29 липня 2010 року Справа №10/1369
Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Кравцовій Ю.А., за участю представників сторін:
позивача за первісним позовом
(відповідача за зустрічним позовом) -Чижевської Р.В. -за довіреністю,
відповідача за первісним позовом
(позивача за зустрічним позовом) -Кравцова В.С. -за довіреністю,
Ахмістова О.М. -за довіреністю,
розглянувши первісний позов за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Відкритого акціонерного товариства «Азот»
про спонукання до укладання угоди про зміну умов договору в редакції позивача та
зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства «Азот»до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
про визнання додаткової угоди до договору, укладеною в редакції позивача за зустрічним позовом, -
Подано позов про спонукання відповідача укласти додаткову угоду №2 до договору поставки природного газу № 381-211-06/10-116 від 26.03.2010 р. (далі -Договір) в редакції позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ціна на природний газ для технологічних потреб хімічних підприємств -виробників азотних мінеральних добрив має складати 1633,30 грн. за 1000 куб. м. (без урахування ПДВ, цільової надбавки та тарифу на транспортування природного газу), починаючи з 13 травня 2010 року відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 549 від 13.05.2010 року.
Представник позивача позов підтримав з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.
Відповідач за первісним позовом проти позову заперечив, мотивуючи це неправильним застосуванням позивачем норм чинного законодавства та підзаконних нормативних актів при визначенні ціни на газ з 01.04.2010 р. та подав зустрічний позов.
Зустрічний позов прийнятий судом для спільного розгляду з первісним позовом згідно з ст. 60 ГПК України.
За зустрічним позовом позивач просить визнати додаткову угоду № 2 від 31.05.10 р. до договору поставки природного газу від 26.03.2010 р. № 211-06/166, в частині п. 5.1 укладеною в його редакції.
Представники позивача за зустрічним позовом позов підтримали з викладених у ньому мотивів.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
26.03.2010 р. Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Азот»(Покупець) укладено договір № 381-211-06/10-116 поставки природного газу.
Згідно з пунктом 1.1. вказаного договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти від Постачальника та оплатити природний газ у обсязі, зазначеному у договорі.
Пунктом 1.3. договору передбачено, що Покупець приймає газ виключно для власних потреб.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що ціна за 1000 кубічних метрів природного газу становить 1584,40 грн. (без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу).
Пунктом 11.1 договору № 381-211-06/10-116 передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, поширює свою дію на відносини, що склалися з 1 березня 2010 року і діє в частині поставки газу до 30 вересня 2010 року включно.
Згідно з п.5.2 договору сторони домовились, що ціна за 1000 кубічних метрів газу у відповідному періоді споживання газу та вартість його транспортування територією України встановлюється на рівні граничної ціни та тарифу, затверджених уповноваженим державним органом.
Згідно з п.5.3 договору сторони встановили, що ціна на газ та вартість його транспортування, визначені відповідно до п.5.1. Договору, можуть змінюватись у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів. У разі зміни ціни на газ, тарифу на його транспортування, інших складових вартості природного газу Сторонами в обов'язковому порядку здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами та тарифами.
Посилаючись на положення постанов НКРЕ України від 01.04.2010 №350, від 01.04.2010 №349, від 30.04.2010 № 517, та від 13.05.2010 № 549, позивач за первісним позовом листом від 11.06.10 №31/39-5679 надіслав відповідачеві за первісним позовом проект додаткової угоди №2 від 31.05.10 до договору поставки природного газу від 23.03.10 №381-211-06/10-116. В цій додатковій угоді позивач за первісним позовом пропонував внести зміни до договору від 23.03.10 №381-211-06/10-116, виклавши п. 5.1 в такій редакції:
«5.1.Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить:
5.1.1. З 01 квітня 2010 року - 2020,25 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 182,66 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -2 619,19 (дві тисячі шістсот дев'ятнадцять гривень 19 коп.) гривень.
5.1.2. З 01 травня 2010 року - 1992,80 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -150,00 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 182,66 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -2 619,19 (дві тисячі шістсот дев'ятнадцять гривень, 19 коп.) гривень.
5.1.3 З 13 травня 2010 ціна за 1000 куб.м. природного газу, що використовується Покупцем для технологічних потреб, становить 1633,30 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -150,00 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1 815,97 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -2 179,16 (дві тисячі сто сімдесят дев'ять гривень 16 коп.) гривень
Ціна природного газу, що використовується для інших власних потреб, визначається згідно із п.5.1.2.»
Проект додаткової угоди № 2 надісланий рекомендованим листом від 11.06.10 №31/39-5679 з повідомленням та отриманий відповідачем за первісним позовом.
У відповідь листом № 211-1-26/55 від 24.06.2010 р відповідач за первісним позовом надіслав позивачеві за первісним позовом підписану додаткову угоду з протоколом розбіжностей.
