Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 жовтня 2022 року Справа№200/16866/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області управління обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян №13 (сервісний центр), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
26 листопада 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з вимогами:
- визнати протиправними дії відповідача в відмові позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та про незалік пільгового стажу при призначенні пенсії;
- скасування рішення про відмову у призначенні пенсії №051330002580 від 30 вересня 2021 року про незалік пільгового стажу при призначенні пенсії, на підставі рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 3 вересня 2021 року №14/118 Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області;
- зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком з урахуванням періодів роботи: а) з 9 березня 1988 року по 22 січня 1992 року; б) з 31 липня 2002 року по 29 липня 2003 року; в) з 30 липня 2003 року по 29 грудня 2003 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу виповнилося 55 років та він має достатньо стажу за Списком №2 для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії, пославшись на відсутність необхідного пільгового стажу. Позивач вказав, що Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області неправомірно не зараховано періоди роботи на посаді шихтовика, оскільки така посада внесена до Списку №2 постанови Ради Міністрів СРСР від № 1173 від 22 серпня 1956 року та постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, що була чинна у період роботи позивача. Також позивач вказав про безпідставність не зарахування спірних періодів роботи у зв'язку із несвоєчасним проведенням підприємством атестації робочого місця, оскільки відповідальність за несвоєчасність проведення атестації робочих місць покладається на керівника підприємства.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, позов не визнав, 12 січня 2022 року надав відзив на адміністративний позов в якому вказав, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ураховуючи рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу для призначення пенсії. Відповідач вказав, що пільговий стаж, згідно наданих документів, становить 9 років 1 місяць 14 днів, при цьому відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу періоду роботи: з 9 березня 1988 року по 22 січня 1992 року на посаді заготівельника шихти, оскільки означена посада не передбачена Списком№2 постанови, яка була чинна у спірний період роботи позивача; з 31 липня 2002 року по 29 грудня 2003 року у зв'язку з перервою в проведенні атестації робочих місць: з 30 липня 2003 року по 29 грудня 2003 року у зв'язку з відсутністю відомостей по спец стажу. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.
27 червня 2022 року надійшов відзив від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у якому відповідач вказав, що періоди роботи позивача з 9 березня 1988 року по 22 січня 1992 року, з 31 липня 2002 року по 29 липня 2003 року, з 30 липня 2003 року по 29 грудня 2003 року не підтверджений результатами атестації робочого місця, тому підстав для зарахування цього періоду до стажу роботи з важкими і шкідливими умовами праці, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 немає. Крім того, зазначив, що період роботи позивача з 09 березня 1998 року по 22 січня 1992 року на посаді заготівельних шихти не передбачена Списком №2 розділу XIV “Металообробка”, що затверджена постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10. Відповідач вказав, що Пенсійним органом прийнято правомірне рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу.
Також відповідачем подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Позивач надав відповідь на відзив у якій висловив незгоду з твердженнями відповідача та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою судді від 1 грудня 2021 року прийнято адміністративну справу до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази по справі.
Ухвалою суду від 20 січня 2022 року витребувано у відповідача докази по справі, вирішено адміністративну справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 22 лютого 2022 року.
Ухвалою суду від 22 лютого 2022 року вирішено залучити до участі у справі №200/16866/21 другим відповідачем - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, призначити підготовче засідання у справі на 22 березня 2022 року.
22 березня 2022 року підготовче засідання у справі не відбулось, у зв'язку з введення воєнного стану, постійними обстрілами території України та введення активних бойових дій на території Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
Ухвалою суду від 16 червня 2022 року відкладено розгляд справи, вирішено продовжити строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін, встановити учасникам справи строк протягом десяти днів з отримання зазначеної ухвали для надання клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження або надання клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану на території України.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження. Судове засідання по справі призначено на 25 жовтня 2022, про що повідомлено сторін.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
14 жовтня 2022 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_1 , виданим 11 серпня 2001 року Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області.
23 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, додавши копії документів.
3 вересня 2021 року Комісія з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії прийняла рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи №14/118 яким відмовила позивачу у підтвердженні періоду роботи на пільгових умовах за Списком №2: з 9 березня 1988 по 22 січня 1992 року на посаді заготівельника шихти у зв'язку з тим, що зазначена посада не передбачена Списком №2 розділу XIV “Металообробка”, затверджена постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10; з 31 липня 2002 року по 29 липня 2003 року у зв'язку з перервою а атестації робочих місць; з 30 липня 2003 року по 29 грудня 2003 року у зв'язку з відсутністю відомостей по спецстажу.
На підставі зазначеного рішення Комісії, Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 30 вересня 2021 року №051330002580 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку з недостатнім пільговим стажем. Згідно з вказаним рішенням страховий стаж позивача становить 27 років 3 місяці 1 день, пільговий - 9 років 1місяць 14 днів.
Вважаючи неправомірною відмову відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся із позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» №1058 (далі - Закон №1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, в редакції наказу Міністерства соціальної політики №720/1642/5 від 06 жовтня 2014 року (далі - Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до пункту 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Система персоніфікованого обліку була введена в дію 1 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року №401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування» згідно постанов Кабінету Міністрів України №1854 від 12 грудня 2002 року та №303 від 12 березня 2003 року.
Таким чином, при обчисленні пільгового стажу позивача за період роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV, а за період роботи після 01 січня 2004 року даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 1 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно з Порядком №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Отже, за приписами наведених пунктів уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
В трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , щодо спірних періодів, наявні записи щодо роботи у Держмашзавод ім Г.І Петровського «Союзвуглемаш» (що перейменований у ВАТ «Новгородський машзавод»):
- 9 березня 1988 року прийнятий у ливарний цех заготівельником шихти;
- 23 січня 1992 року переведений формувальником ручного формування 2 розряду;
- 01 вересня 1992 року присвоєний 3 розряд формувальника ручного формування;
- 15 квітня 2002 року присвоєний 4 розряд формувальника ручного формування;
- 31 грудня 2003 року звільнений за власним бажанням.
Тобто записи трудової книжки не містять відомостей про пільговий характер роботи позивача.
Разом з цим, позивачем була надана довідка про підтвердження наявності трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до якої ОСОБА_1 у період з 09 березня 1988 року по 23 січня 1992 року працював у ВАТ “Новгородський машзавод” в якості працівника шихтового двору, що передбачено Списком №2, розділу XV, підрозділу 1 “Ливарне виробництво” відповідно до постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173.
Крім того, слід зазначити, що записи у трудовій книжці про роботу позивача у вказані періоди, свідчать про зайнятість позивача повний робочий день, оскільки іншого, зокрема про скорочений або неповний режим роботи протягом цих періодів, ані в трудовій книжці, ані в інших документах, не міститься.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що період роботи позивача у ВАТ “Новгородський машзавод” з 09 березня 1988 року по 23 січня 1992 року у ВАТ “Новгородський машзавод” повинен бути зарахований до пільгового стажу за Списком №2, оскільки пільговий характер роботи позивача підтверджено пільговою довідкою.
Також, суд не погоджується з доводами відповідача, щодо не зарахування періоду роботи з 31 липня 2002 року по 29 липня 2003 року у зв'язку з перервою атестації робочих місць, з огляду на наступне.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №1.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 рроку у справі №520/15025/16-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Крім того, суд зауважує, що позивач в період з 9 березня 1998 року по 29 грудня 2003 року безперервно працював в ВАТ “Новгородський машзавод”.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у пенсійним органом протиправно не зарахувано до пільгового стажу спірні періоди роботи з підстав не проведення своєчасно атестації робочих місць.
Стосовно тверджень відповідача щодо відсутності відомостей по спецстажу позивача у період з 30 липня 2003 року по 29 грудня 2003 року, суд зазначає наступне.
Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, який є додатком 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за № 1014/18309, визначено що з 05 листопада 1991 року застосовуються такі коди підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб:
ЗПЗ013Б1 -Працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Суд зауважує, що відомості про спецстаж працівників формуються роботодавцями у складі звітності з ЄСВ.
Таким чином, у межах спірних правовідносин для підтвердження спеціального трудового стажу як працівнику провідних професій за Списком № 2 мають бути надані уточнюючі довідки, в яких має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Судом встановлено, що позивачем, разом із заявою про призначення пенсії була надана уточнююча довідка видана ВАТ “Новгородський машинобудівний завод” яка була заповнена відповідно до законодавства та підстав вважати її недійсною у суду немає.
Таким чином, при розгляді справи суд дійшов висновку, що пенсійним органом неправомірно не зараховано до пільгового стажу позивача період роботи з з 30 липня 2003 року по 29 грудня 2003 року в “Новгородський машзавод”.
На підставі викладеного вище, суд вважає, що рішення Комісії з питань підтвердження стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 3 вересня 2021 року №14/118 в частині відмови у підтвердженні періодів роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком №2 з 9 березня 1988 по 22 січня 1992 року на посаді заготівельника шихти, з 31 липня 2002 року по 29 липня 2003 року та з 30 липня 2003 року по 29 грудня 2003 року є протиправним, прийнятим без повного з'ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні із заявою про призначення пенсії і, як наслідок, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 05130002580 від 30 вересня 2021 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 підлягає скасуванню.
При цьому, обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, з урахуванням статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даній справі є прийняття рішення про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, зарахувавши періоди роботи до пільгового стажу за Списком №2.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Згідно положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як убачається з наявних матеріалів справи, при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн. Таким чином, оскільки рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовлено у призначенні пенсії, судовий збір у зазначеному розмірі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань саме Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №051330002580 від 30 вересня 2021 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_2 , на підставі рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 3 вересня 2021 року №14/118 Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, б. 10, м. Львів, код ЄДРПОУ: 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) від 03 вересня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах , зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 09 березня 1988 року по 22 січня 1992 року, з 31 липня 2002 року по 29 липня 2003 року, з 30 липня 2003 року по 29 грудня 2003 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, б. 10, м. Львів, код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв