Ухвала від 18.10.2022 по справі 552/3616/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/3616/22 Номер провадження 11-сс/814/1102/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

підозрюваного - ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні № 12022221130001192 від 19.05.2022 за апеляційними скаргами захисників - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 25 серпня 2022 року,

встановила:

Цією ухвалою клопотання слідчого задоволено та

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Харків, громадянину України, співробітнику охорони 3 категорії 2 сектору режимно-секторного відділу Управління СБУ в Харківській області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , не судимому,

підозрюваному за ч.3 ст. 289 КК України,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 23.10.2022 включно.

Визначено заставу 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 780 000 грн з покладенням обов'язків.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 підозрюється у тому, що він відповідно до наказу заступника начальника Управління СБ України в Харківській області №37-ОС/дск від 11.05.2022 призваний на військову службу під час мобілізації та призначено на посаду співробітника охорони 3 категорії 2 сектору режимно-секретного відділу Управління СБ України в Харківській області з 01.03.2022.

10.03.2022 приблизно о 16:00 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пересувався по вулицям міста Харкова на своєму власному транспортному засобі марки «Toyota» моделі «Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , V1N: НОМЕР_2 , та побачив поряд із в'їзними воротами на територію заводу «ФЕД», який розташований по вул. Сумській м. Харкова, особу у військовій формі. З метою уточнення проїзду до м. Дергачі, Харківської області ОСОБА_10 зупинився біля в'їзних воріт на території заводу «ФЕД» та почав ставити питання до невстановленої особи у військовій формі, однак не отримавши необхідних відповідей ОСОБА_10 повернувся до свого транспортного засобу. Приблизно через 5 хвилин з в'їзних воріт на території заводу «ФЕД» до ОСОБА_10 вийшли дві особи у військовій формі у масках (балаклавах) із наявною зброєю. Вказані особи погрожуючи наявною зброєю наказали ОСОБА_10 покинути транспортний засіб та забрати усі особисті речі з авто і слідувати за ними, що останній і зробив. В подальшому, невстановлені особи завели ОСОБА_10 на територію заводу «ФЕД» та до приміщення охоронного пункту, де серед інших невстановлених осіб перебував ОСОБА_9 . Після чого, невстановлена особа зав'язала попереду тулуба липкою стрічкою типу «скотч» руки ОСОБА_10 та посадила його на стілець. При цьому, невстановлена особа, яка заводила ОСОБА_10 на територію заводу «ФЕД», поклала сумку із особистими речами ОСОБА_10 на стіл, де серед іншого знаходились ключі від транспортного засобу марки «Toyota» моделі «Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу НОМЕР_3 та взявши вказані ключі повідомила ОСОБА_10 , що перемістить транспортний засіб марки «Toyota» моделі «Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 на територію заводу «ФЕД», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 130А.

В подальшому, до ОСОБА_10 підійшов ОСОБА_9 та почав ставити різні запитання, в тому числі щодо його причетності до діяльності корегувальників вогню, що співпрацюють з військами РФ. При цьому, інші невстановлені особи, в ході спілкування ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , наносили останньому ряд ударів кулаками рук по голові, тулубу та ногами по ногах.

Так, цього ж дня у вечірній час доби, в ході вказаного спілкування з ОСОБА_10 , у ОСОБА_9 виник злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «Toyota» моделі «Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_4 , який на праві власності належить ОСОБА_10 , з метою подальшого використання та відчуження вказаного транспортного засобу без передбачених на те законом підстав.

Після чого, ОСОБА_9 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою подальшого незаконного використання автомобіля у власних цілях в ході спілкування з ОСОБА_10 , всупереч встановленому законом порядку примусового відчуження майна, за відсутності відповідного рішення військового командування про примусове відчуження майна ОСОБА_10 , за його присутності, без проведення попередньої оцінки майна і без складання акта про примусове відчуження майна, повідомив ОСОБА_10 про те, що забирає його транспортний засіб «Toyota» моделі «Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 для потреб Збройних сил України.

При цьому, невстановлені в ході досудового розслідування особи, після вищевказаних дій, приблизно о 23 годині 10.03.2022 володільця транспортного засобу «Toyota» моделі «Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_10 зачинили у невстановленому приміщенні на території заводу «ФЕД», де протримали до 18 години 11.03.2022, після чого відвезли до станції метро «Ботанічний сад» та відпустили.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи умисно та протиправно, при невстановлених обставинах, у невстановлений в ході досудового розслідування час але не раніше 10.03.2022, у невстановленому в ході досудового розслідування місці, ОСОБА_9 заволодів ключем від замку запалювання транспортного засобу марки «Toyota» моделі «Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_4 та свідоцтвом про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_3 .

В подальшому, при невстановлених обставинах, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не раніше 10.03.2022, у невстановленому в ході досудового розслідування місці, ОСОБА_9 , використовуючи раніше вилучений ключ від замку запалювання вищевказаного транспортного засобу, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та метою подальшого незаконного використання автомобіля у власних цілях, відчинив водійські дверцята автомобіля марки «Toyota» моделі «Camry», державний номерний знак НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_4 та сів за його кермо, де шляхом використання ключа запалювання привів у дію двигун вказаного автомобіля, встановивши контроль над вищевказаним транспортним засобом та зрушив вказаний автомобіль зі свого місця.

