83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
09.08.10 р. Справа № 4/267
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - Комельков К.Є.- директор за довідкою з ЄДРПОУ,
від відповідача - не явився,
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Бона Лето” м. Донецьк
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “С.В. Строй” м. Слов'янськ
про стягнення 17800,06грн. заборгованості, 3%річних, неустойки
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 17800,06грн., з яких: 14681,12грн. - заборгованість, 224,65грн. - 3%річних, 2894,29грн. - неустойка.
В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №СФ-03 від 24.04.2009р. зі специфікацією №1, видаткову накладну №РН-0000004 від 29.04.2009р. на суму 72878,88грн. та довіреність №13 від 28.04.2009р., витяги з банківського рахунку в обґрунтування часткової оплати, претензію №1/6 від 03.06.2009р.
У листопаді 2009р. відповідач звернувся до господарського суду із зустрічною позовною заявою до позивача про визнання п.8.4.4 договору №СФ-03 від 24.04.2009р. недійсним, яка була повернута у зв”язку з відсутністю доказів оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і відсутності доказів направлення копії позову відповідачу.
Ухвала суду, яка була оскаржена в апеляційному та касаційному порядку, залишена без зміни.
15.07.2010р. провадження у справаі поновлено і призначено до розгляду на 11-00годин 09.08.2010р., про що попереджені предстанвики сторін замовленою поштою.
Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, не надав докази виконання договору, укладеного з позивачем, письмового відзиву на позов, представник не явився на виклик суду до судового засідання.
За достатністю матеріалів справи, наданих позивачем в оригіналах (для огляду в судовому процесі), суд вважає можливим вирішити спір без явки представника відповідача, який не повідомив суд про поважність причини своєї неявки на підставі ст. 75 ГПК України.
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки №СФ-03 від 24.04.2009р. зі специфікацією №1, в якому передбачені всі істотні умови, тому він вважається судом укладеним.
За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання поставляти відповідачу будівельні матеріали відповідно до специфікацій на загальну суму 73000,00грн. з ПДВ (п. п. 1, 7.8 договору), а відповідач - оплатити товар наступним чином: попередня оплата в розмірі (50 і більше)% загальної суми договору протягом 3 банківських днів з дати підписання договору чи специфікації, остаточна оплата - не пізніше 14 банківських днів з моменту передачі товару (п. 8.4 договору).
На виконання умов договору сторонами підписана специфікація №1 до договору на загальну суму 72876,14грн. з ПДВ, в якій узгоджене найменування товару, його кількість та ціна.
Саме за цією специфікацією був направлений позивачем відповідачу рахунок-фактура №СФ-000007 від 23.04.2009р. Таким чином суд вважає, що поставка відбулась за договором №СФ-03.
2
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Відповідачем 23.04.2009р. попередньо поставці згідно виставленого позивачем рахунку-фактурі №СФ-000007 від 23.04.2009р. перераховано 33197,76грн., що підтверджується витягом з банківського рахунку, копія якого наявна в матеріалах справи, що складає менше 50% від вартості товару згідно специфікації (повинно бути сплачено 36438,07грн. у якості 50% попередньої оплати).
Відповідачем на підставі довіреності №13 від 28.04.2009р. отриманий товар по видатковій накладній №РН-0000004 від 29.04.2009р. на загальну суму 72878,88грн.
Суд приймає до уваги, що за час, коли отримано товар і до пред'явлення позову про стягнення вартості поставленого товару ніяких заперечень стосовно поставки неякісної продукції з боку відповідача не пред'являлося. Не доведено відповідачем і той факт, що продукція, яка одержана без належних документів прийнята на відповідальне зберігання, про що продавець був належним чином повідомлений.
Оскільки, отриманий від відповідачем товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК України.
Відповідачем товар оплачений тільки частково в сумі 25000,00грн., що підтверджується витягом з банківського рахунку від 16.06.2009р., копії якого наявна в матеріалах справи.
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем на час звернення із позовом складає 14681,12грн.
Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його часткової не оплати з боку відповідача, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 14681,12грн. заборгованості в повному обсязі.
Крім заборгованості, позивач просить суду стягнути з боржника 224,65грн. 3%річних, 2894,29грн. неустойки.
Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:
Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є не лише обов'язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів -підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 8.4 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання; в) розмір неустойки (п. 13.2.2 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 2894,29грн. неустойки частково в сумі 1687,69грн., оскільки вона повинна бути розрахована у відповідності до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, боржник зобов'язаний сплатити пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку, а позивач провів нарахування без врахування подвійної облікової ставки НБУ .
3
Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 224,65грн. 3%річних, суд задовольняє ці вимоги в повному обсязі, оскільки позивачем доведений факт прострочення оплати товару та наданий обґрунтований розрахунок суми.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.
На підставі ст.ст.526,530,549,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд -
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Бона Лето” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “С.В. Строй” м. Слов'янськ про стягнення 17800,06грн. заборгованості, 3%річних, неустойки частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “С.В. Строй” м. Слов'янськ-84122, пров. Андріївський, 18а, (фактична адреса: м. Краматорськ, вул. Дворова, 10-33), ЄДРПОУ 35420066 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бона Лето” м. Донецьк , вул. Літвінова, 31/41, (фактична адреса: м. Донецьк, вул. Переїзна, 2) заборгованість в сумі 14681,12грн., 224,65грн. - 3%річних, 1687,69грн. - неустойки, 165,93грн. державного мита та 220,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.
Суддя
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 09.08.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.
Надруковано у 4 прим.:
1-до справи,
1- позивачу,
2-відповідачу