Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 жовтня 2022 року Справа№200/18245/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
14 грудня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - Відповідач 2) з вимогами:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 09.11.2021 року №056650006606, щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 при розгляді заяви від 04.11.2021 №7316 періоди роботи на ПРАТ “Шахтоуправління “Покровське”: з 09.04.2014 по 31.12.2016; з 06.09.2017 по 31.12.2017; з 27.09.2018 по 31.12.2018; з 04.10.2019 по 31.12.2019; з 23.09.2020 по31.12.2020; з 14.07.2021 по 9.11.2021.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , від 05.05.1975 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період роботи на ПРАТ “Шахтоуправління “Покровське”: з 09.04.2014 по 31.12.2016; з 06.09.2017 по 31.12.2017; з 27.09.2018 по 31.12.2018; з 04.10.2019 по 31.12.2019; з 23.09.2020 по 31.12.2020; з 14.07.2021 по 09.11.2021 з повним робочим днем в шахті та призначити пенсію із зменшенням пенсійного віку на підставі пункту “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-Х1І в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-V111 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах, та з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року в справі № І-р/2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено в призначенні пенсії, оскільки разом із заявою відповідачу було надано усі необхідні документи на підтвердження наявності пільгового стажу. Відтак, на думку позивача, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 09.11.2021 є протиправним та таким, що порушує її права, а отже, підлягає скасуванню.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що рішення про відмову в призначенні пенсії є правомірним, з огляду на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу за Списком №1 - 7 років 6 місяців для жінок. Відповідач вказав, що згідно наданої уточнюючої довідки №785 від 22.10.2021 позивач працювала не повний робочий день та є невідповідність зазначеної інформації з довідкою №10 від 19.05.2021 де значиться що простої все ж були. Згідно наданої довідки №765 від 15.10.2021 і довідки №219 від 25.10.2021 пільговий стаж роботи позивача за Списком №1 становить 3 роки 5 місяців 9 днів, що не достатньо для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Позивач надав відповідь на відзив, у якій висловив незгоду з твердженнями відповідача та вказав, що відповідно до чинної на час роботи позивача Постанови КМУ №36 від 16.01.2003 Список №1, Розділ 1, пункт 1.1. - право на пільгову пенсію мали працівники зайняті на підземних роботах 50 і більше % робочого часу на рік. Оскільки позивач працювала на підземних роботах, віднесених до Списку №1 з 09.04.2014 по 04.11.2021 (дата подання заяви про призначення пенсії), вона має більше стажу роботи за Списком №1, аніж 7 років 6 місяців, тим паче більше, аніж зазначає відповідач.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, правом надати відзив на позов не скористався, клопотання про продовження строку на подання відзиву до суду не надходило. На виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи.
Положеннями частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, суд розцінює неподання відповідачем - суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання даного позову.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази у справі.
Ухвалою суду від 31.01.2022 повторно витребувано у відповідача докази по справі, вирішено адміністративну справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 22.02.2022.
Ухвалою суду від 22.02.2022 повторно витребувано докази по справі, продовжено строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів, відкладено підготовче провадження, призначено підготовче засідання на 17.03.2022.
17.03.2022 підготовче засідання у справі не відбулось, у зв'язку з введення воєнного стану, постійними обстрілами території України та введення активних бойових дій на території Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
Ухвалою суду від 17.06.2022 відкладено розгляд справи, вирішено продовжити строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін, встановити учасникам справи строк протягом десяти днів з отримання зазначеної ухвали для надання клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження або надання клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану на території України.
Ухвалою суду від 13.10.2022 закрито підготовче провадження. Судове засідання по справі призначено на 25.10.2022 про що повідомлено сторін.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
17.10.2022 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.
На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.11.2021 звернулася до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Заяву позивача, за екстериторіальністю, розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №056650006606 від 09.11.2021 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу за Списком №1 - 7 років 6 місяців для жінок.
У вказаному вище рішенні зазначено, що врахувати в пільговий стаж період з 09.04.2014 по 02.08.2016 не можливо, оскільки згідно наданої уточнюючої довідки №785 від 22.10.2021 заявниця працювала не повний робочий день та є невідповідність зазначеної інформації з довідкою №110 від 19.05.2021, в якій значиться що простої все ж були. Згідно наданої довідки №765 від 15.10.2021 і довідки №219 від 25.10.2021 пільговий стаж роботи заявниці за Списком №1 становить 3 роки місяців 9 днів, що не достатньо для визначення права на призначення пенсії з віком на пільгових умовах за Списком №1.
