про залишення позовної заяви без руху
28 жовтня 2022 року ЛуцькСправа № 140/7101/22
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Лозовський О.А., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати з 26.04.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов'язання здійснити з 26.04.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) до зміни законодавчого регулювання правовідносин без обмеження в часовому проміжку.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 160 КАС України, та місить такі недоліки.
За приписами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” з 01 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн.
Отже, оскільки позивач подав позовну заяву немайнового характеру, тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 992,40 грн. (тобто, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору за подання позову або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас з позовною заявою позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору. Дане клопотання обґрунтоване тим, що позивач перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі, так як ніде не працює, є пенсіонером, та отримує незначний розмір пенсії, який витрачає на харчування та оплату комунальних послуг. Крім того, вказує, що предметом даного позову є захист соціальних прав.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору до задоволення не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Як передбачено частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою статті 8 цього ж Закону України визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, при цьому визначальною підставою для прийняття судом такого рішення є майновий стан сторони.
У розумінні приписів статті 8 Закону України “Про судовий збір” відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин, що обумовлюють відсутність можливості сплатити судовий збір як на теперішній час, так і в майбутньому.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим суд звертає увагу, що при вирішенні питання щодо звільнення, розстрочення, відстрочення сплати позивачем судового збору при поданні позовної заяви позивачем слід застосовувати норми КАС України, які є визначальними в даному випадку, тобто майновий стан. При цьому положення Закону України “Про судовий збір” додатково визначають умови, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору або їй може бути відстрочено чи розстрочено сплату судового збору.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням доступу до суду. Разом з тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2011 року у справі Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку з цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), відповідно до статей 132-133 КАС України, Закону №3674-VI, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З врахуванням наведених норм права, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору в межах даних спірних правовідносин є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 133 КАС України, статтею 8 Закону №3674-VI повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Водночас, суд зазначає, що Законом №3674-VI чітко визначено, як одну з умов звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Для звільнення від такої сплати позивач має довести існування таких фінансових труднощів та такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
На підтвердження обґрунтованості заявленого клопотання до матеріалів позовної заяви позивачем долучено довідку Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області про доходи № 7362543341736319/1686 від 21.09.2022, в якій зазначено відомості про пенсію за період з вересня 2021 по серпень 2022.
Разом з тим, вказана довідка не є належним підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, оскільки із наведених у ній даних неможливо встановити, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, тому за таких обставин відсутні достатні підстави для звільнення від сплати судового збору.
Відтак надані позивачем докази не є належним підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Більше того дана довідка не може прийматись судом, як єдина підстава оцінки майнового стану позивача, зокрема, для звільнення від сплати судового збору, оскільки зазначена довідка не містить відомості про усі можливі доходи позивача.
Таким чином, позивач не подав належних доказів на підтвердження наведених обставин в обґрунтування наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
За таких обставин, враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду документу про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн за подання позову.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя О. А. Лозовський