ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 10/13024.06.10
За позовом Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628
до Приватного підприємства «Чисті дороги»
про стягнення заборгованості
суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Божук Д.А.
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Чисті дороги»(надалі ПП «Чисті дороги», відповідач) заборгованості в розмірі 1 626,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами досягнуто згоди щодо поставки товару (щітки дискової) та на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури, позивачем було внесено аванс у розмірі 1 626,00. Оскільки відповідачем поставку оплаченого товару не здійснено, та у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач звернувся до відповідача з листом у якому вимагав повернути сплачені кошти в сумі 1 626,00 грн. Оскільки відповідач не повернув суму сплачених коштів, позивач просить стягнути суму заборгованості з відповідача в судовому порядку.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -
Між позивачем та відповідачем досягнуто домовленості щодо поставки щітки дискової у кількості 1 штуки у відповідності до якої на підставі рахунку-фактури № СФ-0000045 від 25.04.2007 року, Полтавським комунальним автотранспортним підприємством 1628 на користь ПП «Чисті дороги», сплачено аванс у сумі 1 626,00 грн.
Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Вчинення відповідного правочину між сторонами підтверджується рахунком виставленим на оплату товару № СФ-0000045 від 25.04.2007 року на підставі якого 27.04.2007 року позивачем на користь відповідача перераховано 1 626,00 грн. (платіжне доручення № 428 від 27.04.2007 року) на повну суму зазначену в рахунку -1 626,00 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має: виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки, строку поставки автомобілів сторонами не встановлювалось а взяті зобов'язання щодо поставки автомобілів, сплата авансу за які проведена позивачем згідно платіжного доручення № 428 від 27.04.2007 року на суму 1 626,00 грн., відповідачем не виконані, позивач звернувся до відповідача з листом за вих. 119 від 22.02.2010 року у якому просив повернути сплачені кошти в сумі 1 626,00 грн. Доказом направлення претензії відповідачу є повідомлення про вручення поштового відправлення.
Виходячи з наведених положень закону, строк виконання зобов'язання щодо поставки товару сплата авансу за який здійснена на підставі рахунку № СФ-0000045 від 25.04.2007 року є таким що настав 23.03.2010 року (у семиденний строк від дня отримання вимоги позивача).
Згідно положень ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов'язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань.
Станом на час вирішення спору зазначена сума відповідачем на користь позивача не повернута, матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких не надано, у зв'язку з чим вимоги про повернення суми сплаченого авансового платежу в розмірі 1 626,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Чисті дороги»(04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 39, р/р 2600700530740 в АКБ «Правекс-банк», МФО 321983, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33746453) на користь Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 (36008, м. Полтава, вул. Кагамлика, 84, р/р 260011642 в АБ «Полтава-Банк», МФО 331489, ідент. номер 03351823) 1 626,00 грн. (одна тисяча шістсот двадцять шість гривень) суми боргу, 338,00 грн. (триста тридцять вісім гривень) судових витрат.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя О.В. Котков