27 жовтня 2022 року м. Житомир справа № 240/31383/21
категорія 111030700
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- скасувати винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення від 07.07.2021 року № 0006421/09-01/2520610556 та № 0006422/09-01/2520610556 від 07.07.2021 року;
- скасувати винесену відповідачем податкову вимогу №0030368-1304-0618 від 27.09.2021 року.
В обґрунтування позову зазначає, що рішення за скаргою, поданою в адміністративному порядку на спірні рішення, у встановлений законодавством строк контролюючим органом не було прийнято, а тому, відповідно до ст. 56 ПК України скарга вважається повністю задоволеною; дата ліцензії була чинною включно по 22.12.2020; з матеріалів перевірки неможливо визначити який товар та якого числа не закодовано кодом УКТ ЗЕД та який саме код УКТ ЗЕД не закодований та відповідно до якого документа, накладної код УКТ ЗЕД не запрограмований.
Ухвалою від 28.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву (а.с.42-50), в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що у позивача була відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкоголем 22.12.2020; під час проведення фактичної перевірки встановлено, що позивач не проводив розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування для алкогольних виробів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (у фіксальному чеку № 7512 від 18.08.2020 (18:35:19) під час реалізації "Советського шампанського" по ціні 91 грн. було зазначено лише чотири цифри коду УКТ ЗЕД, за яким неможливо встановити до якої підкатегорії алкогольних напоїв належить даний товар).
Позивач подав відповідь на відзив (а.с.63-64), в якій просив задовольнити позов з тих підстав викладених в позові і відповіді на відзив.
Відповідач заперечень на відповідь на відзив не подав.
Ухвалою від 24.12.2021 (а.с.51), отриманою позивачем (а.с.70), суд витребував у позивача фіскальний чек № 7512 від 18.08.2020 (18:35:19), який наданий не був.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Позивачем було отримано ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний номер 06180308201903393 (а.с.27), зареєстрованої 11.12.2019, з терміном дії з 22.12.2019 до 22.12.2020, та на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами реєстраційний номер 06180311201902834 (а.с.29), зареєстрованої 11.12.2019, з терміном дії з 22.12.2019 до 22.12.2020.
Головним управлінням ДПС у Житомирській області була проведена фактична перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за результатами якої складений акт перевірки від 04.06.2021 №5613/09-01/2520610556 (а.с.9-11,45-49), відповідно до якого позивачем здійснено реалізацію 22.12.2010 алкогольних та тютюнових напоїв без ліцензії і 18.08.2020 проведено розрахункові операції через РРО без використанням режиму попереднього програмування найменування для алкогольних виробів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (у фіксальному чеку № 7512 від 18.08.2020 (18:35:19) під час реалізації "Советського шампанського" по ціні 91 грн. було зазначено лише чотири цифри коду УКТ ЗЕД, за яким неможливо встановити до якої підкатегорії алкогольних напоїв належить даний товар).
Позивач подав заперечення до акту перевірки (а.с.11-13), за результатами розгляду яких відповідач листом від 05.07.2021 (а.с.14-16) повідомив, що контролюючим органом підтримано висновки акту перевірки.
На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 07.07.2021:
- № 0006421/09-01/2520610556 (а.с.18), яким застосовано суму штрафних санкцій 34000 грн.;
- № 0006422/09-01/2520610556 (а.с.17), яким застосовано суму штрафних санкцій 5100 грн.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач подав на них скаргу в , відповідь на яку не отримав.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач подав 21.07.2021 на них скаргу в адміністративному порядку (а.с.22-26), за наслідками розгляду якої Державною податковою службою України було прийнято рішення від 19.10.2021 № 23520/6/99-00-06-03-01-06-06 (а.с.71-73), яким спірні рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.
27.09.2021 ГУ ДПС України прийняло податкову вимогу № 0030368-1304-0618 на суму 39100 грн. (а.с.30)
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 07.07.2021 року № 0006421/09-01/2520610556.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-BP).
Так, відповідно до частини двадцятої статті 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відповідно до частини двадцять дев'ятої статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
У відповідності до абзацу 6 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Отже, суб'єкт господарювання, маючи на меті здійснювати роздрібний продаж певних видів алкогольних та тютюнових виробів, зобов'язаний отримати відповідні ліцензії, які оформлені на бланках із наявними в таких відомостях, зокрема, строку її дії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу видано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, з терміном дії з 22.12.2019 до 22.12.2020.
