08.07.10р.Справа № 35/190-10
За позовом Акціонерного товариства закритого типу страхової компанії
"ДІСКО", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансоффер",
м. Дніпропетровськ
Третя особа: ОСОБА_1,
м. Дніпропетровськ
про стягнення 11795,68 грн.
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
Від позивача: Щербак С.О., заступник директора з юридичних питань, дов. від 01.03.2010р.
Від відповідача: Доброгорський О.В., помічник директора, дов. № 05 від 15.06.2010р.
Третя особа: не з'явився
Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача в порядку регресу суму страхового відшкодування - 11 795,68 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок ДТП, що сталося з вини працівника Відповідача, була завдана шкода третім особам, яку відшкодувала страхова компанія (Позивач). Оскільки Відповідач в установлений законом термін не повідомив Позивача про страховий випадок, він зобов'язаний в порядку регресу відшкодувати Позивачу кошти, виплачені третім особам.
Представник Позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, в судовому засіданні 08.07.2010р. підтвердив, що Відповідач телефоном вчасно повідомив про страховий випадок.
Відповідач з позовними вимогами не погоджується, посилаючись на вчасне повідомлення страховика та заявив клопотання про припинення провадження у справі, оскільки господарським судом Дніпропетровської області вже вирішено спір у справі №14/136-10 між тими ж сторонами з того ж предмету і підстав.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялась, причин неявки суду не повідомила.
За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
03.03.2007 року між Акціонерним товариством закритого типу страхової компанії "ДІСКО" - страховик (надалі Позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотрансоффер" - страхувальник (надалі Відповідач) був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА 0583650 (поліс) -надалі договір, строком дії з 03.03.2007р. до 02.03.2008р.
Забезпеченим транспортним засобом за договором є автомобіль КАМАЗ 541150, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова: НОМЕР_6, рік випуску 2004р., місце реєстрації -м. Дніпро-петровськ.
За умовами договору Позивач прийняв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам: майну (на одного потерпілого) в межах ліміту - 25500 грн., а за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) в межах ліміту -51000 грн, франшиза становить 510 грн.
Як встановлено матеріалами справи, 05.07.2007 року о 19 год. 35 хв. по вул. Заболотного у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля та автомобіля марки "БАЗ-2215", державний номер НОМЕР_2, який від удару відкинуло на зустрічну смугу зустрічного руху, в зв'язку з чим також було пошкоджено автомобіль марки "Міцубісі Спейс Стар", державний номер НОМЕР_3 та автомобіль марки "МАЗ", державний номер НОМЕР_4.
Вина ОСОБА_1, який перебував у трудових відносинах з ТОВ "Автотрансоффер", що підтверджується наказом № 36-К від 03.11.2004 року, в дорожньо-транспортній пригоді встановлена постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2007 року (а. с. 29).
Матеріальний збиток, завданий власнику постраждалого автомобіля " Міцубісі ", державний номер НОМЕР_5, згідно висновку Національного центру незалежних експертиз від 13.07.2007 року складає 12 050,68 грн, які позивач виплатив ОСОБА_4 з врахуванням франшизи в сумі 11 795,68 грн, що підтверджується випискою з особового банківського рахунку за 09.10.2007р. (а. с. 31).
Як вважає позивач, згідно п. 33.1.2 ст.33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач повинен відшкодувати в порядку регресу вказану особу, оскільки не повідомив його про страховий випадок в установлений законом строк.
Зважаючи на встановлені облсавини, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Підпунктом ґ п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено наступне: страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п. п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 даного Закону.
Як визначено п. п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених даним Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
З матеріалів справи вбачається, що представник ТОВ "Автотрансоффер" - ОСОБА_1 своєчасно повідомляв телефоном позивача про настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується деталізацією по локальним і роумінговим дзвінкам, та підтверджено поясненнями позивача в судовому засіданні. Письмове повідомлення оформлено на вимоги страховика та за наданою ним формою 11.07.2007р. Ні Законом, ні договором не встановлено, що повідомлення обов'язково повинно бути здійснено в письмовій формі та за встановленою страховиком формою. Повідомлення про страховий випадок саме в телефонному режимі відповідає суті відносин, оскільки дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого автомобіля може статися і не за місцем знаходження органу управління страхової компанії.
З огляду на викладене, вимоги позивача безпідставні та задоволенню не підлягають. В позові слід відмовити.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на позивача.
Клопотання Відповідача про припинення провадження у справі на підставі ч. 2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України із посиланням на те, що господарським судом вже винесено рішення між тим ж сторонами з того ж предмету та з тих же підстав задоволенню не підлягає, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, 22.06.2010р. суддею господарського суду Дніпропетровської області Панною С.П. було винесено рішення по справі № 14/136-10 між тими ж сторонами, з тих же підстав, але з іншого предмету спору. Так за рішенням по справі № 14/136-10 від 22.06.2010р. предметом спору є сума страхового відшкодування (11 972,70 грн), яку Позивач сплатив власнику постраждалому внаслідок ДТП автомобілю «БАЗ -2215»ОСОБА_5, а за позовом у справі № 35/190-10 предметом спору є сума страхового відшкодування (11 795,68 грн), яку Позивач сплатив власнику постраждалому внаслідок ДТП автомобілю «Міцубісі»ОСОБА_4
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, п. п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33, п. п. ґ п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 993, 1172, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Л.П. Широбокова
Рішення підписано 09.07.2010р.