№ 2а-2540/10/2370
29.07.2010 р. м. Черкаси
16 год. 54 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В. А.,
при секретарі - Зубалія В.Ю.,
за участю представника позивача -Паляниці М.І. (за довіреністю), представника відповідача -Гриценкової І.М. ( за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Будівельно-виробнича фірма «Євгенія»до Черкаського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання нечинними та скасування розпорядження і постанови, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося приватне підприємство «Будівельно-виробнича фірма «Євгенія»з адміністративним позовом до Черкаського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання нечинними та скасування розпорядження і постанови.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що Черкаським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, за підписом Уповноваженної особи прийнято розпорядження «Про усунення порушень законодавства про цінні папери»від 03.03.2009 р. № 23-ЧК, яким позивача зобов'язано у термін до 05.05.2009 р. усунути порушення законодавства про цінні папери, а саме: подати до Черкаського територіального управління ДКЦПФР достовірну інформацію щодо напрямів використання коштів, отриманих від розміщення облігації серії В (помилково вказано - серії А) та письмово проінформувати уповноважену особу про виконання цього розпорядження.
У зв'язку з невиконанням позивачем зазначеного розпорядження 26 травня 2009 р. відповідачем стосовно позивача, за підписом Уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, начальника Черкаського територіального управління ДКЦПФР Губар А.І., винесено постанову від 26.05.2009 р. № 49-ЧК «Про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів», якою на позивача накладено штраф у сумі 85000 грн. 00 коп.
Позивач вважає, що розпорядження від 03.03.2009 р. № 23-ЧК «Про усунення порушень законодавства про цінні папери», і постанова від 26.05.2009 р. № 49-ЧК «Про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів»є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому просить визнати їх протиправними та нечинними з дня їх прийняття.
В судовому засіданні представник позивача викладені у адміністративному позові вимоги підтримав повністю та просив скасувати оскаржувані розпорядження та постанову.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, дала пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов та просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши надані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що Черкаським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, за підписом Уповноваженної особи прийнято розпорядження від 03.03.2009 р. № 23-ЧК «Про усунення порушень законодавства про цінні папери», яким позивача зобов'язано у термін до 05.05.2009 р. усунути порушення законодавства про цінні папери, а саме: подати до Черкаського територіального управління ДКЦПФР достовірну інформацію щодо напрямів використання коштів, отриманих від розміщення облігації серії В та письмово проінформувати уповноважену особу про виконання цього розпорядження.
Як вбачається з тексту цього розпорядження, під допущеним позивачем ПП «БВФ «Євгенія»«порушенням законодавства про цінні папери»відповідач вважає нібито допущене позивачем ПП «БВФ «Євгенія»порушення вимог підпункту 5.4 пункту 5 глави 1 розділу 2 «Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу», затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003 року №332 у редакції рішення ДКЦПФР від 26.10.2006 року №1178 (зареєстровано в Мін'юсті України 30.01.2007 року за № 81/13348), а саме: «5) інформація про облігації, щодо яких прийнято рішення про закрите (приватне) розміщення, повинна містити таку інформацію: мета емісії облігацій, напрями використання (із зазначенням конкретних обсягів) фінансових ресурсів , залучених від продажу облігацій; джерела погашення та виплати доходу за облігаціями».
Як вбачається з тексту цього розпорядження, протиправними діями (а точніше - бездіяльністю) позивача ПП «БВФ «Євгенія», якими, як на думку відповідача, було порушено вказані вимоги підпункту 5.4 пункту 5 глави 1 розділу 2 вказаного «Положення...»№322, відповідач вважає факт ненадання позивачем ПП «БВФ «Євгенія»відповідачеві на його запит «достовірної» інформації щодо напрямів використання коштів, отриманих від розміщення облігації серії В, яка була розміщена згідно з рішенням ПП «БВФ «Євгенія»від 20.09.2007 року № 7 про закрите (приватне) розміщення облігацій серії В.
Згідно з матеріалами справи відповідачем до позивача ставилась вимога про надання на його запит «достовірної» інформації щодо напрямів використання коштів, отриманих від розміщення облігації серії В, яка (облігація) вже раніше була розміщена згідно з рішенням ПП «БВФ «Євгенія»від 20.09.2007 року № 7 про закрите (приватне) розміщення облігацій серії В.
У вказаному рішенні ПП «БВФ «Євгенія»від 20.09.2007 року № 7 про закрите (приватне) розміщення облігацій серії В були вказані передбачені підпунктом 5.4 пункту 5 глави 1 розділу 2 вказаного «Положення...»№322 «мета емісії облігацій, напрями використання (із зазначенням конкретних обсягів) фінансових ресурсів , залучених від продажу облігацій; джерела погашення та виплати доходу за облігаціями». Про це підтверджено відповідачем і в тексті самого оспорюваного розпорядження.