Тобто, визначальним фактором для правильного вирішення даної справи є встановлення строку дії вказаної ліцензії, отриманої позивачем.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі етиловим, коньячним, і плодовим спиртом, алкогольними напоями тютюновими виробами» не визначає порядок обчислення строку (терміну) дії ліцензії.
Відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює відповідні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів загальних засад права (аналогія права).
В силу вимог частин першої та другої статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 252 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За приписами частин першої та п'ятої статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (частина перша статті 255 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, терміни дії вказаних ліцензій був обмежений повноваженим органом з настанням календарного дня - 22.12.2020, шляхом зазначення в ній прийменника «до», який в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.
Згідно із частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 року строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.
За змістом статті 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає.
Відповідно до частини другої статті 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.
З урахуванням наведеного граматичного аналізу вжиття в ліцензії її кінцевої дати дії «до 22.12.2020» та положень Конвенції, суд погоджується з доводами позивача щодо недопущення ним порушень вимог Закону № 481/95-ВР під час здійснення роздрібного продажу підакцизного товару (алкоголю та тютюну) в останній день чинності ліцензій - 22.12.2020.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17, від 07.02.2019 у справі № 803/630/17, від 18.04.2019 у справі № 815/1871/16.
Отже, ліцензійним органом абсолютно правомірно вказано термін дії ліцензій з 22.12.2019 до 22.12.2020 в один рік, а позивачем у свою чергу не допущено порушень вимог статті 15 Закону № 481/95-ВР у випадку продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на підставі ліцензій 22.12.2020, оскільки саме на цю календарну дату припадає подія, яка має юридичне значення, а саме, закінчення дії ліцензії до 24 години цього дня.
Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить поважними посилання відповідача на те, що прийменник «до» означає не включення вказаного після нього дня, так як в даному випадку мова йде про перебіг строку та саме визначення терміну, зокрема, у відповідний місяць та число року. Більше того, навіть якщо й припустити таке врегулювання, то дія ліцензії «включно» або «виключаючи» останній день терміну дії такого не містить.
За таких обставин, суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для застосування до позивача фінансових санкцій за здійснення ним 22.12.2020 роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а тому спірне податкове повідомлення-рішення № 0006421/09-01/2520610556 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0006422/09-01/2520610556 від 07.07.2021 року.
Як передбачено п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Стаття 15 Закону: Контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Пункт 7 статті 17 Закону: За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Як встановлено судом, позивачем 18.08.2020 проведено розрахункові операції через РРО без використанням режиму попереднього програмування найменування для алкогольних виробів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (у фіксальному чеку № 7512 від 18.08.2020 (18:35:19) під час реалізації "Советського шампанського" по ціні 91 грн. було зазначено лише чотири цифри коду УКТ ЗЕД, за яким неможливо встановити до якої підкатегорії алкогольних напоїв належить даний товар).
Позивач на вимогу суду зазначеного чеку № 7512 від 18.08.2020, з якого можна б було встановити до якої підкатегорії алкогольних напоїв належить реалізоване "Советське шампанське" не надав.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином суд вважає, що рішення № 0006422/09-01/2520610556 є правомірним і в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.
Щодо вимоги скасувати винесену відповідачем податкову вимогу №0030368-1304-0618 від 27.09.2021 року, то суд задовольняє її частково та скасовує податкову вимогу на суму 34000 грн.
Твердження позивача про задоволення його скарга (а.с.22-26) на спірні рішення відповідно до ст. 56 ПК України скарга вважається повністю, то суд вважає його хибним, враховуючи прийняття за наслідками розгляджу цієї скарги рішення (а.с.71-73) та приписи пункту 52-8 Підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.
Враховуючи часткове задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору (а.с.35-36), належить стягнути на його користь в сумі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Ю. Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ВП 44096781) задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у Житомирській області податкове повідомлення-рішення від 07.07.2021 № № 0006421/09-01/2520610556.
Скасувати податкову вимогу №0030368-1304-0618 від 27.09.2021 в частині стягнення боргу в сумі 34000 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк