25 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №П/320/498/20
касаційне провадження №К/990/27176/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Пасічник С.С., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 у справі №П/320/498/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Управління 05.10.2022 звернулося до Верховного Суду у складі касаційного адміністративного суду із касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає: пункт 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зокрема, застосування судом апеляційної інстанції статті 42 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24.09.2019 у справі №825/1109/16, від 22.05.2018 у справі №804/2491/15, від 28.05.2020 у справі №818/532/16, від 16.11.2015 у справі №826/14630/14;
застосування судом апеляційної інстанції пункту 79.2 ПК України без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 провадження №11-109апп21 в частині застосування правових наслідків оскаржуваних рішень за умови допущених процедурних порушень;
встановлення обставин, щодо необхідності відступлення від висновку щодо застосування статті 177 ПК України у подібних правовідносинах викладеного у постанові Верховного Суду від 23.05.2020 у справі №810/3116/18 застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні (пункт 2 частина 4 статті 328 КАС України);
оскарження рішень по справі №П/320/498/20 та вказує на наявність підстав касаційного оскарження, визначених пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 179.2 статті 179 ПК України.
Щодо посилання скаржника на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України Верховний Суд вказує наступне.
Головне управління ДПС у Київській області вважає за необхідне зазначити про необхідність відступлення від висновку викладеного у постанові Верховного Суду у справі №810/3116/18 від 23.05.2022 виходячи з наступного.
На переконання скаржника, необхідно відступити від висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 23.05.2022 у справі №810/3116/18 щодо застосування статті 177 ПК України для фізичних осіб у подібних правовідносинах, оскільки, вказана діяльність позивача для цілей оподаткування має кваліфікуватись саме як підприємницька, до нього мають бути застосовані правові наслідки як до особи зі статусом "фізичної особи-підприємця", що обумовлює застосування до отриманого позивачем доходу правил оподаткування, встановлених статтею 177 ПК України, а також стосується обов'язку утримувати з вказаних операцій ПДВ на загальних підставах, а формальна відсутність у позивача відповідного правового статусу, за умови існування вказаних сутнісних критеріїв, не може бути підставою для звільнення від оподаткування здійснюваної ним діяльності у встановленому податковим законодавством розмірі.
При цьому, згідно з абзацом третім пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми.
Відкриття касаційного провадження на підставі зазначеного пункту частини четвертої статті 328 КАС України можливе у тому випадку, коли скаржник обґрунтує, що висновок, який викладений у постанові Верховного Суду, не відповідає правильному тлумаченню і застосуванню конкретної норми. Обов'язковою умовою для цього є подібність умов її застосування з огляду на конкретні обставини справи та позиції сторін у справі. Тобто, висновок, який викладено у постанові Верховного Суду, і висновок, який, на переконання заявника, має бути здійснений за результатами відступу від правової позиції, повинен стосуватися одних і тих самих норм права (їх сукупності) в ідентичних редакціях.
Відсутність у особи відповідного правового статусу через нехтування такою встановленими законодавчими вимогами та відсутністю правового механізму примусу, не може слугувати перешкодою для застосування до отримання позивачем доходу правил оподаткування, встановлених статтею 177 ПК України не можна вважати вмотивованим обґрунтуванням необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
При цьому скаржник має врахувати, що наявність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права у подібних правовідносинах та відповідність судових рішень такому, є підставою для відмови у відкриття касаційного провадження згідно з пунктом 6 частини першої статті 333 КАС України, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення її недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції: документ про сплату судового збору; уточнену касаційну скаргу, зміст та вимоги якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Керуючись статтями 169, 248, 327, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
С.С. Пасічник
В.В. Хохуляк ,
Судді Верховного Суду