Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 жовтня 2022 року Справа№200/16229/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -
19 листопада 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання неправомірними дії відповідача щодо не зарахування до стажу (у т.ч. пільгового) періодів 01.09.1972 - 24.06.1976, 31.08.1976 - 27.10.1976, 18.03.1976 - 06.01.1979, 09.03.1979 - 01.06.1979, 26.11.1980 - 24.07.1981, 09.12.1985 - 01.09.1986, 25.01.1990 - 14.02.1991;
- зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу час навчання 01.09.1972 - 24.06.1976 у Горлівському індустріальному технікумі ім. К.А. Румянцева, час роботи підземним гірничим майстром у шахті “Кочегарка” комбінату “Артемуголь” 31.08.1976 - 27.10.1976, період військової служби з 18.03.1976 - 06.01.1979, період роботи підземним гірничим майстром у шахті №5 ім. В.І. Леніна Ордена Жовтневої Революції з 09.03.1979 - 01.06.1979, та на загальних умовах період навчання на підготовчому відділенні з 26.11.1980 по 24.07.1981, роботи вчителем у школі №38 з 09.12.1985 по 01.09.1986, період роботи у кооперативі “Корунд” з 25.01.1990 по 14.02.1991.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером за віком, проте до страхового та пільгового стажу зараховані не усі періоди, що стало відомо позивачеві з листа відповідача від 10.08.2021 та слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Також позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого вказано, що про не зарахування певних періодів роботи йому стало відомо лише з відповіді пенсійного органу від 10.08.2021, тому просить поновити строк звернення до суду та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, зарахувавши спірні періоди.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, правом надати відзив на позов не скористався, клопотання про продовження строку на подання відзиву до суду не надходило. На виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 24.11.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 07.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вирішено клопотання про поновлення строку звернення до суду вирішити під час розгляду справи та витребувано у відповідача докази у справі.
Ухвалою суду від 11.01.2022 вирішено повторно витребувати у відповідача докази по справі, адміністративну справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 03.02.2022.
Ухвалою суду від 03.02.2022 повторно витребувано у відповідача докази по справі, продовжено строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів, відкладено підготовче провадження, призначено підготовче засідання на 03.03.2022.
Ухвалою суду від 22.02.2022 вирішено повернути без розгляду клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
03.03.2022 підготовче засідання у справі не відбулось, у зв'язку з введення воєнного стану, постійними обстрілами території України та введення активних бойових дій на території Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
Ухвалою суду від 16.06.2022 відкладено розгляд справи, вирішено продовжити строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін, встановити учасникам справи строк протягом десяти днів з отримання зазначеної ухвали для надання клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження або надання клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану на території України.
Ухвалою суду від 14.09.2022 вирішено повторно витребувати у відповідача докази по справі.
Ухвалою суду від 13.10.2022 закрито підготовче провадження. Судове засідання по справі призначено на 25.10.2022 про що повідомлено сторін.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером за віком з 30.10.2019, перебуває на обліку у відповідача.
Так, за заявою ОСОБА_1 від 30.10.2019 позивачеві призначено пенсію за віком.
Згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 , виданої 21.05.1975, позивач:
- з 27.12.1974 по 10.01.1975 прийнятий для проходження виробничій практики підземним гірничим робітником 2 розряду у комбінат «Артемуголь» (Наказ №79-к, запис №1, 2);
- з 22.05.1975 по 01.07.1975 прийнятий на збагачувальну установку учнем слюсаря (запис №3, 4);
- з 02.12.1975 по 19.12.1975 прийнятий підземним гірничим робітником для проходження виробничої практику в шахту «Кочегар» комбінату «Артемвуголь» (запис №5, 6);
- 18.03.1976 прийняти підземним електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем у шахті у шахту «Новодонецька» к-ту «Красноармійськвугілля» (Наказ №12-к від 26.03.1976, запис №7);
- 08.04.1976 звільнений у зв'язку із завершенням виробничої практики (запис №8);
- 31.08.1976 прийнятий підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею на шахту «Кочегар» комбінату «Артемвуголь» (Наказ 89-к від 31.08.1976, запис №9);
- 27.10.1976 звільнений у зв'язку з призивом до лав Радянської Армії (запис №10);
- з 05.11.1976 по 06.01.1979 служба в Радянській Армії (запис №11);
- 09.03.1979 по 01.06.1979 працював гірничим майстром підземним у шахті №5 ім. В.І. Леніна (запис №12, 13);
- 02.07.1979 прийнятий в цех №2 Горлівської фабрики трикотажного полотна слюсарем-ремонтником 4 розряду (Наказ №94-к від 29.06.1979, запис №14);
- 28.11.1980 звільнений за власним бажанням у зв'язку із зарахуванням у ВУЗ (Наказ №159 від 28.11.1980, запис №16);
- 26.11.1980 зарахований слухачем підготовчого відділення (Наказ №402-с від 26.11.1980, запис №17);
- 24.07.1981 рекомендований до зарахування на 1 курс факультету англійської мови Горлівського педінституту іноземних мов (Наказ №213-с віж 24.07.1981, запис №18);
- 01.09.1981 по 15.08.1986 навчання у Горлівському педінституті іноземних мов (запис №19,20);
Також в матеріалах справи міститься трудова книжка позивача від 04.10.1984, згідно із записами якої позивач:
- з 04.10.1984 по 07.01.1985 працював слюсарем по ремонту котельного обладнання 3 розряду аварійно-ремонтної дільниці на підприємстві «Горлівкатеплосеть»;
- 09.12.1985 прийнятий вчителем англійської мови у школу №38 (Наказ №195-к, запис №22);
- 01.09.1986 звільнений у зв'язку з переводом у школу №46 (Наказ №95-к від 09.09.1986, запис №23);
- 01.09.1986 переведений з посади вчителя іноземної мови школи №38 на посаду вчителя іноземної мови школи №46 (запис №24);
- 06.07.1989 звільнений за власним бажанням (запис №26);
- з 07.07.1989 по 24.01.1990 працював пресувальником-вулканізаторником у кооперативі «Формула ІІ» (запис №27,28);
- з 25.01.1990 по 14.02.1991 працював вітражистом у кооперативі «Корунд» (запис №29, 30);
- з 22.02.1991 по 06.05.1991 - вітражистом художньо-оздоблюваної дільниці у МП «Милосердя» (запис №31,32);
- з 07.05.1991 по 14.02.1992 - начальник дільниці по виробництву товарів народного споживання у Молодіжному центрі ДонНУ (запис №33, 34).
Також в матеріалах справи міститься вкладиш до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 14.02.1992 відповідно до якого ОСОБА_1 працював:
- з 17.02.1992 по 08.02.1995 слюсарем ремонтником 5 розряду в АТ «Норд» (запис №35, 36);
- 20.02.1995 по 27.02.1996 комерційним агентом у Малому спільному підприємстві «Наташа» (запис №37, 38);
- З 01.03.1996 по 01.09.1996 комерційним агентом у ЗАО «Спецобладнання» (запис №39, 40);
- З 15.10.1996 по 20.02.1997 комерційним агентом у ЗАО «Ремстройкомплект» (запис №41, 42);
- 15.03.1997 по 08.06.1999 комерційним агентом у ТОВ «Донтехнік» (запис №43,44);
- 11.02.2005 по 23.10.2007 експедитором у МСП «НЭП» (запис №45, 46);
- 24.10.2007 по 21.01.2008 менеджером по збуту у ТОВ Інтерпак» (запис №47, 48);
- 21.04.2008 прийнятий на посаду водія Горлівського державного педінституту іноземних мов (Наказ №62-к від 24.04.2008, запис №49);
- 01.07.2008 переведений на посаду фахівця І категорії відділу з маркетингу та постачання (запис №50);
- 31.08.2009 звільнений за власним бажанням (запис №51);
- з 12.04.2011 по 12.09.2011 водієм автотранспортних засобів у ТОВ «Продуктовий Альянс» (запис №52, 53);
- з 01.03.2012 по 29.09.2014 водієм автотранспортних засобів у ТОВ «Продукт України» (запис №54, 55);
- з 01.01.2015 по 30.09.2019 комендантом учбового корпусу Горлівського інституту іноземних мов (запис №56-59);
- 05.11.2019 прийнятий на посаду коменданта учбового корпусу №1 Горлівського інституту іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічній університет» (Наказ №190-к від 04.11.2019, запис №60).
Проте, за зверненням позивача, відповідач листом від 10.08.2021 повідомив ОСОБА_1 про те, що періоди роботи в шахті зараховані на загальних умовах, оскільки довідок уточнюючих пільговий характер роботи до заяви про призначення пенсії подано не було. Також до вказаного вище листа відповідачем додано розрахунок стажу ОСОБА_1 з якого позивачеві стало відомо про не зарахування певних періодів роботи.
Позивач вважає, що:
- час навчання з 01.09.1972 по 24.06.1976 у Горлівському індустріальному технікумі ім. К.А. Рум'янцева необхідно врахувати по 24.06.1976 на пільгових умовах;
- час роботи підземним гірничим майстром з 31.08.1976 по 27.10.1976 необхідно зарахувати на пільгових умовах;
- періоди навчальної практики необхідно врахувати у складі періоду навчання на пільгових умовах.
- період військової служби зараховано з 18.03.1976 по 06.01.1979, проте правильним є період з 05.11.1976 по 06.01.1979, який необхідно врахувати на пільгових умовах;
- період роботи підземним гірничим майстром у шахті №5 ім. В.І. Леніна, Ордена Жовтневої Революції з 09.03.1979 по 01.06.1979 необхідно врахувати на пільгових умовах;
- період навчання на підготовчому відділенні з 26.11.1980 по 24.07.1981 протиправно не враховано у страховий стаж;
- робота вчителем у школі №38 з 09.12.1985 по 01.09.1986 протиправно не враховано у страховий стаж;
- період роботи у кооперативі «Корунд» з 25.01.1990 по 14.02.1991 протиправно не враховано до страхового стажу.
Не погодившись із не зарахуванням деяких періодів роботи до загального та пільгового стажу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 9 липня 2003 року (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до положень ст. 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1.8, 1.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналізуючи наведене, суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як убачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Стосовно не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 31.08.1976 по 27.10.1976 підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею у Шахті «Кочегарка» комбінату «Артемуголь» та з 09.03.1979 по 01.06.1979 гірничим майстром підземним у шахті №5 ім. В.І. Леніна, суд зазначає наступне.
Як вбачається з копії трудової позивача, та зазначалось вище, ОСОБА_1 :
- 31.08.1976 прийнятий підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею на шахту «Кочегарка» комбінату « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (Наказ 89-к від 31.08.1976, запис №9);
- 27.10.1976 звільнений у зв'язку з призивом до лав Радянської Армії (запис №10);
- з 05.11.1976 по 06.01.1979 служба в Радянській Армії (запис №11);
- 09.03.1979 по 01.06.1979 працював гірничим майстром підземним у шахті №5 ім. ОСОБА_2 (запис №12, 13).
Слід зазначити, що записи у трудовій книжці про роботу позивача свідчать про зайнятість позивача повний робочий день, оскільки іншого, зокрема про скорочений або неповний режим роботи протягом цих періодів, ані в трудовій книжці, ані в інших документах, не міститься.
При цьому, Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Так, робота позивача гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею передбачена Списком № 1, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, яка була чинна на час роботи позивача.
Таким чином, період роботи позивача з 31.08.1976 по 27.10.1976 підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею у Шахті «Кочегарка» комбінату «Артемуголь» та 09.03.1979 по 01.06.1979 гірничим майстром підземним у шахті №5 ім. ОСОБА_2 протиправно не зараховано до пільгового стажу, та підлягає включенню до пільгового стажу за Списком №1.
Стосовно зарахування до пільгового стажу періоду навчання у Горлівському індустріальному технікумі ім. К.А. Рум'янцева.
Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).
Стаття 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.
Згідно пункту д) абзаца 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», час навчання в професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учнів, слухачів, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Так, трудова книжка позивача не містить відомостей про цей період навчання, але наявні записи про проходження виробничої практики, зокрема:
- з 27.12.1974 по 10.01.1975 прийнятий для проходження виробничій практики підземним гірничим робітником 2 розряду у комбінат «Артемуголь» (Наказ №79-к, запис №1, 2);
- з 22.05.1975 по 01.07.1975 прийнятий на збагачувальну установку учнем слюсаря (запис №3, 4);
- з 02.12.1975 по 19.12.1975 прийнятий підземним гірничим робітником для проходження виробничої практики в шахту «Кочегар» комбінату «Артемвуголь» (запис №5, 6);
- 18.03.1976 прийнятий підземним електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем у шахті у шахту «Новодонецька» к-ту «Красноармійськвугілля» (Наказ №12-к від 26.03.1976, запис №7);
- 08.04.1976 звільнений у зв'язку із завершенням виробничої практики (запис №8);
- 31.08.1976 прийнятий підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею на шахту «Кочегар» комбінату « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (Наказ 89-к від 31.08.1976, запис №9).
Крім того, в матеріалах справи міститься копія диплому НОМЕР_2 , який виданий ОСОБА_1 про те, що він у 1972 році поступив у Горлівський індустріальний технікум ім. К.А. Рум'янцева і у 1976 році закінчив повний курс «Гірнича електромеханіка». Рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 23.06.1976 присвоєно кваліфікацію гірничого техніка-електромеханіка. Диплом видано 24.06.1976.
Тобто, згідно з копією диплома НОМЕР_2 , ОСОБА_1 закінчив Горлівський індустріальний технікум ім. К.А. Рум'янцева 24.06.1976.
Разом з тим, з розрахунку стажу, Форма ПС-право вбачається зарахування періоду навчання у вказаному вище технікумі з 01.09.1972 по 17.03.1976.
Оскільки матеріалами справи підтверджено період навчання позивача у Горлівському індустріальному технікумі ім. К.А. Рум'янцева з 01.09.1972 по 24.06.1976, весь період навчання повинен бути зарахований до страхового стажу позивача.
Проте, оскільки пенсійним органом зараховано період навчання з 01.09.1972 по 17.03.1976, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період навчання з 18.03.1976 по 24.06.1976.
При цьому, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач у період з 01.09.1972 по 24.06.1976 навчався за спеціальністю та проходив практику (з 27.12.1974 по 10.01.1975, з 22.05.1975 по 01.07.1975, з 02.12.1975 по 19.12.1975, з 18.03.1976 по 08.04.1976) у Горлівському індустріальному технікумі ім. К.А. Румянцева, а 31.08.1976 позивач був прийнятий на роботу підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею на шахту «Кочегар» комбінату « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Ураховуючи вищевикладене, а також те, що перерва між днем закінчення позивачем навчання і днем зарахування його на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування періоду навчання позивача та періоду проходження виробничої практики до пільгового стажу.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №367/945/17 адміністративне провадження №К/9901/45198/18, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Стосовно зарахування до пільгового стажу періоду проходження військової служби.
Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу.
Відповідно до ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Отже, період строкової військової служби повинен зараховуватися до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо особа на момент призову на строкову військову служби працювала за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах або після демобілізації особа працювала за набутою спеціальністю в професійно-технічному закладі.
Так, згідно військового квитка ОСОБА_1 , серія НОМЕР_3 від 28.11.1988 позивач проходив військову службу з 05.11.1976 по 06.01.1979, що також відображено у трудовій книжці позивача.
Як вже зазначалось вище, на момент призиву на строкову військову службу ОСОБА_1 працював з 31.08.1976 по 27.10.1976 на посаді підземного гірничого майстра з повним робочим днем під землею на шахту «Кочегар» комбінату «Артемвуголь», яка відноситься до Списку №1. Звільнений позивач 27.10.1976 у зв'язку із призивом на військову службу (Наказ №15-кд від 17 квітня 1981 року).
При цьому, вказаний вище період роботи позивача суд зобов'язав зарахувати відповідача до пільгового стажу за Списком №1.
На підставі викладеного вище, враховуючи, що позивач проходив службу у складі Радянської Армії у період з 05.11.1976 по 06.01.1979, що підтверджується записами у військовому квитку, та на момент призову працював за професією, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах, суд вважає, що відповідачем протиправно не зараховано цей період до пільгового стажу.
Таким чином, оскільки пенсійним органом протиправно не зараховано період проходження строкової військової служби до пільгового стажу позивача, слід зобов'язати відповідача зарахувати спірний період до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1.
Стосовно позовних вимог щодо періоду навчання на підготовчому відділенні з 26.11.1980 по 24.07.1981.
Згідно з пунктом «д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.
Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110; далі - Інструкція), до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, запис про час навчання у вищих навчальних закладах.
Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів (пункт 2.16 Інструкції).
Статтею 53 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що студент (слухач) - особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.
Відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993 № 161 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.11.1993 за № 173, студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідно освітній рівень (кваліфікація) та видається державний документ про освіту (кваліфікацію).
Із змісту наведених норм випливає, що навчанням у вищому навчальному закладі є період з дня зарахування особи до вищого навчального закладу на денну, вечірню або заочну форму навчання до дня її відрахування у зв'язку із завершенням навчання та отриманням відповідного документа про вищу освіту державного зразка.
Згідно з Положенням про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, підготовчі відділення, як і підготовчі курси, створюються для загальноосвітньої підготовки для вступу до вищого навчального закладу, навчання на яких дає право вступу до цих навчальних закладів без вступних іспитів.
Навчання на підготовчих відділеннях (курсах) є додатковою послугою навчального закладу, мета якої - підготовка до вступу до навчального закладу.
Оскільки після навчання на підготовчих відділеннях (курсах) особа не здобуває певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів, до стажу роботи зараховується лише період з дня зарахування студентом першого курсу вищого навчального закладу до закінчення чи відрахування.
Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2020 року прийнятої у справі №456/2503/16-а зробив висновок про те, що підготовчі курси (підготовчі відділення) при вищому навчальному закладі не є рівноцінними самим вищим навчальним закладам, перелік яких наведено в статті 25 Закону України «Про вищу освіту», а навчання на підготовчому відділенні (курсах) не є складовою навчання у вищому навчальному закладі, оскільки у випадку, якщо особа не вступить до останнього з будь-якої причини (відмова від вступу, нездача іспитів тощо), період навчання на підготовчих курсах (відділеннях) не можна вважати здобуттям вищої освіти.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з трудової книжки позивача, 26.11.1980 його зараховано слухачем підготовчого відділення (Наказ №402-с від 26.11.1980, запис №17), 24.07.1981 рекомендований до зарахування на 1 курс факультету англійської мови Горлівського педінституту іноземних мов (Наказ №213-с від 24.07.1981, запис №18), з 01.09.1981 по 15.08.1986 навчання у Горлівському педінституті іноземних мов (запис №19,20).
Ураховуючи висновок Верховного Суду зроблений у постанові від 21.02.2020 прийнятої у справі №456/2503/16-а, суд зробив висновок про те, що період зарахування позивача слухачем підготовного відділення Горлівського педінституту іноземних мов не підлягає зарахуванню до страхового стажу.
На підставі викладеного вище, позовні вимоги в частині зобов'язання зарахувати до страхового стажу позивача періоду навчання на підготовчому відділенні з 26.11.1980 по 24.07.1981 задоволенню не підлягають.
Стосовно зарахування до страхового стажу періоду роботи вчителем у школі №38 з 09.12.1985 по 01.09.1986.
Так, записами трудової книжки позивача підтверджується, що ОСОБА_1 09.12.1985 прийнятий вчителем англійської мови у школу №38 (Наказ №195-к, запис №22), та 01.09.1986 звільнений у зв'язку з переводом у школу №46 (Наказ №95-к від 09.09.1986, запис №23). Проте вказаний період взагалі не визначений в розрахунку стажу позивача, що дає підстави вважати про те, що він протиправно не зарахований до страхового стажу позивача.
Також, в розрахунку стажу відсутній період роботи ОСОБА_1 з 25.01.1990 по 14.02.1991 у кооперативі «Корунд», що визначений у трудовій книжці позивача, зокрема трудова книжка містить записи про роботу з 25.01.1990 по 14.02.1991 вітражистом у кооперативі «Корунд» (запис №29, 30), проте запис про звільнення не завірено печаткою підприємства, що є підставою для надання довідки про підтвердження вказаного вище періоду роботи. Проте довідка про підтвердження періоду роботи з 25.01.1990 по 14.02.1991 вітражистом у кооперативі «Корунд» позивачем до суду не надана, також така довідка відсутня в матеріалах пенсійної справи.
Так, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. Також погоджується з тим, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Разом з тим, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що запис про період роботи позивача з 25.01.1990 по 14.02.1991 зроблено уповноваженою особою, також про те, що станом на лютий 1991 року існував кооператив «Корунд».
На підставі зазначеного вище, суд вважає, що до надання довідки, що підтверджує вказаний період роботи відсутні підстави для зарахування до страхового стажу позивача період роботи з 25.01.1990 по 14.02.1991 у кооперативі «Корунд».
Таким чином у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоду роботи з 25.01.1990 по 14.02.1991 у кооперативі «Корунд» суд відмовляє.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії яка подана до пенсійного органу 30.10.2019 суд зазначає, що частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року (справа №240/12017/19, адміністративне провадження №К/9901/15971/20) дійшов до таких правових висновків.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, зокрема, у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25лютого 2021 року у справі №822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі №822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погодилася із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Отже, з дня отримання відповідної грошової виплати особою, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої виплати, демонструючи свою необізнаність щодо підстав виплати саме такого розміру грошової допомоги звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. І лише в такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
Так, судом встановлено, що пенсія позивачеві призначена з 30.10.2019, проте лише за його зверненням, з листа відповідача від 10.08.2021 йому стало відомо про не зарахування спірних періодів роботи, що зумовило звернення до суду. При цьому із заявою про зарахування спірних періодів роботи позивач до пенсійного органу не звертався, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем.
Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованим, оскільки окрім тверджень щодо обізнаності про порушення прав з листа відповідача від 10.08.2021, інші аргументи не наведено.
Разом з тим, оскільки судовим розглядом встановлено порушення прав позивача щодо урахування періодів роботи до страхового та пільгового стажу роботи, суд, з метою захисту прав позивача, ураховуючи положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періоду навчання з 01.09.1972 по 24.06.1976 у Горлівському індустріальному технікумі ім. К.А. Румянцева, період роботи підземним гірничим майстром у шахті “Кочегарка” комбінату “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” з 31.08.1976 по 27.10.1976, період військової служби з 18.03.1976 по 06.01.1979, період роботи підземним гірничим майстром у шахті №5 ім. В.І. Леніна Ордена Жовтневої Революції з 09.03.1979 по 01.06.1979, та до страхового стажу період роботи з 09.12.1985 по 01.09.1986 вчителем у школі №38, з 17 травня 2021 (застосувавши шестимісячний строк, що передував дню звернення до суду - 17 листопада 2021 року) та здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, ураховуючи що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн., що підтверджується квитанцією від 17.11.2021, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періоду навчання з 01.09.1972 по 24.06.1976 у Горлівському індустріальному технікумі ім. К.А. Румянцева, періоду роботи з 31.08.1976 по 27.10.1976 підземним гірничим майстром у шахті “Кочегарка” комбінату “Артемуголь”, періоду військової служби з 18.03.1976 по 06.01.1979, періоду роботи з 09.03.1979 по 01.06.1979 підземним гірничим майстром у шахті №5 ім. В.І. Леніна Ордена Жовтневої Революції, та до страхового стажу період роботи з 09.12.1985 по 01.09.1986 вчителем у школі №38.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, б.3, код ЄДРПОУ: 13486010) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ) за Списком №1: період навчання з 01.09.1972 по 24.06.1976 у Горлівському індустріальному технікумі ім. К.А. Румянцева, період роботи з 31.08.1976 по 27.10.1976 підземним гірничим майстром у шахті “Кочегарка” комбінату “Артемуголь”, період військової служби з 18.03.1976 по 06.01.1979, період роботи з 09.03.1979 по 01.06.1979 підземним гірничим майстром у шахті №5 ім. В.І. Леніна Ордена Жовтневої Революції, та до страхового стажу період роботи з 09.12.1985 по 01.09.1986 вчителем у школі №38 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 17.05.2021, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, б.3, код ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв