про відмову у відкритті касаційного провадження
24 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 300/1642/22
провадження № К/990/27719/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №300/1642/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у якому просила:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області щодо зарахування до спеціального стажу роботи судді ОСОБА_1 , що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стажу роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, зарахованого відповідно до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ з доповненнями, внесеними Законом України від 12 липня 2018 року №2509-VIII, зокрема робота в Івано-Франківському обласному суді - 3 роки (період з 11 квітня 1999 року по 10 квітня 2002 року);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до спеціального стажу роботи судді ОСОБА_1, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, зарахований відповідно до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ з доповненнями, внесеними Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VІІІ, зокрема робота в Івано-Франківському обласному суді -3 роки (період з 11 квітня 1999 року по 10 квітня 2002 року);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1 з 17 січня 2021 року (дня призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці) перерахунок загального відсотка для розрахунку довічного грошового утримання від суддівської винагороди відповідно до спеціального стажу з врахуванням стажу роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, зарахованого відповідно до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ із доповненнями, внесеними Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VІІІ, зокрема робота в Івано-Франківському обласному суді в період з 11 квітні 1999 року по 10 квітня 2002 року - 3 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та здійснити ОСОБА_1 з 17 січня 2021 року (дня призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці) виплату довічного грошового утримання з врахуванням стажу роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, зарахованого відповідно до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ із доповненнями, внесеними Законом України від 12 липня 2018 року №2509-VІІІ, зокрема робота в Івано-Франківському обласному суді в період з 11 квітні 1999 року по 10 квітня 2002 року - 3 роки.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 позовні вимоги задоволено повністю.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №300/1642/22 - залишено без руху через не сплату апелянтом судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №300/1642/22 повернуто скаржнику, оскільки ним не було усунуто недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згодом, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції повторно.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №300/1642/22 - залишено без руху, оскільки суд визнав наведені обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження не поважними.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №300/1642/22.
Не погодившись з цією ухвалою суду апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить її скасувати.
Дослідивши зміст касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких підстав.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалене 23.05.2022, отримано апелянтом 01.06.2022, натомість, апеляційну скаргу подано 28.07.2022. Тобто, відповідачем подано скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, Восьмий апеляційний адміністративний суд зазначив про те, що вказані пенсійним органом обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 не є поважними, а тому необхідно навести інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у справі, суд апеляційної інстанції встановив, що копію зазначеної ухвали скаржник отримав 07.09.2022 до електронного кабінету користувача системи «Електронний суд», що підтвержується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа. Однак, на виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником не усунуто недоліку апеляційної скарги, оскільки не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням підстав для його поновлення. Тому, судом апеляційної інстанції було застосовано пункт 4 частини першої статті 299 КАС України, відповідно до якого суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Колегія суддів вважає обґрунтованими такі висновки суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.
За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема й щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, розумно використовувати наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Зміст положень наведених норм процесуального права відбитий і в статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених також і нормами процесуального закону, і не можуть та не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або через допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «добропорядного публічного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею самою.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, зумовлене, насамперед, специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спрямоване на забезпечення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків передбачене законом також для того, щоб дисциплінувати учасників адміністративного судочинства та стимулювати своєчасне виконання ними певних процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Колегія суддів зазначає, що постановляючи оскаржену ухвалу, суд апеляційної інстанції безпосередньо дослідив обставини, пов'язані з причинами пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області строку на апеляційне оскарження судового рішення, та зробив обґрунтований висновок про те, що зазначені в клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження скаржник не зазначив.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частина друга статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене суд касаційної інстанції вважає, що подана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, що відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись положенням частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №300/1642/22.
2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя В.М. Кравчук