Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
30.07.2010 р. Справа № 2а-2197/10/1470
м.Миколаїв
12:25
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Богзи Н..А
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: Стрекалової А.П. -дов. №7385/07 від 31.03.2010,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомАкціонерне товариство відкритого типу "Фірма "Аура", вул. Мельнична, 21,Миколаїв,54055
доУправління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва, вул. Робоча, 2-а,Миколаїв,54015
провизнати протиправною та скасувати вимогу № Ю-18033/03-У від 05.08.2009 р.,
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги відповідача №Ю-18033/03-У від 05.08.2009 на суму 3572947,53 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на безпідставність зазначення у вимозі загальної заборгованості позивача у сумі 3572947,53 грн., оскільки 1893849,85 грн. є кредиторськими вимогами справі ПФУ по справі №5/192/06 господарського суду Миколаївської області; вимога про сплату 156075,83 грн. штрафу та 95259,09 грн. пені виставлена всупереч ч.2 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, в частині виставлення вимог на суму 1894689,81 грн. Решту зазначеної у вимозі суми 1678257,92 грн. вважає зазначеною правомірно, оскільки її складають страхові внести позивача, які самостійно визначені ним у розрахунках сум страхових внесків за період з липня 2006 року по червень 2009 року.
Під час розгляду справи, представники сторін підтримав доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 30.07.2010 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи та представлені докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.
Відповідно до п.п.2,3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-IV від 09.07.2003 (надалі -Закон №1058-IV), суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Згідно п.п.8.2, 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, у випадку, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків. Вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників.
Згідно Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, затвердженого наказом ПФУ №2-4 від 19.01.2002 (надалі -Порядок №2-4), з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до Пенсійного фонду України на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ й організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податків, що не мають статусу юридичної особи і розташовані на території іншої, ніж платник збору територіальної громади, для фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, адвокатів, їх помічників, приватних нотаріусів, інших осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу (п.3.1 Порядку №2-4).
У картках особових рахунків відображаються дані про платника, а також інформація про стан розрахунків з Пенсійним фондом України (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних санкцій, суми боргу або надміру сплачені) та інше (п.3.5 Порядку №2-4).
Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: зобов'язання, самостійно визначені платником; зобов'язання, нараховані (зменшені, списані) органом Пенсійного фонду України; штрафні санкції; пеня; розстрочені суми збору при розірвані договору розстрочення (п.4.1 Порядку №2-4).
Зобов'язання, самостійно визначені платником, нараховуються в особових рахунках шляхом автоматичного перенесення даних з електронної бази звітності.
Нарахування зобов'язань, що самостійно визначені платником, проводиться у графах «Належить до сплати згідно розрахунку за даними: розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (місячного або квартального); нового (уточненого) розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (у тому разі, коли у майбутніх податкових періодах платник самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданому ним розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування) (п. 4.2.1 Порядку №2-4).
Згідно наданої відповідачем карток особового рахунку позивача (а.с.45-52) загальна сума самостійно визначених позивачем зобов'язань зі сплати страхових внесків за період з липня 2006 року по червень 2009 року складає 1678257,92 грн. Тому суд вважає обґрунтованим внесення відповідачем цієї суми до вимоги №Ю-18033/03-У від 05.08.2009. В решті суми вимога №Ю-18033/03-У від 05.08.2009 підлягає скасуванню, оскільки 1893849,85 грн. становлять кредиторські вимоги, а 839,76 грн. становлять фінансові санкції, які самостійно скасовані ПФУ.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст..11, 71, ч.3 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача №Ю-18033/03-У від 05.08.2009 у сумі 1894689,81 грн.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Відшкодувати Акціонерному товариству відкритого типу фірмі «Аура» (вул.Млинова, 21, м.Миколаїв, 54055) понесені ним судові витрати у сумі 1,80 грн. з Державного бюджету України.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 04 серпня 2010 року