ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 33/25005.07.10
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк»в особі філії Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк»у м. Києві
до товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія фінанс»
про розірвання кредитного договору № 15 від 02.04.2007 року та стягнення 448 544,28 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Сікоренко В.Ю. - представник за довіреністю № 56 від 28.01.2009 року;
від відповідача: Переверзєв В.С. -в.о. директора.
встановив:
Полтавський акціонерний банк «Полтава-банк»в особі філії Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк»у м. Києві звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія фінанс»про розірвання кредитного договору № 15 від 02.04.2007 року та стягнення 448 544,28 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.04.2007 року між Полтавським акціонерним банком «Полтава-банк»в особі філії Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк»у м. Києві (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія фінанс»(відповідачем) був укладений кредитний договір № 15 (кредитна лінія), згідно умов п. 1.1. якого банк надає в користування позичальнику кредит у вигляді відновлюваної (револьверної) кредитної лінії з цільовим призначенням кредиту: «Поповнення обігових коштів», в сумі (загальний ліміт заборгованості) 3 410 000,00 грн. на строк з 02 квітня 2007 року до 02 квітня 2008 року, та на умовах, визначених цим договором.
Сторонами до кредитного договору № 15 від 02.04.2007 року були підписанні: додаткова угода від 01.04.2008 року, додаткова угода від 02.10.2008 року, додаткова угода від 20.03.2009 року.
Відповідно до п.1. додаткової угоди від 20.03.2009 року сторони продовжили строк дії кредитного договору № 15 від 02 квітня 2007 року на суму залишку заборгованості 886 000,00 грн. до 29 червня 2009 року з розрахунку 13% річних.
Відповідно до п. 1.2. договору погашення кредиту здійснюється згідно графіку погашення кредиту.
Позивач на виконання умов договору надав відповідачеві кредит на загальну суму 3 410 000,00 гривень, що підтверджується банківською випискою з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року.
Строк повернення кредитних коштів та процентів за користування ними закінчився 29 червня 2009 року, відповідач не повернув кредит та не сплатив проценти у зазначений термін.
02.07.2009 року позивач направив відповідачеві претензію за вих. № 418/05 з проханням оплатити заборгованість до 31.07.2009 року, яка була отримана відповідачем того ж дня, що підтверджується відміткою про отримання на претензії засвідченою печаткою відповідача. Проте претензія залишилась без відповіді та без задоволення.
Станом на день подання позовної заяви до суду, основна заборгованість відповідача по кредиту становить 382 015,35 грн., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом становить 66 528,93 грн.
Позивач також просить розірвати кредитний договір № 15 від 02 квітня 2007 року.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.05.2010 року порушено провадження у справі № 33/250 і призначено до розгляду на 05.07.2010 року.
У судове засідання 05.07.2010 року з'явилися представники сторін, подали документи на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/250 від 17.05.2010 року.
Представник позивача надав суду пояснення, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі та стягнути заборгованість по кредиту в сумі 448 544,28 грн., розірвати кредитний договір № 15 від 02 квітня 2007 року, стягнути витрати по сплаті державного мита в сумі 4 570,44 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Представник відповідача надав пояснення по справі, позов визнав.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
02.04.2007 року між Полтавським акціонерним банком «Полтава-банк»в особі філії Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк»у м. Києві (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія фінанс»(відповідачем) був укладений кредитний договір № 15 (кредитна лінія), згідно умов п. 1.1. якого банк надає в користування позичальнику кредит у вигляді відновлюваної (револьверної) кредитної лінії з цільовим призначенням кредиту: «Поповнення обігових коштів», в сумі (загальний ліміт заборгованості) 3 410 000,00 грн. на строк з 02 квітня 2007 року до 02 квітня 2008 року, та на умовах, визначених цим договором.
Сторонами до кредитного договору № 15 від 02.04.2007 року були підписанні: додаткова угода від 01.04.2008 року, додаткова угода від 02.10.2008 року, додаткова угода від 20.03.2009 року.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до п.1. додаткової угоди від 20.03.2009 року сторони продовжили строк дії кредитного договору № 15 від 02 квітня 2007 року на суму залишку заборгованості 886 000,00 грн. до 29 червня 2009 року з розрахунку 13% річних.
Відповідно до п. 1.2. договору погашення кредиту здійснюється згідно графіку погашення кредиту.
Позивач на виконання умов договору надав відповідачеві кредит на загальну суму 3 410 000,00 гривень, що підтверджується банківською випискою з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року.
Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.
Згідно п. 2.1. договору за користування кредитом позичальник з моменту отримання до повного погашення кредиту сплачує банку проценти в розмірі 13 процентів річних.
Відповідно до п. 2.1.1. договору нарахування процентів проводиться банком щомісячно 27 числа на суму щоденного залишку заборгованості за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році (метод «факт/факт»), за грудень місяць -з розрахунку по 31 грудня включно, а по погашеним кредитам -не пізніше наступного робочого дня за днем погашення. До періоду розрахунку процентів включається день надання і не включається день повернення кредиту.
Відповідно до п. 2.1.2. договору сплата процентів проводиться позичальником щомісячно в день нарахування, а при недостатності коштів на поточному рахунку в день нарахування, заборгованість сплачується в наступні дні, але не пізніше останнього робочого дня розрахункового місяця в порядку, передбаченому п. 3.2.2. «б»цього договору.
Відповідно до підпункту «б»п. 3.2.1. договору позичальник зобов'язаний перераховувати банку проценти та комісії за користування кредитом у відповідності з умовами цього договору.
Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.
Строк повернення кредитних коштів та процентів за користування ними закінчився 29 червня 2009 року, відповідач не повернув кредит та не сплатив проценти у зазначений термін.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору 02.07.2009 року позивач направив відповідачеві претензію за вих. № 418/05 з проханням оплатити заборгованість до 31.07.2009 року, яка була отримана відповідачем того ж дня, що підтверджується відміткою про отримання на претензії засвідченою печаткою відповідача. Проте претензія залишилась без відповіді та без задоволення.
Відповідно до підпункту «г»п. 3.1.2. договору банк має право стягнути у судовому порядку з позичальника суму кредиту та (або) нарахованих процентів та комісій у разі несвоєчасного повернення кредиту або несвоєчасної оплати процентів чи комісій з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також (додатково) за кожний день прострочення платежу пеню у розмірі, що розраховується виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми боргу, штрафу у разі невиконання обов'язків, передбачених пп. 3.2.1., 3.2.3., 5.1.2., 5.1.3., 5.4 цього договору, збитків, у тому числі витрат, пов'язаних з одержанням виконання.
Станом на день подання позовної заяви до суду, основна заборгованість відповідача по кредиту становить 382 015,35 грн., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом становить 66 528,93 грн.
В процесі розгляду справи представник позивача подав акт звірки взаєморозрахунків від 05.07.2010 року за кредитним договором № 15 (кредитна лінія) від 02.04.2007 року, підписаний сторонами та засвідчений печатками, відповідно до якого станом на 05.07.2010 року заборгованість відповідача по кредиту становить 382 015,35 грн., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом становить 66 528,93 грн. та довідку за вих. № 202/05 від 05.07.2010 року про підтвердження суми боргу.
Відповідно до ч.1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з ч.1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем порушено умови договору в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а також беручи до уваги те, що зазначені дії порушують права та інтереси позивача, тому суд вважає вимогу позивача щодо розірвання кредитного договору № 15 (кредитна лінія) від 02.04.2007 року, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Згідно з ч. 3 статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Згідно ч.5 статті 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається змінений або розірваний з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 448 544,24 грн., які складаються з основної заборгованості відповідача перед позивачем по кредиту у сумі 382 015,35 грн., заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у сумі 66 528,93 грн., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості в сумі 382 015,35 грн. та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у сумі 66 528,93 грн. належним чином доведені, документально підтверджені і відповідачем визнані, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та заборгованості за процентами за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати кредитний договір № 15 (кредитна лінія) від 02.04.2007 року укладений між Полтавським акціонерним банком «Полтава-банк»в особі філії Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк»у м. Києві та товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія фінанс».
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія фінанс»(юридична адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5; фактична адреса: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 30, оф. 31; р/р 265005 в філії АБ «Полтава-банк»у м. Києві, МФО 322562, код ЄДРПОУ 32375161) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк»в особі філії Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк»у м. Києві (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 30, оф. 31; к/р 373913 в філії АБ «Полтава-банк»у м. Києві, МФО 322562, код ЄДРПОУ 21596480) основну заборгованість в сумі 382 015 (триста вісімдесят дві тисячі п'ятнадцять) грн. 35 коп., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом у сумі 66 528 (шістдесят шість тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн. 93 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 4 570 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят) грн. 44 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання рішення: 30.07.2010 року.