18.11.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надіслав ОСОБА_1 копію рішення про відмову у призначенні пенсії.
Не погодившись з відмовою в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Положеннями пункту 1 частини другої ст. 114 Закону № 1058 визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема: 50 років - які народилися з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно з частиною 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII визначено, що цим Законом призначаються трудові пенсії, зокрема, пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020року в справі № І-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти б - г статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02 березня 2015 № 213-VІІІ.
Так, відповідно до пункту 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 справа №1-5/2018(746/15) від 23.01.2020 застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
„На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Отже, з 23 січня 2020 року, тобто з дня набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року в справі № І-р/2020 діють положення п. а статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції, яка була чинна до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, які визначають умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та які підлягають застосуванню у наведеній у цьому Рішенні редакції.
Стаття 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлює, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 “Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній”, у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
Так, на час звернення до пенсійного органу ОСОБА_1 досягла віку 46 років 6 місяців.
Відповідно до спірного рішення, пільговий стаж заявниці становить 3 роки 5 місяців 9 днів у якому вказано підстави не зарахування періоду роботи з 09.04.2014 по 02.08.2016.
Разом з тим, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , що видана на ім'я позивача, ОСОБА_1 , зокрема:
- 22.04.2014 переведена на посаду майстра контрольного занятого на підземних роботах 50 і більше % робочого часу в рік у Публічному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Покровське» (наказ №680 від 22.04.2014, запис №18)
- 01.01.2017 переведена майстром контрольним підземним з повним робочим днем в шахті (наказ №1/1 від 02.01.2017, запис №19);
- 20.05.2017 переведена старшим майстром контрольним підземним з повним робочим днем в шахті (наказ №542/1 к від 20.05.2017, запис №20);
- 15.11.2017 переведена майстром контрольним підземним з повним робочим днем в шахті (наказ №1366/к від 14.11.2017, запис №21);
- 15.01.2020 переведена на посаду виконуючого обов'язки старшого майстра підземного з повним робочим днем в шахті на час листа непрацездатності основного працівника (наказ №93 вк від 13.01.2020, запис №23);
- 20.08.2020 переведено старшим майстром контрольним підземним з повним робочим днем в шахті на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника (наказ №1826 к від 20.08.2020, запис №24).
Також міститься запис від 26.11.2021 про те, що ОСОБА_1 працює по теперішній час.
Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, містять посилання на наказ про прийом на роботу.
Разом з тим, згідно розрахунку стажу страховий стаж ОСОБА_1 становить 28 років 4 місяці 19 днів, пільговий за Списком №1 - 3 роки. При цьому до пільгового стажу не зараховані періоди роботи з 09.04.2014 по 31.12.2016, з 06.09.2017 по 31.12.2017, з 27.09.2018 по 31.12.2018, з 04.10.2019 по 31.12.2019, з 23.09.2020 по 31.12.2020, з 14.07.2021 по 15.10.2021, проте у спірному рішенні підстави їх не зарахування не зазначені.
При зверненні до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії позивачем надано, зокрема:
- довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за
відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №785 від 22.10.2021, яка підтверджує пільговий характер роботи ОСОБА_1 з 09.04.2014 по 02.08.2016 за посадою: майстер контрольний підземний з оплатою підземного робочого, що передбачено Списком №1 Розділу 1, підрозділу 1.1. г Постанови КМУ №36 від 16.01.2003, підземний стаж за Списком №1 - 02 роки з місяці 24 дні.
Зазначена довідка містить запис про роботу 50% і більше в обліковому періоді на підземних роботах.
- довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №765 від 15.10.2021, яка підтверджує пільговий характер роботи ОСОБА_1 з 01.01.2017 по дату видачі довідки (15.10.2021) за посадами, що передбачені Списком №1 Розділу 1, підрозділу 1 Постанови КМУ №461 від 24.04.2016.
Зазначені вище довідки видані підприємством на підставі первинних документів з посиланням на Накази про результати атестації робочих місць. Копії наказів про атестацію робочих місць позивача за Списком №1 наявні в матеріалах справи.
Суд зазначає, що порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Так, професія «майстер контрольний» віднесена до Списку №1 Розділу 1, підрозділу 1.1. г Постанови КМУ №36 від 16.01.2003. Також, відповідно до Наказу про результати атестації №60/1 від 16.04.2012 та №251 ця посада атестована на підприємстві ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» за Списком №1.
Таким чином, періоди роботи позивача, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, підтверджуються документами, що були надані ОСОБА_1 разом із заявою про призначення пенсії.
Тобто, ОСОБА_1 до 01.04.2015 працювала на посадах віднесених до Списку № 1 та має стаж роботи за Списком №1 більш ніж 7 років 6 місяців.
Стосовно тверджень відповідача щодо неможливості зарахування до пільгового стажу період роботи позивача з 09.04.2014 по 02.08.2016 оскільки довідка про пільговий стаж роботи містить запис про роботу 50% і більше в обліковому періоді на підземних роботах суд зазначає, що відповідно до відповідно до чинної на час роботи позивача Постанови КМУ №36 від 16.01.2003 Список №1, Розділ 1, пункт 1.1г - право на пільгову пенсію мали працівники зайняті на підземних роботах 50 і більше % робочого часу на рік.
Стосовно не зарахування періодів роботи у зв'язку з простоєм підприємства, що визначено у довідці №110 від 19.05.2021 суд зазначає, що відповідно статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
При цьому, Міністерство соціальної політики України в листі від 8 лютого 2016 року № 713/039/161-16 роз'яснило, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Також у Постанові від 19.03.2019 у справі №295/8979/16-а Верховний суд, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.
Суд зазначає, що згідно з довідкою ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» №110 від 19.05.2021 мали місце простої у липні 2014 року - 7 днів, у серпні 2014 року - 3 дні, тобто менше місяця в календарному році.
Крім того, суд дослідив індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (форму ОК-5), що надана відповідачем на вимоги ухвали суду. Так, згідно відомостей по спеціальному стажу, робота позивача у період 22.04.2014 по 20.01.2022 визначена за кодом підставки для обліку спецстажу ЗП3013А1, тобто за Списком №1, також наявна довідка форми ОК-5, підтверджує відрахування страхових внесків у спірний період.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що пенсійних орган, за наявності належним чином оформленої трудової книжки позивача та відомостей з системи “Персоніфікований облік”, не мав правових підстав для не зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 09.04.2014 по 31.12.2016, з 06.09.2017 по 31.12.2017, з 27.09.2018 по 31.12.2018, з 04.10.2019 по 31.12.2019, з 23.09.2020 по 31.12.2020, з 14.07.2021 по 04.11.2021 та відмовляти позивачеві у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Аналогічний висновок викладений в постанові Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/7337/21.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими.
При цьому, оскільки пенсія призначається з дня подання заяви (заява позивачем подана 04.11.2021), підстави для зарахування періоду роботи по 09.11.2021 відсутні.
Також, ураховуючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області лише було направлено повідомлення про відмову в призначенні пенсії та ураховуючи, що цей орган не розглядав заяву позивача, підстави для зобов'язання останнього повторно розглянути заяву про призначення пенсії також відсутні.
Відтак позовні вимоги в частині зобов'язання Головне управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії та зобов'язати зарахувати до пільгового стажу період роботи по 09.11.2021 задоволенню не підлягають.
При цьому з огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, ураховуючи висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 по справі № 360/3611/20 щодо розгляду зразкової справи, суд, з метою ефективного поновлення порушеного права позивача, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, як орган що розглядав заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, призначити позивачеві пенсію на пільгових умовах з 04.11.2021 (з дня подання заяви про призначення пенсії) на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 09.04.2014 по 31.12.2016, з 06.09.2017 по 31.12.2017, з 27.09.2018 по 31.12.2018, з 04.10.2019 по 31.12.2019, з 23.09.2020 по 31.12.2020, з 14.07.2021 по 04.11.2021.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до квитанцій про сплату судового збору, позивачем за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий збір в розмірі 908 грн.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №056650006606 від 09.11.2021 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: м. Вінниця, Хмельницьке шосе, б.7, код ЄДРПОУ: 13322403) призначити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) пенсію на пільгових умовах з 04.11.2021 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 09.04.2014 по 31.12.2016, з 06.09.2017 по 31.12.2017, з 27.09.2018 по 31.12.2018, з 04.10.2019 по 31.12.2019, з 23.09.2020 по 31.12.2020, з 14.07.2021 по 04.11.2021.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: м. Вінниця, Хмельницьке шосе, б.7, код ЄДРПОУ: 13322403) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв