ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.10.2022Справа № 910/4926/22
Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/4926/22
За позовом Приватного акціонерного товариство «КАМЕТ-СТАЛЬ» (61925, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Соборна, 18б)
До Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд 5)
Про стягнення 8 267, 40 грн
Приватне акціонерне товариство "Камет-Сталь" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" та просить суд стягнути з відповідача штраф за прострочення доставки вантажу у розмірі 8 267, 40 грн та судовий збір у розмірі 2 481, 00 грн.
27.06.2022 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 27.06.2022 для усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (опис вкладення, накладну на відправку та фіскальний (розрахунковий) чек).
11.07.2022 від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 27.06.2022, якою він усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2022 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи № 910/4926/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача подав заяву №б/н від 02.08.2022 про зменшення розміру штрафу. Відзив на позовну заяву не надходив.
Представник позивача 24.08.2022 подав заперечення №017/МС-151 від 18.08.2022 на клопотання відповідача про зменшення суми штрафу.
Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
Протягом листопада 2021 року Акціонерним товариством «Українська залізниця» здійснено перевезення вантажу до станції призначення «Жовтнева» Одеської залізниці одержувач - ДП «СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ «ОЛЬВІЯ».
Вказані перевезення оформлені залізничними накладними: №№ 45584034, 45584083, 45584075, 45450038, 45450046.
Відповідно до залізничної накладної №45584034 відстань перевезення становить 404 км, вантаж відправлено 20.11.2021, прибуття вантажу 27.11.2021, видача вантажу 27.11.2021. Вантаж перевозився у вагонах № 56675747, провізна плата 13 779, 00 грн; № 56839582, провізна плата -13 779, 00 грн.
Відповідно до залізничної накладної №45584083 відстань перевезення становить 404 км, вантаж відправлено 20.11.2021, прибуття вантажу 27.11.2021, видача вантажу 27.11.2021. Вантаж перевозився у вагоні №65283566, провізна плата 13 779, 00 грн (графа 31 накладної).
Відповідно до залізничної накладної №45584075 відстань перевезення становить 404 км, вантаж відправлено 20.11.2021, прибуття вантажу 27.11.2021, видача вантажу 27.11.2021. Вантаж перевозився у вагоні №64093586, провізна плата 13 779, 00 грн (графа 31 накладної).
Відповідно до залізничної накладної №45450038 відстань перевезення становить 404 км, вантаж відправлено 16.11.2021, прибуття вантажу 23.11.2021, видача вантажу 23.11.2021. Вантаж перевозився у вагоні №62313630, провізна плата 13 779, 00 грн; №63243836, провізна плата 13 779, 00 грн.
Відповідно до залізничної накладної №45450046 відстань перевезення становить 404 км, вантаж відправлено 16.11.2021, прибуття вантажу 23.11.2021, видача вантажу 23.11.2021. Вантаж перевозився у вагоні №62468533, провізна плата 13 779, 00 грн (графа 31 накладної).
Позивач зазначає, що під час здійснення вказаних перевезень вантажів відповідачем допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на вказаних залізничних накладних.
Відтак, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі пункту 116 Статуту залізниць України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажу у загальному розмірі 8 267, 40 грн.
До матеріалів справи позивачем надано розрахунок штрафу.
II. Предмет позову.
Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 267, 40 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.
III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договорів перевезення в частині своєчасної доставки вантажу протягом листопада 2021 року, надісланого на адресу позивача від вантажовідправників, зазначених у залізничних накладних №№ 45584034, 45584083, 45584075, 45450038, 45450046.
Під час здійснення перевезень вантажів за вищезазначеними накладними, відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажів, визначених пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що підтверджується електронними цифровими підписами одержувача у графі 53 та відмітками, проставленими залізницею в графах 51, 52 залізничних накладних.
IV. Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, проте подав заяву про зменшення розміру штрафу.
Відповідач повністю визнає фактичні обставини справи щодо здійснення ним залізничних перевезень на умовах, визначених в накладних, зазначених в позовній заяві, а також щодо прострочення доставки вантажів за ними. Не заперечує правильність правової позиції позивача.
