павловського П.П.-доповідача, суддів: Швеця В.В., Чус О.В. відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до провадження, слухання справи призначено в судовому засіданні на 28.07.2010р. о 10год. 30хв.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Від ДВС відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
В судовому засіданні 28.07.10р. відповідно до ст. г77 ГПК України оголошувалась перерва до 04.08.10р. на 10:45год.
В судове засідання 04.08.10р. не з'явились представники відповідача та ДВС, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскарженої ухвали, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представників відповідача та ДВС.
В судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним ухвали, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Матеріалами справи встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2005 було порушено провадження у справі № Б29/21/05 про банкрутство ВАТ “Південний ГЗК” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
29.01.2008р. розірвано мирову угоду, поновлено провадження у справі про банкрутство та поновлено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Згідно приписів ч.4 ст. 12 Закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушення провадження у справі про банкрутство про що зазначається в ухвалі господарського суду, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
Підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області постановою від 11.01.10р. було відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2009р. у справі №20/386-09. Постановою від 19.01.2009р. провадження було приєднано до зведеного виконавчого провадження та зупинено на підставі п. 8 ст. 34, ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв'язку з тим, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.08р. було поновлено провадження у справі № Б29/21/05 про банкрутство боржника та відновлено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно п. 8 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Статтею 49 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів є зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплатити податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про проведення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду (абз.1.ч.4 ст.12 цього Закону).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржник не може виконувати грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, а заходи , спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань , не діють.
Відповідно до абз.2 ч.4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не вчинюються дії з примусового виконання рішень судів та інших органів і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів , але ніяк не пов'язаний з його суттю.
В силу положень п.8 ч.1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” та абз.1 ч.6 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у випадку порушення судом справи про банкрутство боржника правило щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження не стосується лише тих вимог стягувачів, на які дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, а саме: вимог з виплати заробітної плати, аліментів , відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України п.42 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009року “Про судову практику в справах про банкрутство”.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про вірність висновку суду першої інстанції відносно правомірності зупинення виконавчою службою виконання наказу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що правові підстави для скасування ухвали господарського суду відсутні. Ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи і при її прийнятті судом не порушено норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 33, 86, 101-106,121-2, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “ЛІНКС -ГРУП”, м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.10р. у справі № 20/386-09 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.10р. у справі №20/386-09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя В.В. Швець
Суддя О.В. Чус