До змісту «рішення ПП «БВФ «Євгенія»від 20.09.2007 року № 7 про закрите (приватне) розміщення облігацій серії В»відповідач, як з'ясувалося у судовому засіданні, претензій не мав як раніше, так не має претензій і до цього часу, оскільки згідно з вимогами пунктів 1 та 2 глави 1 («Порядок реєстрації проспекту емісії облігацій та/або випуску облігацій») розділу З «Положення...» №322 на підставі цього рішення про розміщення облігацій серії В відповідач в установленому порядку зареєстрував випуск позивачем ПП «БВФ «Євгенія» облігацій серії В, про що прямо зазначено самим відповідачем в тексті оскаржуваного розпорядження.
При цьому відповідач у зв'язку з відсутністю підстав не звинувачує позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в України»від 30.10.1996 року № 448, тобто в «розміщенні цінних паперів без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку».
Як вбачається зі змісту підпункту 5.4 («Інформація про облігації, щодо яких прийнято рішення про закрите (приватне) розміщення:...») пункту 5 («Рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій має містити такі відомості:...») глави 1 («Рішення про розміщення облігацій») розділу 2 («Вимоги до рішення про розміщення облігацій, проспекту емісії облігацій») вказаного «Положення...»№322, в порушенні вимог якого обвинувачується позивач, дана норма містить лише вимоги щодо змісту рішення емітента про закрите (приватне) розміщення облігацій, яке перед емісією (випуском) цих облігацій подавалось до органів ДКЦПФР для реєстрації випуску позивачем ПП «БВФ «Євгенія»облігацій серії В, і позивач здійснив в установленому пунктом 4 розділу 1 вказаного «Положення...»№322 порядку емісію облігацій серії В, про що прямо зазначено самим відповідачем в тексті оскаржуваного розпорядження.
На підставі цього рішення про розміщення облігацій серії В відповідач в установленому порядку зареєстрував випуск облігацій серії В, здійснений позивачем ПП «БВФ «Євгенія», про що прямо зазначено самим відповідачем в тексті оскаржуваного розпорядження. Щодо змісту цього «рішення ПП «БВФ «Євгенія» від 20.09.2007 року № 7 про закрите (приватне) розміщення облігацій серії В»відповідач претензій не має.
Таким чином, сам відповідач у цьому ж оскаржуваному розпорядженні визнає, що позивач ПП «БВФ «Євгенія»не порушував вимог підпункту 5.4 («Інформація про облігації, щодо яких прийнято рішення про закрите (приватне) розміщення:...») пункту 5 («Рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій має містити такі відомості:...») глави 1 («Рішення про розміщення облігацій») розділу 2 («Вимоги до рішення про розміщення облігацій, проспекту емісії облігацій») вказаного «Положення...»№322.
Будь-яких вимог щодо обов'язків позивача, як емітента, про необхідність та обов'язковість надання інформації «щодо напрямів використання коштів, отриманих від розміщення облігації», а відповідно й щодо права позивача, як суб'єкта владних повноважень, вимагати від емітента таку інформацію, вказане «Положення...»№322 не містить.
На думку суду, вимоги позивача щодо необхідності надання йому відповідачем-емітентом ПП «БВФ «Євгенія»указаної інформації є незаконними. У зв'язку з цим відповідач не зобов'язаний їх виконувати, а відповідно і не повинен нести відповідальність за невиконання таких незаконних вимог.
Таким чином, на думку суду, ненадання позивачем ПП «БВФ «Євгенія»відповідачеві на його запит «достовірної»інформації щодо напрямів використання коштів, отриманих від розміщення облігації серії В у діях позивача ПП «БВФ «Євгенія»не міститься указаних відповідачем в оспорюваному розпорядженні порушень вимог підпункту 5.4 («Інформація про облігації, щодо яких прийнято рішення про закрите (приватне) розміщення:...») пункту 5 («Рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій має містити такі відомості:...») глави 1 («Рішення про розміщення облігацій») розділу 2 («Вимоги до рішення про розміщення облігацій, проспекту емісії облігацій») вказаного «Положення...»№322.
Відповідачем не наведено будь-яких інших посилань в оспорюваному розпорядженні на вчинені позивачем ПП «БВФ «Євгенія»порушення будь-яких інших вимог чинного законодавства.