Відповідач вказує, що він знаходиться у скрутному фінансовому становищі через проведення воєнних дій на території України. Крім того, позовна заява не містить доказів про наявність у позивача збитків внаслідок прострочення в доставці вантажу.
V. Оцінка доказів судом та висновки суду.
Спір у справі стосується наявності правових підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафу у загальному розмірі 8 267, 40 грн за несвоєчасну доставку вантажу, відповідно до залізничних накладних та витрат зі сплати судового збору.
Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті, суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:
- чи мало місце прийняття відповідачем до перевезення вагонів за відповідними накладними;
- чи мало місце порушення відповідачем строків доставки вантажу;
- чи наявні правові підстави для стягнення з відповідача штрафу;
- чи наявні/відсутні підстави для зменшення суми штрафу за заявою відповідача у справі.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
У відповідності до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача; накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (пункт 2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (пункт 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Згідно пункту 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу.
Відповідно до пункту 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Пунктом 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу передбачено, що термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1 наведених Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням. Відповідно до підпункту 1.1.1 цього пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотоннажних контейнерах, термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.
У відповідності до пункту 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Разом з тим, пунктом 2.4 наведених Правил встановлено, що терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу).
У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.11 Правил обчислення термінів доставки вантажу).
Згідно пункту 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Встановлений пунктом 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/64/18.
Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування (пункт 8 Правил видачі вантажів).
Приписом статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, вантаж відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.
Позивачем за допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажів за залізничними накладними №№ 45584034, 45584083, 45584075, 45450038, 45450046 нарахований штраф в розмірі 8 267, 40 грн, розрахунок якого є обґрунтованим.
Відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, лише якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У зв'язку із вищевикладеним, оскільки факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу є обґрунтованою у розмірі 8 267, 40 грн.
Щодо поданої відповідачем заяви про зменшення розміру неустойки за несвоєчасну доставку вантажу на 95 %, суд зазначає таке.
За приписами ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Суд зауважує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
При цьому, обов'язок доказування переліку виняткових випадків, які мають істотне значення, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, покладається на сторону, до якої така санкція застосовується та кореспондується із обов'язком довести такою стороною, згідно з ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.
У даній конкретній справі, відповідач з поданням заяви про зменшення розміру неустойки не надав суду жодного доказу, в підтвердження винятковості тих обставин, за наявності яких місцевий господарський суд має прийти до обґрунтованих висновків про наявність підстав для зменшення заявленого позивачем до стягнення з відповідача розміру штрфу за порушення строку доставки вантажу.
Відсутність доказів понесення реальних збитків позивачем внаслідок порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України не може бути підставою для зменшення штрафу. Слід зазначити, що штраф стягується за сам факт допущення порушення, незалежно від того, чи завдано у зв'язку з цим збитки, чи ні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18, постановах Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у справі № 904/3988/18 та від 29.05.2019 у справі № 904/5943/18.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про відсутність достатніх підстав робити висновки про наявність обставин про зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки відповідачем не доведено наявності обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість зменшити розмір стягуваного штрафу.
При цьому, суд зауважує, що позивач і відповідач є господарюючими суб'єктами і несуть відповідні ризики настання для них негативних наслідків під час здійснення своєї господарської діяльності на рівних умовах.
До того ж, суд бере до уваги, що перевезення вантажів відповідачем відбувалося ще до початку введення воєнного стану в Україні, а саме у листопаді 2021 року. Перевезення вантажів є основним видом діяльності відповідача, а розмір штрафу встановлений нормативно пунктом 116 Статуту залізниць України. Відповідач мав належно виконувати договірні зобов'язання, натомість протягом встановленого факту допущеного відповідачем порушення до моменту звернення позивачем з позовом, відповідач не вчиняв жодних дій з врегулювання спору.
VI. Розподіл судових витрат.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 2 481,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір покладається на відповідача, з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариство «КАМЕТ-СТАЛЬ» до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 8 267, 40 грн задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариство «КАМЕТ-СТАЛЬ» (61925, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Соборна, 18б) 8 267 (вісім тисяч двісті шістдесят сім гривень), 40 коп штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню), 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко-Легких