17.10.2022 року м.Дніпро Справа № 908/3057/21 (908/213/22)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Кузнецова В.О., Коваль Л.А.
секретар судового засідання Зелецький Р.Р.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.02.2022 (суддя Юлдашев О.О.)
у справі № 908/3057/21 (908/213/22)
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Мокузай Трейд”, м. Запоріжжя
до відповідачів - 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна компанія “Автоцентр-Сервіс”, м. Київ
2. Підприємства з іноземними інвестиціями “Тойота-Україна”, м. Київ
3. Корпорації “Сумітомо”, Японія
про визнання недійсним договору
в межах справи № 908/3057/21
про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю “Мокузай Трейд”, м. Запоріжжя
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма Лісандра”, м. Київ
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.11.2021р., зокрема, відкрито провадження у справі №908/3057/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокузай Трейд». Визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ «Фірма Лісандра» у розмірі 1 062 500,00 грн. Введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Стецину І.В.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 18.01.2022р. у справі №908/3057/21 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокузай Трейд», припинено повноваження розпорядника майна боржника Стецини І.В., визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Мокузай Трейд», м. Запоріжжя, б. Шевченка, буд. 32, Запорізька обл., код ЄДРПОУ 41881138 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Стецину І.В.
Ухвалою суду від 20.01.2022 заяву ліквідатора ТОВ “Мокузай Трейд” арбітражного керуючого Стецини І.В. про забезпечення позову до пред'явлення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову, а саме: заборонено Підприємству з іноземними інвестиціями “Тойота-Україна”, Корпорації “Сумітомо” здійснювати дії щодо розширення дилерської мережі Тойота-Україна в м.Чернігів та укладати з Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна компанія Автоцентр-Сервіс”, іншими суб'єктами господарювання юридичними особами, фізичними особами-підприємствами, які зареєстровані за законодавством України та за законодавством інших країн договори, предметом яких є призначення уповноваженого дилера Тойота-Україна у місті Чернігів. Строк дії - до набрання рішенням законної сили за позовом ТОВ “МОКУЗАЙ ТРЕЙД” до ТОВ “Інвестиційна компанія “Автоцентр-Сервіс”, ПІІ “Тойота-Україна”, Корпорація “Сумітомо”. В іншій частині заяви відмовлено.
До суду 17.02.2022 відповідачем-2 Підприємством з іноземними інвестиціями “Тойота-Україна” подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.02.2022 скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.01.2022.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.02.2022 по справі №908/3057/21(908/213/22) та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення судом питання про наявність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову.
Наголошує, що господарський суд прийняв 21.02.2022 ухвалу на 4 день після подання ПзІІ «Тойота-Україна» відповідної заяви без виклику (повідомлення) представників сторін.
За твердженням скаржника, ані подана відповідачем-2 заява, ані оскаржувана ухвала не є вмотивованими належним чином, зокрема, обставини, якими обґрунтовував необхідність скасування заходів забезпечення заявник, не змінилися, а саме необхідність у застосуванні відповідних заходів не відпала, при цьому суд не надав оцінку конкретним доводам заявника, що стали підставою для скасування заходів забезпечення позову, а лише обмежився формальною згодою із такими загалом.
Апелянт зауважує, що ПзІІ «Тойота-Україна» не зверталось у порядку ст. 143 ГПК України з клопотанням про зміну вжитих заходів забезпечення позову на інші, які, на думку заявника, були б співмірними, що свідчить на користь їх обґрунтованості.
Крім того, звертає увагу, що Господарський суд Запорізької області задовольняючи клопотання про забезпечення позову в ухвалі від 20.01.2022 надав оцінку доводам щодо їх співмірності з позовними вимогами, натомість в ухвалі про скасування таких заходів не навів жодних спростувань щодо обставин, які змінилися.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.02.2022 у справі №908/3057/21 (908/213/22) залишено без руху та надано скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.
На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2022 у справі №908/3057/21 (908/213/22) апелянтом до матеріалів справи надано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 21.02.2022 про скасування заходів забезпечення позову із зазначенням поважних причин пропуску.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.02.2022 у справі №908/3057/21 (908/213/22).
До Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" надійшло клопотання про звернення з судовим дорученням та зупинення провадження у справі, в якому заявник просить суд звернутись до Центрального органу Японії - Міністерства закордонних справ Японії з судовим дорученням про вручення Сумітомо Корпорейшн документів в межах справи №908/3057/21 (908/213/22), а саме: ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2022 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.02.2022 та зупинити провадження у справі №908/3057/21 (908/213/22).
17.08.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від ПзІІ «Тойота-Україна» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
22.08.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" надійшли письмові пояснення з урахуванням відзиву відповідача-2 на апеляційну скаргу, в яких підтримав доводи своєї скарги та наполягав на її задоволенні.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2022 судове засідання у справі №908/3057/21(908/213/22) призначено на 19.09.2022 о 15:20 год.
Від представника Підприємства з іноземними інвестиціями "ТОЙОТА - УКРАЇНА" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 ухвалено судове засідання у справі, призначене на 19.09.2022 о 15:20 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Підприємства з іноземними інвестиціями "ТОЙОТА - УКРАЇНА" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
19.09.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від ПзІІ «Тойота-Україна» надійшли письмові пояснення з урахуванням письмових пояснень на відзив відповідача-2 на апеляційну скаргу, в яких заперечив проти задоволення скарги відповідача-1.
19.09.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 19.09.2022 колегія суддів, порадившись на місті оголосила про відкладення розгляду справи до 17.10.2022 о 15:50 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2022 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі, яке відбудеться 17.10.2022 о 15:50 год.
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2022 ухвалено судове засідання у справі, призначене на 17.09.2022 о 15 год. 50 хв. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
В судове засідання 17.10.2022 з'явився представник ПзІІ «Тойота-Україна» (відповідача-2). Інші учасники справи, будучи повідомлені про місце, дату та час судового засідання, явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.
В той же час, 17.10.2022 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів відмовила у його задоволенні, враховуючи наступне.
Частиною 1 ст. 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За приписами ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 918/539/16.
Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об'єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
В свою чергу, згідно приписів ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції
Так, судове засідання за клопотанням ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" вже відкладалося 19.09.2022 на 17.10.2022.
Колегія суддів також враховує, що апеляційне провадження у справі здійснюється за апеляційною скаргою ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс", яке повинно демонструвати зацікавленість у її вирішенні, до того ж, в матеріалах справи наявні також і письмові пояснення з урахуванням відзиву відповідача-2 на апеляційну скаргу, в яких останній висловив свою позицію та аргументи щодо заперечень сторін проти апеляційної скарги.
Крім того, подане ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" клопотання про відкладення розгляду справи було обумовлене, серед іншого, неможливістю вчасно виїхати з міста Київ для того, щоб взяти участь у судовому засіданні, яке проводиться у місті Дніпро у Центральному апеляційному господарському суді.
Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що представником ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" було подано клопотання про участь у судовому засіданні 17.10.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі і ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2022 ухвалено судове засідання у справі, призначене на 17.09.2022 о 15 год. 50 хв. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
17.10.2022 о 14:39 год., тобто незадовго до судового засідання, яке мало відбутися о 15:50 год., представника ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" адвоката Ігнатенко О.О. було додатково повідомлено про розгляд справи та його проведення в режимі відеоконференції за його клопотанням, уточнено його контактні дані, з огляду на неправильне зазначення ним найменування адреси своєї електронної пошти в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon, про що здійснено телефонограму № 421 від 17.10.2022. Представник ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" повідомив про намір брати участь в судовому засіданні.
Апеляційний суд зауважує, що другою підставою для відкладення судового засідання заявник визначив те, що 17.10.2022 на території України було оголошено повітряну тривогу.
Натомість, 17.10.2022 о 15:09 год. відповідно до офіційних джерел інформування населення пролунав сигнал відбою повітряної тривоги в м. Дніпро, та о 15:13 год. - в м. Київ.
17.10.2022 о 15:57 год. була здійснена спроба зв'язатись із представником ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" та запросити його до відеоконференції, проте останній на зв'язок не вийшов, на підставі чого, комісією у складі: керівника апарату суду Нурулаєвої Г.Ю. (голова), членів: головного спеціаліста відділу забезпечення судового процесу, інформаційних технологій та технічного захисту Гусєва С.В., секретаря судового засідання Зелецького Р.Р. складено Акт «Щодо відсутності можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції».
У вказаному Акті від 17.10.2022 зафіксовано, що: «в судовому засіданні по справі № 908/3057/21 (908/213/22), в режимі відеоконференції, представник апелянта: ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" Ігнатенко Олександр, не підключився до системи відеоконференцій vkz.court.gov.ua. Згідно карти повітряних тривог, у м. Києві тривогу не об'явлено. На телефонні дзвінки не відповідав».
Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, зважаючи на те, що судове засідання у справі вже відкладалося за клопотанням представника ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс", приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, правом на що ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" скористалося, про що свідчить апеляційна скарга та письмові пояснення до неї, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників ТОВ "Мокузай Трейд", ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" та Корпорації "Сумітомо".
Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні 17.10.2022 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, в тому числі з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях, просив її залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача-2, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об'єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.11.2021р., зокрема, відкрито провадження у справі № 908/3057/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокузай Трейд». Визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ «Фірма Лісандра» у розмірі 1 062 500,00 грн. Введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Стецину І.В.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 18.01.2022р. у справі № 908/3057/21 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокузай Трейд», м. Запоріжжя, б. Шевченка, буд. 32, Запорізька область, код ЄДРПОУ 41881138, припинено повноваження розпорядника майна боржника Стецини І.В., визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Мокузай Трейд», м. Запоріжжя, б. Шевченка, буд. 32, Запорізька обл., код ЄДРПОУ 41881138 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Стецину І.В.
20.01.2022 року ліквідатор, арбітражний керуючий Стецина І.В. в межах справи № 908/3057/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокузай Трейд» подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позову.
Ухвалою суду від 20.01.2022 заяву ліквідатора ТОВ “Мокузай Тркейд” арбітражного керуючого Стецини І.В. про забезпечення позову до пред'явлення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову, а саме: заборонено Підприємству з іноземними інвестиціями “Тойота-Україна” (04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, 24-Б, Код за ЄДРПОУ: 32589471), Корпорації “Сумітомо” (Японія, 3-2 Отемачі 2-Чомі, Чійода-КУ, Токіо) здійснювати дії щодо розширення дилерської мережі Тойота-Україна в м.Чернігів та укладати з Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна компанія Автоцентр-Сервіс” (04071, м.Київ, вул. Костянтинівська, 15, Код за ЄДРПОУ: 36866720), іншими суб'єктами господарювання юридичними особами, фізичними особами-підприємствами, які зареєстровані за законодавством України та за законодавством інших країн договори, предметом яких є призначення уповноваженого дилера Тойота-Україна у місті Чернігів. Строк дії - до набрання рішенням законної сили за позовом ТОВ “МОКУЗАЙ ТРЕЙД” до ТОВ “Інвестиційна компанія “Автоцентр-Сервіс”, ПІІ “Тойота-Україна”, Корпорація “Сумітомо”. В іншій частині заяви відмовлено.
Ухвалою суду від 10.02.2022 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Мокузай Трейд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна компанія “Автоцентр-Сервіс”, Підприємства з іноземними інвестиціями “Тойота-Україна”, Корпорації “Сумітомо” про визнання недійсним договору, для розгляду в межах справи № 908/3057/21 про банкрутство позивача, відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства. Підготовче засідання призначено на 10.03.2022р. о 10-45.
До суду 17.02.2022 відповідачем-2 Підприємством з іноземними інвестиціями “Тойота-Україна” подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідач-2 зазначає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову є безпідставною.
Суд першої інстанції, приймаючи до уваги обставини, викладені у клопотанні відповідача-2, дійшов висновку про можливість задоволення клопотання Підприємства з іноземними інвестиціями “Тойота-Україна” та скасування заходів забезпечення позову у справі № 908/3057/21(908/213/22), вжитих ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.01.2022.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 року №4-рп/2011), сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст.55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 зазначила, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
При цьому як передбачено ч. 2 цієї статті клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Таким чином, розгляд питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні.
Як встановлено судом, клопотання відповідача-2 Підприємства з іноземними інвестиціями “Тойота-Україна” про скасування заходів забезпечення позову надійшло до Господарського суду Запорізької області 17.02.2022.
Оскаржувана ухвала, якою було скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.01.2022, прийнята судом за наслідком розгляду клопотання 21.02.2022.
Колегія суддів зазначає, що за приписами ч.ч. 1-4 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).
А відповідно до положень ч.ч. 1-4 ст. 196 ГПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду.
Отже, у разі якщо справа розглядається в судовому засіданні і судом визнана явка учасників справи обов'язковою, то суд здійснює виклик таких у судове засідання, а у разі, якщо явка учасників справи є необов'язковою, суд здійснює їх повідомлення про місце, дату і час судового засідання.
Разом з тим, матеріалами справи засвідчено, що оскаржувана ухвала про скасування заходів забезпечення позову прийнята на четвертий день після подання ПзІІ “Тойота-Україна” відповідної заяви без виклику (повідомлення) учасників справи.
Розгляд питання про скасування заходів забезпечення позову без участі представника апелянта, за твердженням останнього, порушило його право на участь в судовому засіданні, надання пояснень по суті вирішеного питання, висловлення своїх доводів, міркувань тощо, доводи про що знайшли своє документальне підтвердження.
Крім того, колегія суддів зауважує, що Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Тобто, забезпечення позову має тимчасовий характер, спрямований саме на гарантування виконання майбутнього рішення господарського суду.
Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
В той же час, суд праві скасувати заходи забезпечення з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи і до прийняття судового рішення у справі за умов, що потреба в забезпеченні позову відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Слід наголосити, що доводи заявника - ПзІІ “Тойота-Україна”, викладені ним у поданому 17.02.2022 до суду клопотанні про скасування заходів забезпечення позову, не містять інформації щодо зміни обставин, які зумовлювали застосування заходів забезпечення позову 20.01.2022, як і не зазначено про те, що необхідність у таких заходах відпала. Фактично, позиція відповідача-2 свідчить про незгоду із ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.01.2022 про вжиття заходів забезпечення позову в частині оцінки господарським судом обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу, та висновками суду про їх відповідність згаданим критеріям.
Проте, ухвала Господарського суду Запорізької області від 20.01.2022 є предметом самостійного окремого апеляційного оскарження ПзІІ “Тойота-Україна”, в рамках якого і перевіряється відповідність прийнятого судом першої інстанції судового рішення вимогам, що ставляться до такого ст. 236 ГПК України.
Належна оцінка цим доводам ПзІІ “Тойота-Україна” була здійснена апеляційним судом за наслідком розгляду апеляційної скарги відповідача-2 в постанові від 17.10.2022, якою ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.01.2022 у справі №908/3057/21 (908/213/22) було скасовано та відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Мокузай Трейд" про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позову.
У рамках же даної справи, приймаючи ухвалу від 21.02.2022 про скасування заходів забезпечення позову суд першої інстанції не надав належної оцінки вмотивованості доводів заявника та не встановив обставин, з якими пов'язується можливість скасування відповідних заходів забезпечення позову, а лише обмежився загальним посиланням на норми ГПК України без відповідного обґрунтування підстав прийнятого рішення. При цьому висновки суду прямо протирічать його ж висновкам, які були зроблені в ухвалі від 20.01.2022 про вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Зважаючи на все вищевикладене, допущені місцевим господарським судом порушення норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали є достатніми правовими підставами для скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.02.2022 у справі №908/3057/21 (908/213/22).
Щодо поданого ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" клопотання про звернення з судовим дорученням та зупинення провадження у справі, то колегія суддів відмовляє у його задоволенні з огляду на те, що в процесі апеляційного перегляду справи № 908/3057/21 (908/213/22) апеляційним судом було з'ясовано характер спірних правовідносин, дійсний предмет позову, яким є визнання партнерського договору № ГР21/20 від 21 грудня 2020 року недійсним, сторонами якого є лише ТОВ «Мокузай Трейд» та ТОВ "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс", враховуючи встановлення обставин відсутності будь-якого фактичного та правового зв'язку заявленої вимоги про скасування конкурсу з відбору уповноваженого дилера Тойота-Україна в м. Чернігові із Корпорацією «Сумітомо», адже спір між нею та ТОВ «Мокузай Трейд» відсутній й позивачем не доведено порушення відповідачем-3 будь-яких його прав, що підлягали б судовому захисту у даній справі, а відтак Корпорація «Сумітомо» не може бути визнана відповідачем та безпідставно визначена позивачем учасником розглядуваних правовідносин.
При цьому слід зауважити, що за приписами ч.ч. 1-3 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
А відповідно до ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, (яким відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів), яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.01.2019 року у справі № 925/2028/15 та від 14.01.2020 року у справі № 925/1082/18).
Керуючись статтями 120, 129, 136-140, 145, 196, 236, 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Автоцентр-Сервіс" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.02.2022 у справі № 908/3057/21 (908/213/22) задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.02.2022 у справі №908/3057/21 (908/213/22) - скасувати.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 26.10.2022
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя В.О. Кузнецов
Суддя Л.А. Коваль