26 жовтня 2022 року Справа 160/15166/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі №160/15166/22 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» про стягнення податкового боргу, -
30.09.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро», в якій позивач просить:
- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» (ЄДРПОУ 32813827) до бюджету у розмірі 134521262,04грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2022 позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/15166/22 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, в якій зазначити офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача, а також надати докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії такої уточненої позовної заяви; доказів на підтвердження обставин виникнення пені у сумі, що заявлена до стягнення; обґрунтованого розрахунку суми, що стягується.
17.10.2022 позивачем було усунуто недоліки позовної заяви шляхом, зазначеним в ухвалі від 05.10.2022.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/15166/22; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Цією ж ухвалою суду витребувано від відповідача докази узгодження податкових повідомлень-рішень №0000051401 від 09.03.2016, №0004265143 від 22.07.2019, №0000735143 від 11.02.2019, №0000271503 від 03.02.2014 та 0004255143 від 22.07.2019; докази погашення податкового боргу (за наявності).
Копія ухвали суду від 20.10.2022 надіслана сторонам, позивачу скерована через Електронний суд та доставлена до електронного кабінету 20.10.2022 (довідка про доставку електронного листа від 20.10.2022).
25.10.2022 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування клопотання позивачем зазначено, що дана справа має важливе значення для сторін, зокрема розглядається питання стягнення значної суми заборгованості. Крім того, зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження виключає можливість оскарження рішення суду в касаційному порядку.
Розглянувши подане позивачем клопотання, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).
Частинами 1-3 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом частиною 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України.
Проте, предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у ч. 4 ст. 12 КАС України та ч.4 ст. 257 КАС України.
Суд зазначає, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Позивач не обмежений у своєму праві подавати відповідь на відзив, пояснення із викладенням своєї позиції щодо суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань відповідача, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про можливе порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин справи.
Покликання позивача на значимість справи для сторін не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
Щодо доводів позивача про те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження виключає можливість оскарження рішення суду в касаційному порядку, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, право на апеляційне оскарження рішення суду в адміністративній справі гарантується, тоді як реалізація права на касаційне оскарження судового рішення може підлягати певним обмеженням, встановленим законом.
Таким чином, внаслідок розгляду судом першої інстанції адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не порушується право учасника справи на апеляційне оскарження, тоді як право на перегляд судового рішення в касаційному оскарженню підлягає легітимному обмеженню на підставі закону.
Водночас суд зауважує, що в згідно з абзацом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної право застосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, встановлена процесуальним законом заборона на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності не є абсолютною і передбачає широкий перелік винятків, що спростовує доводи позивача в частині можливого порушення його права на перегляд судового рішення в касаційному порядку в разі розгляду судом справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім цього, позивачем не обґрунтовано необхідності розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, не обґрунтовано недоцільність розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні.
Разом з цим, суд зазначає, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача та вважає за можливе продовжити розгляд справи №160/15166/22 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі №160/15166/22 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» про стягнення податкового боргу - відмовити.
Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя М.М. Бухтіярова