Згідно з протоколом розбіжностей пункт 5.1 договору, на думку відповідача, має бути викладений в наступній редакції:
«5.1.З 01 квітня 2010 ціна за 1000 куб м. природного газу, що використовується Покупцем для технологічних потреб, становить 1633,30 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -122,00 грн., крім того ПДВ -20%.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1787,97 грн., крім того ПДВ -20 %, всього з ПДВ -2 145,56 (дві тисячі сто сорок п'ять гривень 56 коп.) гривень.»
Позивач за первісним позовом не погодився укласти додаткову угоду № 2 з урахуванням протоколу розбіжностей і звернувся з позовом до суду.
Спір виник при зміні господарського договору, тому, згідно з ст. 12 ГПК України, підвідомчий господарському суду.
Відповідно до частини 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.
Відповідно до частини 1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно з п. 5.2 договору сторони домовились, що ціна за 1000 кубічних метрів газу у відповідному періоді споживання газу та вартість його транспортування територією України встановлюється на рівні граничної ціни та тарифу, затверджених уповноваженим державним органом.
Згідно з п. 5.3 договору сторони домовились, що ціна на газ та вартість його транспортування, визначені відповідно до п.5.1. договору, можуть змінюватись у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів. У разі зміни ціни на газ, тарифу на його транспортування, інших складових вартості природного газу сторонами в обов'язковому порядку здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами та тарифами.
При укладанні договору ціна природного газу визначалась відповідно до постанови НКРЕ України від 26.02.10 №180.
У зв'язку з втратою чинності з 01.04.2010 р. постанови НКРЕ України від 26.02.10 №180 позивач за первісним позовом мав підстави запропонувати відповідачеві за первісним позовом підписати додаткову угоду до договору № 381-211-06/10-116 від 26.03.2010 р. про встановлення граничної ціни на газ згідно постанови НКРЕ України від 01.04.2010 № 350, починаючи з 1 квітня 2010 року.
Листом № 211-1-26/55 від 24.06.2010 р. відповідач повідомив позивача про відмову підписувати додаткову угоду до договору щодо внесення змін до пункту 5.1 договору № 381-211-06/10-116 від 26.03.2010 р., що стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду.
Відповідно до частини 2 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Пунктом 3 Положення «Про Національну комісію регулювання електроенергетики України», затвердженого Указом Президента України від 14 березня 1995 року №213 встановлено, що основними завданнями Комісії є проведення цінової і тарифної політики в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі. Згідно з п.3. п.4 Положення, Комісія відповідно до покладених на неї завдань розробляє і затверджує обов'язкові для виконання нормативні акти з питань, що належать до її компетенції.
Відповідно до положень п. 8 Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. N 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)»із змінами і доповненнями в редакції від 28.01.09, Національна комісія регулювання електроенергетики встановлює граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, а також граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки, роздрібні ціни на природний газ для потреб населення; тарифи на транспортування магістральними трубопроводами газу природного, тарифи на закачування, зберігання та відбір природного газу; тарифи на розподіл природного газу та його постачання.
Постановою НКРЕ України від 01.04.2010 р. «Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для технологічних потреб хімічних підприємств, що виробляють азотні мінеральні добрива, на ІІ квартал 2010 року»затверджено граничний рівень ціни на природний газ для технологічних потреб хімічних підприємств, що виробляють азотні мінеральні добрива, на ІІ квартал 2010 року відповідно до Переліку, наведеного в додатку до постанови, без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом на рівні 1633,30 грн. за 1000 куб. м.
Таким чином, граничний рівень ціни на природний газ для технологічних потреб хімічних підприємств, що виробляють азотні мінеральні добрива на рівні 1633,30 грн. за 1000 куб. м. встановлений на ІІ квартал 2010 року, тобто на період з 01.04.2010 по 30.06.2010 р.
Відповідач внесений до переліку хімічних підприємств, що виробляють азотні мінеральні добрива, для яких постановою НКРЕ України від 01.04.2010 р. № 350 встановлена ціна природного газу на рівні 1633,30 грн. за 1000 куб. м.
Пунктом 2 постанови НКРЕ України від 01.04.2010 р. № 350 було встановлено, що граничний рівень ціни у розмірі 1633,30 грн. за 1000 куб. м. застосовується для хімічних підприємств, що виробляють азотні мінеральні добрива, за таких умов: установлення на внутрішньому ринку України цін на азотні мінеральні добрива не вище експортних; відсутності заборгованості перед Державним бюджетом України, Пенсійним фондом, НАК «Нафтогаз України»та по заробітній платі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за первісним позовом не довів відсутність вказаних умов.
Натомість відповідач за первісним позовом довів, що ним виконані умови п. 2 вказаної постанови НКРЕ.
В якості доказів цього відповідач за первісним позовом подав суду копії листів № 120-06/10-1352 від 16.04.2010 р. та № 120-06/14-1567 від 30.04.2010 р. на адресу Національної комісії регулювання електроенергетики України та лист № 2666/24/17-10 від 06.05.2010 р. Національної комісії регулювання електроенергетики України, яким комісія повідомляє, що відповідач за первісним позовом є підприємством, яке виконало вимоги пункту 2 постанови НКРЕ України від 01.04.2010 р. № 350.
Крім того, судом встановлено, що постановою НКРЕ України від 13.05.2010 р. № 549 пункт 2 постанови НКРЕ України від 01.04.2010 р. № 350 скасований.
Таким чином, на день розгляду спору судом постанова НКРЕ України від 01.04.2010 р. № 350 не містить жодних додаткових умов для постачання хімічним підприємствам природного газу по ціні 1633, 30 грн. за 1 000 куб. м.
Тому суд вважає, що висновок позивача за первісним позовом про необхідність застосування ціни на газ з дотриманням умов, встановлених п. 2 постанови НКРЕ України від 01.04.2010 р. № 350 при укладанні додаткової угоди № 2, що є предметом як первісного так і зустрічного позовів є помилковим.
Згідно з пунктом 3 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 14.03.1995 р. № 213/95 (з наступними змінами та доповненнями), завданням комісії є забезпечення проведення цінової і тарифної політики в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі.
Указом Президента України від 14.03.1995 р. № 213/95 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України», постановами КМУ від 25.12.1996 № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін (тарифів)»та від 29.04.2006 № 605 «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»визначено, що НКРЕ України є уповноваженим органом державної влади щодо встановлення граничних цін на природний газ та тарифів на його транспортування.
З аналізу викладених положень суд дійшов висновку, що саме НКРЕ України має повноваження щодо надання роз'яснень з питань застосування цін на природний газ.
Листом НКРЕ України від 20.05.2010 року за № 2966/13/17-10 повідомила НАК «Нафтогаз України», що «граничний рівень ціни на природний газ для технологічних потреб хімічних підприємств, що виробляють азотні мінеральні добрива, на ІІ квартал 2010 року, відповідно до наведеного переліку, без врахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, затверджено пунктом 1 постанови НКРЕ від 01.04.2010 № 350 на рівні 1633,30 грн. за 1000 куб. м. Пунктом 4 зазначеної постанови НКРЕ від 01.04.2010 № 350 передбачено, що вона набирає чинності з 01 квітня 2010 року.
НКРЕ України листом від 20.05.2010 року за № 2966/13/17-10 повідомила, що пункт 1 постанови НКРЕ від 01.04.2010 року № 350 підлягає застосуванню з 01 квітня 2010 року, а пункт 2 цієї постанови не підлягає застосуванню з моменту її прийняття у зв'язку з його скасуванням постановою НКРЕ від 13.05.2010 № 549.
Крім цього, НКРЕ України листом від 08.06.2010 року за № 3424/13/17-10 додатково до листа від 20.05.2010 року за № 2966/13/17-10 повідомило НАК «Нафтогаз України», що пункт 2 постанови НКРЕ від 01.04.2010 № 350 не застосовується з моменту набрання чинності цієї постанови, тобто з 1 квітня 2010 року.
Це підтверджено копіями вказаних листів.
За викладених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову.
З урахуванням викладеного суд встановив, що з 01.04.2010 року у відносинах між позивачем і відповідачем в обов'язковому порядку повинна застосовуватись гранична ціна на природний газ, який використовується для технологічних потреб відповідача за первісним позовом на ІІ квартал 2010 року, без врахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом на рівні 1633,30 грн. за 1000 куб. м., яка встановлена постановою НКРЕ України від 01.04.2010 року № 350 (без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу.
Згідно з поданим позивачем за зустрічним позовом протоколом розбіжностей, додатковою угодою № 2 до договору поставки природного газу № 381-211-06/10-116 від 26.03.2010 р. підпункт 5.1 п. 5 вказаного договору пропонується викласти у такій редакції :
«5.1. З 01 квітня 2010 ціна за 1000 куб м природного газу, що використовується Покупцем для технологічних потреб, становить 1633, 30 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -20%;
податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -122,00 грн., крім того ПДВ -20%.
До сплати за 1000 куб м природного газу -1787, 97 грн., крім того ПДВ -20 %, всього з ПДВ -2 145, 56 (дві тисячі сто сорок п'ять гривень 56 коп.) гривень.»
Така редакція відповідає чинним нормативним актам, умовам договору сторін на постачання газу, фактичним обставинам, які виникли при виконанні цього договору.
У решті умов додаткової угоди № 2 в редакції позивача за зустрічним позовом сторони розбіжностей не мають.
За таких обставин суд вважає, що зустрічний позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача за зустрічним позовом.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82, 84,86 ГПК України, суд -
У задоволенні первісного позову відмовити.
Зустрічний позов задовольнити.
Визнати Додаткову угоду № 2 від 31.05.10 р. до Договору поставки природного газу № 381-211-06/116 від 26.03.2010р. в частині п. 5.1. укладеною в редакції ВАТ „Азот”.
Стягнути з Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827, на користь відкритого акціонерного товариства «Азот», м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, код 00203826, 85, 00 грн. сплаченого державного мита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в якості відшкодування понесених судових витрат.
Суддя В.В.Шумко