ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 56/5426.07.10
Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., розглянувши матеріали
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс - Інвест"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково -виробнича корпорація "ХХІ"
простягнення 40283,10 грн.
Представники сторін:
від позивача не з'явились;
від відповідачане з'явились.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс -Інвест" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича корпорація "ХХІ" заборгованості за договором оренди від 02.01.2008 на загальну суму 40283,10 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 29498,00 грн., пені у розмірі 4872,42 грн., інфляційних збитків у розмірі 5134,76 грн. та 3% річних у розмірі 777,92 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання за Договором оренди, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за виготовлений товар.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Представник сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва
02.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс -Інвест" (позивач), як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково -виробнича корпорація "ХХІ" (відповідач), як орендарем, укладено договір № 29/08 оренди нежитлових приміщень, відповідно до умов якого, позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове користування нежитлове приміщення за адресою: м. Мариуполь, вул. Єнгельса, 26/2, 3 поверх, кімната № 614, загальною площею 30,1 кв.м.
Строк оренди сторонами встановлений по 31.12.2008 (п. 3.1 Договору).
Розмір орендної плати складає 60,00 грн. за 1 кв.м. (п. 4.1 Договору).
Перерахунок орендної плати здійснюється відповідачем самостійно у строк не пізніше 10 числа кожного місяця. (п. 4.4 Договору).
На виконання умов договору позивач передав відповідачу приміщення, що підтверджується відповідним актом від 02.01.2008.
24.03.2008 між сторонами укладена додаткова угода № 1 до Договору, відповідно до якої розмір орендної плати за один місяць, з 07.04.2008 складає - 1956,00 грн.
06.10.2008 між сторонами укладена додаткова угода № 2 до Договору, відповідно до якої розмір орендної плати за один місяць, з 01.11.2008 складає - 2107,00 грн.
10.12.2008 між сторонами укладена додаткова угода № 3 до Договору, відповідно до якої сторони погодили строк дії оренди встановити до 01.01.2010.
Як вбачається з листа відповідача від 14.07.2009, заборгованість останнього по Договору складала 16856,00 грн., яку відповідач гарантував, що сплатить, однак, в порушення умов договору, відповідач не здійснює розрахунки за оренду і станом на 31.12.2009 борг відповідача складає 29 498,00 грн.
Відповідач жодних доказів в підтвердження здійснення ним оплати в повному обсязі вартості робіт не надав, заборгованість не заперечив.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості на загальну суму 29498,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів оплати за оренду на загальну суму 29498,00 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки своїх зобов'язань по договору щодо сплати на користь позивача орендної плати відповідач не виконав, позов в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 29498,00 грн. підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4872,42 грн., індекс інфляції у розмірі 5134,76 грн. та 3% річних у розмірі 777,92 грн.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7.1 Договору у разі прострочення перерахування орендної плати відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки.
Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його вірним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 4872,42 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, суд визнає його вірним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 777,92 грн. підлягають задоволенню.
Перевіривши розрахунок інфляційних витрат позивача, суд визнає його вірним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги про стягнення інфляційних витрат у розмірі 5134,76 грн. підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково -виробнича корпорація "ХХІ" (01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 15, код 32209046 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс -Інвест" (87532, м. Мариуполь, Донецька область, вул. Енгельса, 26/2, код 31972045) суму основної заборгованості у розмірі 29498 (двадцять дев'ять тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 00 коп., пеню у розмірі 4872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 42 коп., 3% річних у розмірі 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 92 коп., інфляційні витрати у розмірі 5134 (п'ять тисяч сто тридцять чотири) грн. 76 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 402 (чотириста дві) грн. 83 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя
В.В. Джарти
Дата підписання 02.08.10