04.08.2010 року Справа № К39/153-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Павловського П.П.,
суддів: Швець В.В. (доповідач), Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Соловйова О.І.
за участю представників:
від позивача- 1: ОСОБА_2 представник, довіреність №5065 від 04.09.09;
від позивача-2: ОСОБА_2 представник, довіреність №51 від 26.01.10;
від позивача-3: ОСОБА_2 представник, довіреність №52 від 26.01.10;
від позивача-4: ОСОБА_2 представник, довіреність №45 від 26.01.10;
від позивача-5: ОСОБА_2 представник, довіреність №49 від 26.01.10;
від позивача-6: ОСОБА_2 представник, довіреність №48 від 26.01.10;
від позивача-7: ОСОБА_2 представник, довіреність №50 від 26.01.10;
від позивача-8: ОСОБА_2 представник, довіреність №46 від 26.01.10;
від позивача-9: ОСОБА_2 представник, довіреність №47 від 26.01.10;
від позивача-10: ОСОБА_3 фізична особа, паспорт НОМЕР_11 від 24.07.98;
від відповідача-1: ОСОБА_4 представник, довіреність №б/н від 01.01.10;
від відповідача-2: ОСОБА_5 представник, довіреність №б/н від 01.09.09;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, Об'єднання “Дніпрооблагропромбуд”, місто Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2009 року у справі №К39/153-09;
за позовом:
позивача-1, ОСОБА_6, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1;
позивача-2, ОСОБА_7, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2;
позивача-3, ОСОБА_8, АДРЕСА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_3;
позивача-4, ОСОБА_9, АДРЕСА_5, ідентифікаційний код НОМЕР_4;
позивача-5, ОСОБА_10, АДРЕСА_6, ідентифікаційний код НОМЕР_5;
позивача-6, ОСОБА_11, АДРЕСА_7, ідентифікаційний код НОМЕР_6;
позивача-7, ОСОБА_12, АДРЕСА_8, ідентифікаційний код НОМЕР_7;
позивача-8, ОСОБА_13, АДРЕСА_9, ідентифікаційний код НОМЕР_8;
позивача-9, ОСОБА_14, АДРЕСА_10, ідентифікаційний код НОМЕР_9;
позивача-10, ОСОБА_3, АДРЕСА_11, ідентифікаційний код НОМЕР_10;
до:
відповідача-1, Об'єднання “Дніпрооблагропромбуд”, 49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Шевченко, 37, код за ЄДРПОУ 03088225;
відповідача-2, Закритого акціонерного товариства “Дніпроагробуд”, 49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Шевченко, 37, код за ЄДРПОУ 32082566;
про визнання права власності.
Позивачі, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_3, звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд з урахуванням уточнень до позовної заяви визнати за відповідачем-2, ЗАТ “Дніпроагробуд” право власності на нерухоме майна, частину приміщень в адміністративній будівлі літ. А-7, за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Шевченко, будинок №37, що складається з основних площ будівлі літ. А-7:
а) приміщення №№6, 8, 9, загальною площею 55,1 м2, у гаражному блоці на першому поверсі;
б) приміщення №№11, 12, 13 загальною площею 58,6 м2, на першому поверсі;
в) приміщення №№14, 16-26, 28-33 на другому поверсі загальною площею 294,1 м2, приміщення №№38, 39, 44, 46 на третьому поверсі, загальною площею 103 м2, приміщення №№51-53, 55, 56, 61, 62, 64, 67-69 на четвертому поверсі, загальною площею 172,1 м2;
г) приміщення №№70, 72-76, 78-82, 84-88, загальною площею 281,51 м2, на п'ятому поверсі;
е) 80,7% загальної площі неділимих приміщень спеціального користування №№1, 2, 3 на першому поверсі.
Позовні вимоги, мотивовані тим, що на підставі Установчого договору від 2 липня 2002 року юридичною особою - Об'єднання “Дніпрооблагропромбуд”, та фізичними осами громадянами України в кількості 36-ти осіб, було створено ЗАТ “Дніпроагробуд”, яке зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 24 липня 2002 року.
Для забезпечення діяльності товариства, за рахунок вкладів засновників, в тому числі нерухомого майна, яке є предметом даного спору, був сформований статутний фонд товариства в розмірі 777550 гривень.
Однак, в порушення вимог законодавства та прав акціонерів ЗАТ “Дніпроагробуд”, відповідач-1, Об'єднання “Дніпрооблагропромбуд” на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 2 червня 2003 року зареєстрував право власності на спірне нерухоме майно за собою, незважаючи на те, що зазначене майно раніше було передано засновниками до статутного фонду відповідача-2, ЗАТ “Дніпроагробуд”.
На думку Позивачів дії відповідача-1, Об'єднання “Дніпрооблагропромбуд”, щодо оформлення за собою права власності на часину майна, яка фактично належить ЗАТ “Дніпроагробуд”, з огляду на те, що останній перебуває в стадії припинення підприємницької діяльності, порушують права позивачів, як акціонерів ЗАТ “Дніпроагробуд”, на отримання частки майна товариства в разі його ліквідації.
Рішенням господарського суду у справі №К39/153-09 від 26 листопада 2009 року (суддя Ліпинський О.В.) позовні вимоги задоволено.
Визнано за відповідачем-2, ЗАТ “Дніпроагробуд” право власності на спірне нерухоме майно та стягнуто з відповідачів, Об'єднання “Дніпрооблагропромбуд” та ЗАТ “Дніпроагробуд” на користь позивачів судові витрати.
Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що 12 січня 2001 року постановою №7 ради Об'єднання “Дніпрооблагропромбуд” було прийнято рішення про здійснення паювання частки колективного майна, що знаходиться на балансі об'єднання членам трудового колективу виконавчого апарату цього об'єднання і прирівняним до них особам, а саме в тому числі позивачам по справі, передбачивши створення на цьому розпайованому майні господарського товариства по агропромисловому будівництву за участю об'єднання “Дніпрооблагропромбуд”.
Відповідач-1 не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.
Вважає, що воно винесено з порушенням закону.
Господарський суд при винесенні рішення неповно з'ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Відповідач-1 просить спірне рішення скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог.
На апеляційну скаргу позивач надав відзив у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і не обґрунтовані, тому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області, скасувати. В позовних вимогах відмовити.
Задовольняючі апеляційну скаргу судова колегія виходила з наступного:
Господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що
відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №177 від 28 лютого 2001 року “Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки” та пункту 4 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, які поширюються на розпаювання майна колгоспів об'єднанням “Дніпрооблагропромбуд” було здійснене розпаювання майна об'єднання.
Вказана постанова KM України видана на виконання Указу Президента України №62/2001 “Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки”, від 29 січня 2001 року.
Указом Президента України та постановою КМУ було запроваджено документальне посвідчення права власності на пай шляхом видачі свідоцтв про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати), яке, відповідно до пункту 14 Постанови КМУ, повинно видаватися згідно зі списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства міською радою.
Таким чином, судова колегія робить висновок, що єдиним документом, який підтверджує право власності позивачів на спірне майно, повинно бути свідоцтво (майновий сертифікат), видане на їх ім'я міською радою.
Як вбачається з матеріалів справи свідоцтва (майнові сертифікати) про право власності на спірне майно позивачі суду не надали.
Докази того, що позивачі зверталися до компетентних органів або до суду з метою отримання свідоцтв (майнових сертифікатів) про право власності на спірне майно відсутні.
Також у судовому засіданні було встановлено, що Об'єднання “Дніпрооблагропромбуд” створене не громадянами, а юридичними особами та не відноситься до підприємств агропромислового комплексу, не займається і не займалося ніколи виробництвом сільськогосподарської продукції та товарів, що підтверджується копією довідки статистики.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про підприємства в Україні”, статті 118 Господарського кодексу України, Об'єднання “Дніпрооблагропромбуд” створено в організаційно - правовій формі як об'єднання підприємств.
Засновниками, власниками і учасниками Об'єднання “Дніпрооблагропромбуд” є виключно юридичні особи.
Тому судова колегія вважає, що право на отримання частки майна (паю) відповідача-1, Об'єднання “Дніпрооблагропромбуд” та право вирішення цього питання мають не позивачі, а фізичні особи, що на момент виникнення спірних правовідносин, були учасниками 20 юридичних осіб, засновників Об'єднання “Дніпрооблагропромбуд”.
Позивачі ніколи не були власниками (учасниками) Об'єднання “Дні-прооблагропромбуд”, а відтак - не мали і не мають ніякого права на майно Об'єднання “Дніпрооблагропромбуд”.
Фізичні особи, засновники підприємств, які складають Об'єднання
“Дніпрооблагропромбуд” не наділяли своїх керівників повноваженнями на вирішення питання про розпаювання майна Об'єднання.
Крім того в матеріалах справи не має жодного документу, який би підтверджував отримання позивачами спірного майна від Об'єднання “Дніпрооблагропромбуд” у спільну сумісну власність.
Посилання позивачів на акт прийому - передачі майна від 1 липня 2002 року як на доказ набуття позивачами права власності на майно є безпідставне.
Оскільки за цим актом майно передане позивачами одному із засновників ЗАТ “Дніпроагробуд” ОСОБА_17 на відповідальне зберігання.
Таким чином, акт прийому - передачі майна від 1 липня 2002 року є проміжним і не фіксує передачі майна безпосередньо до статутного фонду ЗАТ “Дніпроагробуд”, після нього наступним актом повинен бути акт прийму - передачі майна з відповідального зберігання до статутного капіталу ЗАТ “Дніпроагробуд”.
Акт передачі майна безпосередньо до статутного фонду ЗАТ “Дніпроагробуд”, позивачами не надано.
У судовому засіданні було встановлено, що після створення ЗАТ “Дніпроагробуд”, спірне майно зареєстровано 2 червня 2003 року за Об'єднанням “Дніпрооблагропромбуд” з видачею відповідного свідоцтва про право власності.
Позивачам було відомо про цей факт, бо ними підписано статут ЗАТ “Дніпроагробуд” в новій редакції від 7 жовтня 2004 року.
Крім того судова колегія вважає, що позивачами пропущений строк позовної давності.
Оскільки відповідно до статті 71 ЦК УРСР встановлено строк позовної давності 3 (три) роки.
Перебіг строку позовної давності починається з того моменту, коли сторона повинна була взнати, що її права порушено.
Як свідчить із листа виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №7/22 - 801 від 21 липня 2005 року, позивачам ще у 2005 році було відомо про той факт, що майно є власністю відповідача.
Таким чином, судова колегія вважає, що Об'єднання “Дніпрооблагропромбуд” не передавало до статутного фонду ЗАТ “Дніпроагробуд” спірне майно відповідно до установчого договору від 2 липня 2002 року.
Таким чином, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, потягла за собою неправильне застосування норм матеріального права, що згідно пункту 4 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни чи скасування рішення.
З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позовних вимогах відмовити.
На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України суд ,-
Апеляційну скаргу, Об'єднання “Дніпрооблагропромбуд”, місто Дніпропетровськ, задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2009 року у справі №К39/153-09, скасувати.
В позовних вимогах відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України.
Головуючий П.П. Павловський
Судді В.В. Швець
О.В. Чус
Постанову оформлено у відповідності до вимог статті 84 ГПК України 06.08.2010 року.
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В. Чабаненко