26 жовтня 2022 року м. Житомир справа № 240/9100/22
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування відмови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом, в якому, з урахування заяви про уточнення позовних вимог, просить:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зниженням віку на 5 років, як особі, яка станом на 01.01.1993 року постійно проживала або працювала в зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 років, викладену в повідомленні №0600-0214-8/9481 від 26.01.202;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку згідно з ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з 24.10.2021 позивачу було призначено вказану пенсію. Однак, при перегляді заяви із доданими документами відповідачем припинено виплату пенсії та надіслано повідомлення про відмову у призначенні пенсії, у зв'язку із тим, що наданими нею документами не підтверджено умову проживання або роботи в зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років станом на 01.01.1993. Проте, позивач не погоджується із таким рішенням відповідача, що і слугувало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 27.06.2022 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив відповідача, в якому він просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що право на пенсію із зменшенням пенсійного віку мають особи, які постійно проживали чи постійно проживають, постійно працювали чи постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років. Вказане рішення мотивоване тим, що станом на 01.01.1993 не підтверджено факту проживання або роботи в зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років, а тому відсутні підстави для призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Також, представник відповідача наголосив, що рішення про відмову у призначенні пенсії було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду в Запорізькій області.
Ухвалою суду від 03.08.2022 продовжено строк розгляду справи, застосовуючи ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та залучено до участі у справі №240/9100/22 в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Відповідно до журналу вихідної кореспонденції суду вказану ухвалу надіслано сторонам 05.08.2022.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відзив на адміністративний позов у встановлені строки не надіслало.
Ухвалою від 09.09.2022 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області належним чином завірену копію рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії, яке було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду в Запорізькій області.
Через відділ документального забезпечення суду відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії, яке було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду в Запорізькій області №064250004636 від 18.01.2022.
Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду №01-30-ОС від 14.09.2022 та №01-76В від 10.10.2022 головуюча суддя перебувала на навчанні в період з 19.09.2022 по 23.09.2022 включно та в період з 10.10.2022 по 24.10.2022 включно перебувала у щорічній оплачуваній відпустці.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Встановлено, що ОСОБА_1 , 24.10.2021 звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про призначення пенсії згідно статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Після розгляду вказаної заяви позивачу 27.10.2021 було повідомлено про призначення пенсії та, як наслідок, 18.11.2021 на банківський рахунок позивача прийшла пенсія за період з 17.10.2021 по 30.11.2021.
Однак, як зазначено ОСОБА_1 , з грудня 2021 та поданий час пенсію вона не отримує. У зв'язку з чим, 21.01.2022 позивач звернулась на гарячу лінію Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області та на своє звернення, 08.02.2022 отримала повідомлення від 26.01.2022 №0600-0214-8/9481, що прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії. Вказане рішення прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області №064250004636 від 18.01.2022.
Відмова у призначенні пенсії мотивована тим, що ОСОБА_1 не підтвердила мінімально необхідний період роботи чи проживання на території зони посиленого радіологічного не менше 4 років станом на 01.01.1993.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулася до суду із відповідним позовом.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).
Згідно з частиною 1 статті 55 Закону №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Пунктом 5 частини 2 статті 55 Закону №796-ХІІ передбачено, зокрема, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Постановою "Про організацію виконання Постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію Законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 23.07.1991 № 106 затверджено Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (додаток № 1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 № 106), згідно якого місто Малин віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Як зазначалося вище, позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак їй було відмовлено у зв'язку із тим, що станом на 01.01.1993 не підтверджено факту її проживання або роботи в зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років.
Підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях (ч.3 ст.15 Закону №796-ХІІ).
Відповідно до ч.3 ст.65 Закону №796-XII, посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановлені цим Законом.
Згідно п.6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51 (чинного на час видачі позивачу посвідчення, далі - Порядок №51), особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.
У відповідності до п.10 Порядку №51 посвідчення видаються, зокрема, особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток N 7).
Системний аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку, що підтвердженням статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 27.02.2018 року у справі №344/9789/17, від 22.03.2018 року у справі №588/538/16-а.
Отже, доказами постійного проживання чи/або роботи позивачки в м.Малин Житомирської області (в спірний період часу) є документ про надання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (п.4 ч.1 ст.11 Закону №796-ХІІ), а саме видане Житомирською обласною державною адміністрацією посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (Категорія 4) серії НОМЕР_1 .
Наявність у позивачки статусу особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи відповідачем не оспорюється, посвідчення є чинним та вказує на те, що вона згідно положень Закону №796-ХІ1 та Порядку №51 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Факт проживання ОСОБА_1 на території зони посиленого радіоекологічного контролю, до якого було віднесено м. Малин Житомирської області (постанова Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991) підтверджується довідкою КП "Добробут" №2414 від 18.10.2021, в якій зазначено, що в період з 26.04.1986 по 27.09.1987 та з 29.07.1989 по теперішній час позивач постійно проживає в АДРЕСА_1 .
Як наголошує відповідач у відзиві на адміністративний позов, згідно з дипломом серії НОМЕР_2 та запису трудової книжки позивача вона в період з 01.09.1985 по 26.06.1989 навчалась на денній (стаціонарній) формі навчання в Одеському інституті народного господарства.
Разом з тим, суд зазначає, що тимчасова відсутність позивачки під час навчання не впливає на перебіг її постійного проживання в м.Малин, що стверджується вищезгаданою довідкою №2414 від 18.10.2021.
При цьому за умовами і характером навчання/роботи тимчасова відсутність позивачки не є порушенням вимог ч.1 ст.29 Цивільного кодексу України та ст.71 Житлового кодексу України, і не суперечить змісту п. 4 ч.1 ст. 11 Закону №796-ХІ1, оскільки постійне проживання - це перебування у певному населеному пункті чи місцевості понад 6 місяців.
Таким чином, суд приходить до висновку, що факт проживання позивачки не менше 4 років в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 підтверджено належними та допустимими доказами.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку ОСОБА_1 відповідно до 55 Закону №796-ХІ1 є протиправною.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абз.13 п.4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п.4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до п.4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 24.10.2021 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, яке визначене за принципом екстериторіальності відповідно до п.4.2 Порядку.
Відповідно до п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Згідно абзацу шостому підпункту 3, підпункту 4 пункту 4 Положення № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: організовує роботу управлінь Фонду щодо призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці; забезпечує своєчасне і в повному обсязі виплату щомісячного довічного утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Таким чином, відповідачі входять в єдину систему територіальних органів Пенсійного фонду України.
З огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку згідно з ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" саме Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання позивача.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7,Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, будинок 158-Б, місто Запоріжжя, Запорізька область, 69057. ЄДРПОУ: 20490012) про визнання протиправною та скасування відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області №064250004636 від 18.01.2022 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зниженням віку на 5 років, як особі, яка станом на 01.01.1993 постійно проживала або працювала в зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку згідно з ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із врахуванням висновків суду викладених у рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 26 жовтня 2022 року.
Суддя Л.А.Шуляк