09.07.10р.Справа № 8/339-09(18/273-08)
За позовом Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (м. Київ)
до: 1)Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Тріада" (м. Дніпропетровськ)
2)Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) (смт. Коцюбинське Київської області)
3-тя особа1: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ)
3-тя особа2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Група Віват" (м. Дніпропетровськ)
3-тя особа3: Товариство з обмеженою відповідальністю "Еланор-Гео" (м. Дніпропетровськ)
про визнання недійсним договору
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
прокурор: Маньковський К.Л.
від позивача: не з"явився
від відповідача1: не з"явився
від відповідача2: не з"явився
від 3-тьої особи1: Кайнога Я.О. -пров. спец./юр. (дов. № 27 від 21.06.10 р.)
від 3-тьої особи2: Сидорук І.А. -представник (дов. б/№ від 09.12.09 р.)
від 3-тьої особи3: Сальник М.А. -представник (дов. б/№ від 01.09.08 р.)
Суть спору:
Військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону подав до господарського суду позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Тріада" (відповідач1) та Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) (відповідач2), і з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд визнати недійсним (з моменту укладення) інвестиційний договір від 21.03.06 р. № 16/03-06/1Дф17 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об"єктів житлово-цивільного призначення, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Фурманова, 17, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін та договір від 29.03.06 р. № 16/03-06/2Дф17 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 21.03.06 р. №16/03-06/1Дф17, укладені між державою Україна в особі органу, уповноваженого управляти майном - Міністерством оборони України, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" громадянин Мельник В.Л., та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Тріада" ( т.2.а.с. 1).
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що вказані договори від Міністерства оборони України підписано директором філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України "Укроборонобуд" Мельником В.Л., який діяв з перевищенням повноважень.
Внесення паю Міністерством оборони України на виконання договору № 16/03-06/1Дф17 передбачало відчуження державного майна військового містечка та передачу земельної ділянки у м. Дніпропетровськ, вул. Фурманова, 17.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені КМ України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру після його списання.
Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна, приймає КМ України за поданням Міністерства оборони України.
Отже, законодавство передбачає особливий порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил України, який не був дотриманий при укладенні договорів.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.09.09 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.09 р. по справі № 18/273-08 було скасоване, справу № 18/273-08 було направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.09 р. справу було прийнято до розгляду суддею Дубініним І.Ю., справі було присвоєно № 8/339-09(18/273-08), до участі у справі було залучено у якості третіх осіб 2 та 3 без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Група Віват" (м. Дніпропетровськ) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Еланор-Гео" (м. Дніпропетровськ).
Під час нового розгляду справи:
Позивач позов військового прокурора підтримав у повному обсязі.
Відповідачі 1 та 2 відзивів на позов не надали.
Третя особа1 повідомила, що не має можливості надати пояснення по суті спору, оскільки Фонд не є учасником спірних правовідносин за договором, і просила суд прийняти рішення на свій розсуд.
Третя особа2 повідомила наступне:
ТОВ ВКФ "Тріада" придбало нерухоме майно у МО України, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) МО України «Укроборонобуд», на підставі інвестиційного договору від 21.03.06 р. № 16/03-061Дф17 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Фурманова, 17, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін (далі-інвестиційний договір) та договору від 29.03.06 р. № 16/03-06/2Дф17 про компенсацію пайової участі (паю) МО України у вказаному інвестиційному договорі від 21.03.06 №16/03-06/1Дф17 (далі - договір про компенсацію пайової участі).
Звертаємо увагу суду на те, що сторонами за названими інвестиційним договором та договором про компенсацію пайової участі є МО України та ТОВ ВКФ «Тріада».
Обидва спірні договори підписані директором філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) МО України «Укроборонобуд»- Мельником В.Л. на підставі довіреностей МО України від 09.03.06 р. та від 14.02.06 р.
Однак дана обставина по справі не встановлює за Центральним спеціалізованим будівельним управлінням (госпрозрахункове) МО України «Укроборонобуд»права буди стороною за спірними договорами і тим більше у якості відповідача по справі відповідати та доказувати достовірність та чинність вказаних договорів в суді.
Крім того, Мельник В.Л. діяв не від філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оброни України «Укроборонобуд»чи від Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) МО України «Укроборонобуд», а як представник саме МО України - позивача по справі.
Відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.
В правовідносинах щодо укладання спірних договорів директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) МО України «Укроборонобуд»- Мельник В.Л. виступав як фізична особа, про що свідчать довіреності наявні в матеріалах справи, при укладанні договорів він представляв МО України, як сторону за договорами, а не відповідача2.
Крім того, правовідносини щодо представництва однієї юридичної особи іншою юридичною особою перед третіми особою, відповідно до норм чинного законодавства здійснюються на підставі договорів доручення, а не на підставі довіреностей.
Таким чином, відповідач2 є неналежним відповідачем по справі та взагалі не має у спірних договорах правовідносин з позивачем.
Предмета спору між позивачем та відповідачем2 в правовідносинах, через які виник спір про визнання недійсними договорів, немає, а єдину сторону, яка є відповідачем1 за даним спором, ліквідовано.
Викладене є підставою для припинення провадження по справі.
Третя особа2 підтримала викладене третьою особою2, а також повідомила наступне:
Відповідно до п. 1 акту від 29.03.06 р. про припинення дії інвестиційного договору від 21.03.06 р. № 16/03-06/1Дф17 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Фурмунова, 17, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, дія інвестиційного договору від 21.03.06 р. № 16/003-06/1Дф17 була припинена.
Розпорядженням Дніпропетровського міського голови від 05.06.08 р. за № 818-р будівлям та спорудам по вул. Чернишевського присвоєно адресу - вул. Чернишевського, 2а (колишня адреса - вул. Фурманова, 17).
31.07.08 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Еланор - Гео»та Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Тріада»уклали договір купівлі-продажу в цілому будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 2а: Літ. А-1, а-1 - клуб солдатський, прибудова, цегла, загальною площею 167,3 кв.м.; літ. а, а-1, а-2, а-3 - ґанок; Б-сушилка, цегла; В - сховище для техніки; Г, г - КПП, ганок, цегла; літ. Д - склад ГСМ, мет.; Е -склад ГСМ, цегла; Ж - склад неопалюваний, цегла; 3 - навіс; И - сховище для техніки, цегла; Л -пожежне депо, цегла; Н - гараж, цегла; О - навіс; П - майстерня, цегла; С -ТП; М - туалет; 1-5 - споруд (далі-нерухоме майно), який посвідчений нотаріусом за реєстровим № 3178 та зареєстрований в Дніпропетровському МБТІ під реєстраційним № 24128010..
Крім того, 23.09.08 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Еланор - Гео»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Група «Віват»було укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом за реєстром № 5631 та зареєстрований в Дніпропетровському МБТІ під реєстраційним № 3150596.
Ухвалою господарського суду від 20.01.10 р. провадження у справі було зупинене.
Ухвалою господарського суду від 07.04.10 р. провадження у справі було поновлене.
Ухвалою в.о. голови господарського суду від 07.04.10 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 13.05.10 р. включно.
Ухвалою господарського суду від 30.04.10 р. строк вирішення спору по справі був продовжений за клопотанням сторін по 13.07.10 р. включно.
В судове засідання 09.07.10 р. позивач та відповідачі не з'явились, причин свого нез"явлення суду не повідомили.
Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю вказаних осіб, оскільки останні були належним чином повідомленні про час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та наявних представників, господарський суд, -
21 березня 2006 р. між Міністерством оборони України (позивач), від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони "Укроборонбуд" і ТОВ виробничо-комерційною фірмою "Тріада" (відповідач1) був укладений інвестиційний договір № 16/03-06/1Дф17.
Предметом вказаного договору є спільна діяльність сторін по проектуванню і будівництву (реконструкції) об'єктів житлово - цивільного призначення з вбудовано - прибудованими приміщеннями соціально - побутового, торговельного та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Фурманова, 17, шляхом пайової участі сторін, що призведе до створення спільної часткової власності сторін цього договору.
Пайовим внеском у спільну діяльність з боку Міністерства оборони стало нерухоме майно, яке складається із: складу неопалюваного площею 249 кв.м.; клубу солдатського площею 181 кв.м.; складу неопалюваного площею 739 кв.м.; майстерні площею 321 кв.м.; майстерні площею 322 кв.м.; складу ГСМ - 21 кв.м.; КПП площею 8 кв.м.; сушилки площею 57 кв.м.; складу техніки неопалюваного площею 343 кв.м.; складу ГСМ площею 23 кв.м.; пожежного депо площею 59 кв.м.; складу техніки 57 кв.м.; туалету площею 6 кв.м.; гаражу площею 18 кв.м.; ТП площею 3 кв.м., загальною вартістю 1 242 000,00 грн.
Пайовим внеском відповідача1 за даним договором є витрати на проектування та будівництво (реконструкцію) 100% площі об'єкту та кожної його складової частини, всі інші витрати, безпосередньо пов'язані з виконанням предмету цього договору та всіх інших заходів, що його забезпечують.
На виконання умов вказаного договору від 21.03.06 сторони підписали акт прийому - передачі, за яким Міністерство оборони України передало, а ТОВ "Тріада" прийняло вищезазначене майно як пайовий внесок Міністерства оборони України.
Відповідно до п. 10.1 договору, за взаємною згодою сторін на будь - якому етапі виконання договору відповідач1 має право здійснити викуп - дострокову компенсацію вартості пайової участі (паю) позивача, що полягає в укладенні цивільно - правових угод, за якими буде здійснено перехід права власності на майно, що складає розмір пайової участі (паю) позивача за даним договором.
29 березня 2006 р. між вищевказаними сторонами був укладений договір № 16/03-06/2Дф17 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі №16/03-06/1Дф17 від 21.03.06, за яким ТОВ ВКФ "Тріада" здійснює викуп (компенсацію вартості) пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 21.03.06 р. № 16/03-06/1Дф17 про спільну діяльність за грошові кошти у сумі 1 242 000,00 грн.
Прокурор звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Тріада" (відповідач1) та Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) - (відповідач2), і з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд визнати недійсними (з моменту укладення) інвестиційний договір від 21.03.06 р. № 16/03-06/1Дф17 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) обґєктів житлово-цивільного призначення, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Фурманова, 17, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін та договір від 29.03.06 р. № 16/03-06/2Дф17 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 21.03.06 р. №16/03-06/1Дф17, укладені між державою Україна в особі органу, уповноваженого управляти майном - Міністерством оборони України, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" громадянин Мельник В.Л., та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Тріада"
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, виданому державним реєстратором станом на 16.02.09 р., юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Тріада" (відповідач1) припинено та виключено з реєстру з 05.02.09 р.
Враховуючи наведене, провадження у справі щодо Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Тріада" (відповідач1) підлягає припиненню.
Що стосується Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) - (відповідач2), господарський суд зазначає наступне:
Згідно ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 244 ЦК України, представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Стаття 246 ЦК України передбачає, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Як підтверджується матеріалами справи, обидва договори (інвестиційний Договір від 21.03.06 р. № 16/03-06/1Дф17 про спільну діяльність та Договір від 29.03.06 р. № 16/03-06/2Дф17 про компенсацію пайової участі) були підписані від імені Міністерства оборони України (позивача) директором філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України "Укроборонбуд" - Мельником В.Л. на підставі довіреностей Міністерства оборони України від 09.03.06 р. та від 14.02.06 р.
З огляду вказаних довіреностей вбачається, що вони:
v видані Міністерством оборони України (тобто -юридичною особою) в особі Міністра оборони України (тобто - особи, уповноваженої на це її установчими документами);
v видані на підставі Указу Президента України від 21.08.97 р. № 888 (зі змінами), Указу Президента України від 30.09.05 р. № 1399/2005 та відповідно до Положення про Міністерство оборони України;
v скріплені печаткою Міністерства оборони України;
v нотаріально посвідчені;
v видані директору філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України "Укроборонбуд" - Мельнику В"ячеславу Леонідовичу (тобто - фізичній особі, яка займає певну посаду у певній організації);
v наділяють відповідними повноваженнями саме вказану особу - директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України "Укроборонбуд" - Мельника В"ячеслава Леонідовича;
v не передбачають будь-яких обов"язків або прав тієї організації, яку очолює вказаний представник - філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України "Укроборонбуд", яка не була наділена правами юридичної особи (згідно довідкам ЄДРПОУ).
Згідно ч. 3 ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Оскільки Мельник В"ячеслав Леонідович став представником Міністерства оборони України на підставі вищевказаних довіреностей, а також не є комерційним представником в розумінні ч.1 ст. 243 ЦК України, то він не мав права і не міг вчиняти правочини в інтересах як філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України "Укроборонбуд", керівником якої був, так і в інтересах Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, як юридичної особи.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає встановленим, що Мельник В"ячеслав Леонідович, укладаючи спірні договори з відповідачем1, діяв виключно як представник Міністерства оборони України і не представляв на той час у спірних договорах очолювану ним філію та Центральне спеціалізоване будівельне управління Міністерства оборони України.
Згідно ст.ст. 239, 241 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Приймаючи до уваги наведені норми Закону, господарський суд дійшов висновку про те, що в будь-якому випадку, не залежно від того, чи діяв представник Міністерства оборони України Мельник В.Л. в межах наданих йому довіренністю повноважень, чи він допустив перевищення наданих йому повноважень, дії такого представника не створюють будь-яких наслідків ні для Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, ні для його філії - "Укроборонбуд".
Таким чином, судом встановлено, що відповідач2 - Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) -ніяким чином не приймало участі в укладенні оспорюваних договорів та не набувало за вказаними договорами будь-яких прав та обов"язків, а отже -позов пред"явлено прокурором до неналежного відповідача, який не може відповідати за спірними правовідносинами.
Викладене унеможливлює задоволення позову до відповідача2.
Керуючись ст.ст. 237 - 241, 243, 244, 246 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -
Припинити провадження у справі щодо Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Тріада".
В позові до Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) відмовити.
Суддя І.Ю. Дубінін