ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/35504.08.10
За позовом Закритого акціонерного товариства «Львівшляхрембуд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТС Стандарт»
про стягнення 12 303,35 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
позивача:Федишин Н.З.
відповідача:не з'явився
Закрите акціонерне товариство «Львівшляхрембуд»(надалі -ЗАТ «Львівшляхрембуд») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТС Стандарт»(надалі -ТОВ «ВТС Стандарт») про стягнення 12 303,35 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі накладної №27-0000-36 від 27.03.2008 р. поставив відповідачу товар, а останній взяте на себе грошове зобов'язання з оплати вартості поставленого позивачем товару не виконав у зв'язку із чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 9 826,96 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 2 476,39 грн. за прострочення по оплаті вартості товару у період з 01.04.2008 р. по 02.02.2010 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 19.07.2010 р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.07.2010 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 04.08.2010 р.
В судове засідання 04.08.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 19.07.2010 р. виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 04.08.2010 р. не з'явився, вимог ухвал суду від 14.06.2010 р. та 19.07.2010 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою на звороті ухвал суду від 14.06.2010 р. та 19.07.2010 р., які були направлена за адресою вказаною в позовній заяві.
Також судом було додатково відправлено ухвали суду від 14.06.2010 р. та 19.07.2010 р. за адресами відповідача: 01042, м. Київ, вул. Патриса Лумумби, 15-А та 04208, м. Київ, пр. Правди, 80.
Згідно із абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Судом в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, яке міститься в тексті позовної заяви відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів з якими приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -
27.03.2008 р. ЗАТ «Львівшляхрембуд»на підставі накладної №27-0000-36 поставило, а ТОВ «ВТС Стандарт»прийняло щебінь на загальну суму 9 826,96 грн.
Накладна містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підпис позивача та представника ТОВ «ВТС Стандарт».
Представник позивача пояснив, що договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався.
Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Таким чином, між сторонами укладено договір купівлі -продажу, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України -купівля -продаж.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач поставив товар на загальну суму 9 826,96 грн., що підтверджується вказаною накладною.
Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторонами не було визначено строків виконання зобов'язання, оскільки накладні, якими оформлено правочин, не містить строку виконання грошового зобов'язання.
Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
24.03.2010 р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу з пропозицією протягом десяти днів з моменту отримання даної вимоги сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 9 826,96 грн.
Відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, свого зобов'язання з оплати вартості поставленого товару у розмірі 9 826,96 грн. не виконав.
Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 9 826,96 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент розгляду справи настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Заборгованість ТОВ «ВТС Стандарт»перед ЗАТ «Львівшляхрембуд»у розмірі 9 826,96 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 9 826,96 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 2 476,39 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 01.04.2008 р. по 02.02.2010 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками інфляційних, а тому вимога позивача про стягнення інфляційних у розмірі 2 476,39 грн. підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ЗАТ «Львівшляхрембуд»обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Закритого акціонерного товариства «Львівшляхрембуд»задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТС Стандарт»(04073, м. Київ, вул. С. Скляренка, 5, оф. 208; ідентифікаційний код 34480458) на користь Закритого акціонерного товариства «Львівшляхрембуд» (79035, Львівська область, м. Львів, Лучаківський район, вул. Джоржа Вашингтона, 1; ідентифікаційний код 03331134) заборгованість у розмірі 9 826 (дев'ять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 96 коп., інфляційних у розмірі 2 476 (дві тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 39 коп., державне мито у розмірі 123 (сто двадцять три) грн. 30 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.В. Бойко
Дата підписання повного тексту рішення -06.08.2010 р.