А тому вказівка відповідача про те, що ПП «БВФ «Євгенія»допустило порушення чи то підпункту 5.4 пункту 5 глави 1 розділу 2 вказаного «Положення...»№322, чи то будь-яких інших вимог чинного законодавства є помилковою і такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Як вбачається зі змісту указаного «Положення...»№322, будь-яких вимог щодо обов'язків позивача, як емітента облігації, про необхідність та обов'язковість надання інформації «щодо напрямів використання коштів, отриманих від розміщення облігації», а відповідно й щодо права позивача, як суб'єкта владних повноважень, вимагати від емітента таку інформацію, вказане «Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу», затверджене рішенням ДКЦПФР від 17.07.2003 року №322, не містить.
Вся інформація, надання якої вимагається від емітента облігацій підприємства про результати розміщення облігацій, міститься в Додатку №8 («Звіт про результати розміщення облігацій») згідно з підпунктом «Б»пункту 1 глави 3 розділу 3 указаного «Положення...»№322.
Будь-яких вимог про необхідність та обов'язковість надання емітентом інформації «щодо напрямів використання коштів, отриманих від розміщення облігації», як у Додатку №8, так і в інших положеннях «Положення...»№322, не міститься.
А тому, на думку суду, вимоги позивача щодо необхідності надання йому відповідачем-емітентом ПП «БВФ «Євгенія»указаної інформації є незаконними. У зв'язку з цим відповідач не зобов'язаний їх виконувати, а відповідно і не повинен нести відповідальність за невиконання таких незаконних вимог.
Невиконання такої незаконної вимоги не може згідно з законодавством тягнути за собою накладення на суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постанова Уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - начальника Черкаського територіального управління ДКЦПФР Губар А.І. «Про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів»від 26.05.2009 року № 49-ЧК, як рішення суб'єкта владних повноважень, була прийнята позивачем щодо відповідача у зв'язку з невиконанням ПП «БВФ «Євгенія»незаконних вимог, що викладені в розпорядженні цієї ж Уповноваженої особи «Про усунення порушень законодавства про цінні папери»від 03.03.2009 року № 23-ЧК, щодо незаконності якої було зазначено та мотивовано вище.
Виходячи з вимог статті 19 Конституції України про те, що «ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством», а також про те, що «органи державної влади..., їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України», а також відповідно до статті 238 Господарського кодексу України, накладання адміністративно-господарських санкцій за невиконання позивачем ПП «БВФ «Євгенія»незаконних вимог, що викладені в розпорядженні відповідача «Про усунення порушень законодавства про цінні папери» від 03.03.2009 року № 23-ЧК, також є неправомірним і незаконним.
А тому постанова Уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, начальника Черкаського територіального управління ДКЦПФР Губар А.І. «Про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів»від 26.05.2009 року № 49-ЧК, як рішення суб'єкта владних повноважень, є незаконною та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів»від 30.10.1996 року № 475, а також відповідно до п. 7 ч. 1 ст. З Кодексу адміністративного судочинства України, - Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також її територіальні органи є суб'єктами владних повноважень.
Статтею 8 цього Закону встановлено перелік повноважень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та її територіальних органів, у тому числі: відповідно до пункту 10 частини 1 статті 8 цього Закону надано право «надсилати емітентам,... обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери...»; відповідно до пункту 14 частини 1 статті 8 цього Закону надано право «накладати ... штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб...».
За своєю правовою природою ці «обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери», а також «постанови про накладення штрафних санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів»є ненормативними правовими актами індивідуальної дії.
Такий висновок ґрунтується на роз'ясненнях Конституційного Суду України, що містяться в абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 року № 2-зп (справа про акти органів Верховної Ради України), а також у пунктах 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від
16.04.2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування). Згідно з указаними висновками Конституційного Суду України ненормативні правові акти, як правові акти індивідуальної дії, передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Таким чином, указані розпорядження та постанова, як правові акти індивідуальної дії у вигляді обов'язкової до виконання вказівки (припису), є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України може бути оскаржено в порядку адміністративного судочинства і такий спір відноситься до компетенції адміністративного суду.
На підставі викладеного , керуючись вищенаведеними «Положенням про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу», затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003 року №332 у редакції рішення ДКЦПФР від 26.10.2006 року №1178 (зареєстровано в Мін'юсті України 30.01.2007 року за № 81/13348), ст.ст. З, 9, 11, 17, 18, 19, 50, 71, 104, 105, 106, 161, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати розпорядження Уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - начальника Черкаського територіального управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Губар А.І. про усунення порушень законодавства про цінні папери від 03.03.2009 року № 23-ЧК.
Скасувати постанову Уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - начальника Черкаського територіального управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Губар А.І. про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 26.05.2009 року № 49-ЧК.
Стягнути з державного бюджету на користь приватного підприємства «Будівельно-виробнича фірма «Євгенія»3 (три) гривні 40 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови з дня складення та підписання її повного тексту. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 02.08.2010 р.
Суддя В.А. Гайдаш