26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 460/1165/21
адміністративне провадження № К/990/27615/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Рівненської обласної прокуратури на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року у справі №460/1165/21 за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненської обласної прокуратури, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Рівненської обласної прокуратури щодо неналежного розрахунку - невиплати частини заробітної плати, посадового окладу, визначеного частиною третьою статті 81 Закону України "Про прокуратуру" за період з 01 липня 2015 року по 30 квітня 2020 року включно;
- зобов'язати Рівненську обласну прокуратуру упродовж 10 днів з моменту набрання законної сили рішенням суду виплатити позивачу матеріальну шкоду - недоплачену заробітну плату, посадовий оклад за період з 01 липня 2015 року по 30 квітня 2020 року включно, у сумі 1437568,00 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Рівненської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати у період з 27 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру"; зобов'язано Рівненську обласну прокуратуру провести ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати у період з 27 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року, обрахувавши її відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" та виплатити недоотриману частину. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу Рівненської обласної прокуратури, залишено без задоволення; рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, залишено без змін.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Рівненська обласна прокуратура звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її 04 жовтня 2022 року засобами поштового зв'язку.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Підставою для перегляду оскаржуваного судового рішення, скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування положення абзацу 3 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ в аспекті оплати праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури на відповідний період.
Пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Проте у тексті касаційної скарги заявник сам наводить ряд постанов у справах №№160/11911/20, 820/2462/17, 755/4893/18, 640/20317/16а, 814/1274/17, 826/7286/18, розглянутих Верховним Судом за аналогічних, на його думку, обставин.
Зазначене свідчить про те, що скаржник просить переглянути оскаржені рішення з двох взаємовиключних підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладу фактичних обставин справи із посиланням на нормативно-правові акти, однак без належного обґрунтування підпункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв'язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
З огляду на те, що заявник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути скаржнику, з огляду на вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Рівненської обласної прокуратури на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року у справі №460/1165/21 повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяО.А. Губська