Далі, ОСОБА_9 , незаконно заволодівши вказаним транспортним засобом, переміщував його від місця первинного знаходження по території Харківської області та використовував у власних цілях до 20.05.2022.

20.05.2022 в ході огляду місця події у внутрішньому подвір'ї житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено транспортний засіб марки «Toyota» моделі «Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_4 , який знаходився під керуванням ОСОБА_9 , ключі від вказаного транспортного засобу та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Згідно наявних відомостей наданих Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Харківській області вартість транспортного засобу марки «Toyota» моделі «Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_4 , складає 595000 грн.

19.08.2022 ОСОБА_9 повідомлено про підозру за ч.3 ст. 289 КК України, тобто незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого кримінального правопорушення, який є особливо тяжким, та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Крім цього врахував дані щодо підозрюваного, який є військовослужбовцем. Тому дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.

На ухвалу суду захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або обрати більш м'який запобіжний захід, чи визначити заставу у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначив про відсутність обґрунтованої підозри, так як відсутні докази.

Зазначає, що органом досудового розслідування у клопотанні не зазначено, якими доказами підтверджується розмір заподіяної шкоди.

У зв'язку з відсутності доказів розміру шкоди, кваліфікація за ч.3 ст. 289 КК України є неправильною, у даному випадку кваліфікацію дій кримінального правопорушення необхідно змінити на ч.1 ст. 289 КК України, а при зміні кваліфікації враховуючи відсутність у підозрюваного судимостей, до нього не може бути застосовано найсуворіший запобіжний захід. Тому розмір застави має бути меншим.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нову, якою застосувати до ОСОБА_9 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, у тому числі застави 80 розмірів неоподатковуваного мінімуму для працездатних осіб.

Свою апеляційну скаргу мотивував тим, що суд безпідставно зазначив про наявність обґрунтованої підозри, так як в клопотанні органу досудового розслідування не зазначено доводів, які б вказували на доведеність підозри Саму висунуту підозру вважає не конкретизованою.

Зазначає про відсутність доказів наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також про безпідставне застосування застави у непомірно великому розмірі.

Інші учасники ухвалу не оскаржували.

Заслухавши доповідача, підозрюваного та захисників в підтримку апеляційних скарг, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла такого висновку.

На підставі ч.4 ст.176, ст.177 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 цього Кодексу.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, як того вимагають приписи ст.178 КПК України та всупереч твердженням апелянта.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість підозри є безпідставними.

З огляду на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Про наявність обґрунтованої підозри свідчать, зокрема, дані відображені в протоколах огляду місця події, допиту потерпілого та свідків, даними заяви про вчинення злочину ОСОБА_10 та інших матеріалів досудового розслідування, які додані до клопотання, досліджені та слідчим суддею їм надана правильна оцінка.

Тому доводи захисників про те, що підозра необґрунтована є безпідставними.

Щодо твердження захисників про неправильну кваліфікацію кримінального правопорушення, необхідно зазначити, що слідчий суддя на даному етапі не вправі вирішувати питання щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, так як вказане повинно оцінюватись судом при розгляді кримінального провадження по суті. Право перекваліфікації знаходяться у виключній компетенції слідчого, прокурора, які уповноважені змінити кваліфікацію відповідно до встановлених досудовим розслідуванням обставин, та жодним чином не відноситься до повноважень слідчого судді.

Оскільки досудове розслідування не завершено, тому доводи захисника про неправильну кваліфікацію є передчасними.

Також, всупереч доводам захисника, слідчий суддя, належним чином мотивував наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Про наявність вказаних ризиків свідчить те, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 8 до 12 років, має військовий досвід, проходить службу в СБУ та може використати свої службові зв'язки для вчинення дій, спрямованих на уникнення відповідальності, впливу на потерпілого, свідків, перешкоджання встановленню істини по справі.

Тому слідчий суддя дійшов правильного висновку, що інші, більш м'які запобіжні заходи на даному етапі досудового розслідування не здатні забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відсутні і підстави для зменшення розміру застави, оскільки суд врахував суму завданого збитку, обставини вчинення злочину та визначив заставу в межах п.3 ч.5 ст. 182 КПК України та захисники не наводять обґрунтованих підстав для зменшення застави.

Отже, висновки слідчого судді про наявність підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні обставинах, а саме рішення прийняте у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

З огляду на вказане, апеляційні скарги захисників задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційні скарги захисників - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 25 серпня 2022 року щодо ОСОБА_9 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4

Попередній документ
106917529
Наступний документ
106917531
Інформація про рішення:
№ рішення: 106917530
№ справи: 552/3616/22
Дата рішення: 18.10.2022
Дата публікації: 24.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Полтавський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (13.07.2022)
Дата надходження: 13.07.2022
Предмет позову: -
Розклад засідань:
25.08.2022 15:00 Київський районний суд м. Полтави
29.09.2022 14:00 Полтавський апеляційний суд
18.10.2022 10:45 Полтавський апеляційний суд
18.10.2022 13:30 Київський районний суд м. Полтави
15.11.2022 14:00 Київський районний суд м. Полтави