ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.10.2022Справа № 910/4567/22
Господарський суд місті Києва у складі судді - Г. П. Бондаренко-Легких, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 910/4567/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДІТОН» (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, 3-а)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДОМ-ГЕРМЕС» (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53-А)
Про стягнення заборгованості у розмірі 60 703, 77 грн
Без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АДІТОН» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДОМ-ГЕРМЕС» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 60 703, 77 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір перевезення вантажу автомобільним транспортом, укладення якого підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR AVC-2002. В період з 8 квітня по 14 квітня 2021 року позивач виконав перевезення вантажу згідно міжнародної товарно-транспортної накладної CMR AVC-2002 по маршруту JM Anna Paulowna 8313 RN Rutten (Нідерланди) - м. Київ (Україна), транспортний засіб FT 5460 MA|FT НОМЕР_3. 14.04.2021 вантаж було отримано ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДОМ-ГЕРМЕС», що підтверджується відповідною відміткою в розділі 24 міжнародної товарно-транспортної накладної CMR AVC-2002. Згідно рахунку-фактури від 07.04.2021 та пакувального листа від 07.04.2021 поставка здійснювалась на умовах EXW - Нідерланди (Інкотермс 2010) згідно договору №22/2020.
Згідно умов поставки Інкотермс 2010 умови поставки EXW - Нідерланди покупець несе видатки вивозу товару зі складу продавця, перевезенню, митному оформленню та інше. Тобто, договором перевезення, підтвердженим міжнародною товарно-транспортною накладною відповідач, як вантажоодержувач, несе обов'язок по оплаті послуг перевезення перевізнику - позивачу.
Оскільки, розмір провізної плати сторонами не був установлений, позивач, керуючись статтями 311 ГК України, 632, 916 ЦК України просить стягнути з відповідача розумну плату, що становить 60 703, 77 грн, яку відповідачем в добровільному порядку сплачено не було.
Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Водночас, позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про витребування доказів, в якому він просив витребувати у Державної митної служби України:
1) письмову інформацію: - які умови Incoterms було зазначено ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДОМ-ГЕРМЕС», при митному оформлення товару згідно CMR AVC - 200 (митне оформлення відбулось 10.04.2021 р., товар - насіння картоплі класу Е врожаю 2020р., місце оформлення - Волинська митниця ДФС);
2) копію контракту, який було надано ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДОМ-ГЕРМЕС» при митному оформлення товару згідно CMR (митне оформлення відбулось 10.04.2021 р., товар - насіння картоплі класу Е врожаю 2020р., місце оформлення - Волинська митниця ДФС), копію packing list від 07.04.2021р. та invoce FD 3636 від 07.04.2021р.
До позовної заяви також додано запитання до відповідача в порядку ст. 90 ГПК України б/н від 08.06.2022.
20.06.2022 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 20.06.2022 для усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначенням вірного поштового індексу позивача згідно відомостей з ЄДР;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначенням достовірної ціни позову;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
27.06.2022 від позивача надійшла заява б/н від 21.06.2022 на виконання вимог ухвали суду від 20.06.2022, якою він усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи №910/4567/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів у Держмитслужби, витребувано доказ з власної ініціативи у відповідача, а саме:
- копію контракту, який було надано відповідачем при митному оформлення товару згідно CMR (митне оформлення відбулось 10.04.2021 р., товар - насіння картоплі класу Е врожаю 2020р., місце оформлення - Волинська митниця ДФС), копію packing list від 07.04.2021р. та invoce FD 3636 від 07.04.2021 р.
Зобов'язано відповідача направити витребуваний судом доказ в строк для подання відзиву.
02.08.2022 від відповідача надійшли:
- відзив б/н від 27.07.2022;
- клопотання б/н від 27.07.2022 про залучення документів на виконання вимог ухвали суду від 12.07.2022;
- клопотання б/н від 27.07.2022 про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
04.08.2022 Господарський суд міста Києва відмовив відповідачеві у задоволенні клопотання б/н від 27.07.2022 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, про що постановив відповідну ухвалу.
22.08.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 17.08.2022.
25.08.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 24.08.2022 про витребування доказів, а саме: оригінал заявки №1/04-3 від 01.04.2021, на яку здійснено посилання в акті наданих послуг №1558 від 14.04.2021 та рахунку на оплату №2001 від 14.04.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 залишено без розгляду клопотання б/н від 24.08.2022 відповідача про витребування доказів. Зобов'язано відповідача виконати обов'язок передбачений ч. 9 ст. 80 ГПК України в строк, що не перевищує п'яти днів з моменту вручення даної ухвали шляхом направлення позивачеві доданих до клопотання №б/н від 27.07.2022 доказів, а саме: копію контракту, який було надано відповідачем при митному оформленні товару згідно CMR (митне оформлення відбулось 10.04.2021 р., товар - насіння картоплі класу Е врожаю 2020р., місце оформлення - Волинська митниця ДФС), копію packing list від 07.04.2021р. та invoce FD 3636 від 07.04.2021 р.
02.09.2022 до суду від відповідача надійшла така кореспонденція:
- клопотання б/н від 01.09.2022 про долучення документів до матеріалів справи. Відповідно до заявленого клопотання відповідач просив суд долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують розмір судових витрат на професійну правничу допомогу відповідача;
- клопотання б/н від 01.09.2022 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу;
- заперечення б/н від 01.09.2022 на відповідь на відзив.
05.09.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 05.09.2022 про долучення документів до матеріалів справи.
14.09.2022 до суду від позивача надійшла така кореспонденція:
- заява б/н від 09.09.2022 в порядку ст.ст. 123, 124, 126, 129 ГПК України (щодо витрат на правничу допомогу);
- пояснення по справі (узагальнена позиція позивача) від 09.09.2022 №б/н.
19.09.2022 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення б/н від 19.09.2022.
Станом на момент прийняття рішення від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
Підставою спору стало те, що в період з 08 квітня 2021 року по 14 квітня 2021 року позивачем виконано перевезення вантажу відповідно до міжнародної накладної CMR AVC-2002, замовником перевезення, власником вантажу та його отримувачем є відповідач. Таким чином, згідно доводів позивача, між сторонами укладено договір перевезення вантажу автомобільним транспортом, факт укладення якого і надання за ним послуг підтверджується міжнародною вантажно-транспортною накладною CMR AVC-2002.
З врахуванням того, що узгоджений розмір оплати за перевезення, яке було здійснено на підставі міжнародної вантажно-транспортної накладної CMR AVC-2002, сторонами не було зафіксовано у вказаній накладній, плата за надані послуги, за твердженням позивача, становить 60 703, 77 грн, виходячи із наступних складових: 5 добових по Україні - 3000, 00 грн., 2 доби за кордоном - 5 353, 86 грн, заробітна плата - 3000, 00 грн, витрати дизельного пального - 24 976, 00 грн, інші витрати (дозвільні документи на митницю, оплата доріг, тощо) - 7 476, 45 грн., дохід перевізника - 16112,93грн., що підтверджується копією відповідної бухгалтерської довідки №45 від 18.01.2022.
11.06.2021 на адресу відповідача направлено супровідний лист №1032 з актом виконаних робіт №1558 від 14.04.2021, рахунком №2001 від 14.04.2021. Відповідно до вказаного листа позивач просив відповідача перерахувати оплату за надані послуги з перевезення згідно з міжнародної транспортної накладної CMR AVC-2002 у сумі 60703, 77 грн.
Листом №21 від 06.07.2021 відповідач повідомив, що підстави для перерахування коштів відсутні, оскільки перевезення згідно CMR AVC-2002 по маршруту JM Anna Paulowna 8313 RN Rutten (Нідерланди) - м. Київ (Україна) транспортним засобом НОМЕР_2/ НОМЕР_1 було виконано іншою особою, а саме ФОП Квачко І.Г. , відповідно до договору доручення №2401/1/19 від 24.01.2019 на транспортно-експедиційне обслуговування по організації перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом та заявки №10 на виконання перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.04.2021. Саме ФОП Квачко І.Г. відповідач оплатив за перевезення 64 798, 00 грн.
З підстав наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 60703, 77 грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу.
II. Предмет та підстави позову.
Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором міжнародного перевезення у розмірі 60 703, 77 грн.
Юридичними підставами позову є статті 93, 173, 306, 307, 311 ГК України, статті 526, 530 , 632, 638, 908, 909, 916 ЦК України, стаття 3 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», статті 1, 4, 5, 9 Конвенції «Про договір міжнародного автомобільного перевезення» від 19.05.1956.
Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем умов договору міжнародного перевезення.
III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
(1) Відповідно до позовної заяви б/н від 08.06.2022, позивач вказує, що між ним та відповідачем укладено договір міжнародного перевезення, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR AVC - 2002.
(2) Позивач у поданій відповіді на відзив б/н від 17.08.2022 у спростування викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву доводів зазначає, що саме CMR AVC-2002 підтверджує факт укладення договору перевезення між позивачем та відповідачем, підтверджує що перевізником є ТОВ «Адітон», і ні які інші, вказані відповідачем у відзиві суб'єкти господарювання - ФОП Квачко І.Г. та ТОВ «Гранд-Мегалот» не є, а ні перевізниками, ані іншими учасниками, які мають відношення до перевезення спірного вантажу, так як вони не зазначені у CMR AVC - 2002.
(3) У поданих письмових поясненнях б/н від 09.09.2022 позивач підсумовує , що факт укладення договору міжнародного перевезення по маршруту JM Anna Paulowna 8313 RN Rutten (Нідерланди) - м. Київ (Україна), підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR AVC -2002. Також, підтвердженим є факт здійснення перевезення саме перевізником - ТОВ «Адітон»; відповідачем визнається факт встановлення звичайної ціни на перевезення по маршруту на рівні 1950 євро, що складає 64 798, 00 грн, а тому розмір звичайної ціни не потребує додаткового доказування.
IV. Заперечення відповідача проти заявлених позовних вимог
(1) Відповідач у поданому відзиві б/н від 27.07.2022 на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, вважає позов безпідставним та необґрунтованим, просить суд відмовити позивачу в його задоволенні з підстав того, що між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини.
Відповідачем 24.01.2019 укладено із ФОП Квачко І.Г . Договір доручення №2401/1/19 за умовами якого ФОП Квачко І.Г. , діючи по дорученню та за рахунок коштів відповідача, як замовника, взяв на себе зобов'язання надати послуги по організації перевезень каботажних, експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом за допомогою транспортних послуг «Перевізника», тобто організовує перевезення найманим транспортом за маршрутами вказаними у разовому замовленні згідно з діючим законодавством України, вимогами міжнародних узгоджень та конвенцій у галузі міжнародних автомобільних перевезень, на підставі підписаного сторонами замовлення визначаючого умови виконання кожного перевезення, яке передається по факсу та має, за узгодженістю сторін, юридичну силу оригіналу.
По факту здійсненого перевезення ФОП Квачко І.Г. виставлено відповідачу до оплати рахунок на суму 64798, 00 грн., який було оплачено відповідачем відповідно до платіжного доручення від 28.04.2021 за №2175.
З наведеного відповідач підсумовує, що правовідносини щодо поставки вантажу по маршруту JM Anna Paulowna 8313 RN Rutten (Нідерланди) - м. Київ (Україна) надані відповідачу ФОП Квачко І.Г. в межах транспортно-експедиційних послуг і оплачені відповідачем в повному обсязі.
(2) Також, відповідач у поданих запереченнях б/н від 01.09.2022 зазначає, що позивач 01.04.2021 здійснив заявку №10 саме на виконання перевезення вантажу автомобільним транспортом з ФОП Квачко І.Г .
Що стосується заявки №1/04-3 від 01.04.2021 відповідач зазначив, що на його думку дана заявка здійснена ТОВ «Гранд-Мегалот», як замовником, на перевезення вантажу автомобільним транспортом за спірним маршрутом. Дану заявку позивач навмисно приховує, не надає її відповідачу та суду в якості доказу, намагаючись спотворити фактичні обставини справи. Водночас, здійснення перевезення без попередньої згоди маршруту, ваги вантажу, ціни/вартості перевезення не є можливим.
Також, у своїх запереченнях відповідач вказав, що відповідно до статті 75 ГПК України обставина встановлення звичайної ціни на перевезення ним не визнавалась.
(3) У поданих письмових поясненнях б/н від 19.09.2022, підсумовуючи позицію по справі, відповідач наголошує на відсутності будь-яких договірних відносин між ТОВ «Адітон» та ТОВ «Торгівельний Дом-Гермес». Зазначає, що відповідач не замовляв транспорт позивача для перевезення вантажу, а міжнародна накладна не містить даних ТОВ «Торгівельний Дом-Гермес» як замовника перевезення.
V. Оцінка доказів судом та висновки суду.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи має обов'язок відповідач здійснювати плату за перевезення відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR AVC -2002 та чи є вона підтвердженням укладення між сторонами спору договору перевезення, а відтак, чи виник у відповдіача обов'язок оплати послуг позивача та в якій сумі?
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 24.01.2019 між ФОП Квачко І.Г. , як виконавцем, та ТОВ «Торгівельний Дом-Гермес», як замовником, укладено договір-доручення №2401/1/19 на транспортно-експедиційне обслуговування (ТЕО) по організації перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом (далі - Договір №2401/1/19).
Відповідно до п.1.1. Договору №2401/1/19 виконавець, діючи по дорученню та за рахунок коштів Замовника в рамках даного договору надає послуги по організації перевезень каботажних, експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом за допомогою транспортних послуг перевізника, тобто, організовує перевезення найманим транспортом за маршрутами, вказаними у разовому замовленні згідно з діючим законодавством України, вимогами міжнародних узгоджень та Конвенцій в галузі міжнародних автомобільних перевезень, на підставі підписаного сторонами Замовлення визначаючого умови виконання кожного перевезення, яке передається по факсу та має, за узгодженістю сторін, юридичну силу.
Пунктом 2.2. Договору №2401/1/19 визначено, що конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються в транспортній заявці «Замовника» на перевезення, надалі «Заявка», що є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток 1, до даного Договору). Заявки повинні бути підписані уповноваженими на те особами. Допускається одержання заявки факсимільним чи електронним зв'язком (e-mail).
Відповідно до п. 5.4. Договору №2401/1/19 визначено, що оплата вартості кожного автомобільного перевезення проводиться замовником в національній грошовій одиниці України, у безготівковій формі в банк на розрахунковий рахунок, який вказаний у Договору.
Як свідчать матеріали справи, укладений між сторонами договір - є договором транспортного експедирування, що підпадає під правове регулювання глави 65 ЦК України (ст. ст. 929 - 935 ЦК України).
В силу дії ч. 1 ст. 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення укладається в письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства; умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до приписів ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо), відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України та статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Статтею 930 Цивільного кодексу України визначено, що договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.
За змістом статті 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Відповідно до статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору №2401/1/19 01.04.2021 відповідачем оформлено заявку №10 на виконання перевезення вантажу автомобільним транспортом (а.с. 47).
Змістом (умовами) заявки №10 визначено, зокрема, маршрут: Waiboer, Veerweg26, 1761 JM Anna Paulowna-Rasing, Schoterpad 14, 8313 RN Rutten - Київ - Гостролуччя; назва вантажу: Картопля; маса, об'єм, габарити Netto: 22 000 KG; порядок та форма оплати вартість перевезення: безготівкова форма (1650 євро) ; марка та номер автомобіля і напівпричепа: DAF НОМЕР_2/НОМЕР_1; ПІБ водія: ОСОБА_2 .
16.04.2021 між ФОП Квачко І.Г. та відповідачем складено акт №32 здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) про те, що виконані наступні роботи (послуги): транспортно-експедиторські по маршруту 1761 JM Anna Paulowna-Rasing, Schoterpad 14, 8313 RN Rutten (Нідерланди) - ПП «Ягодин» авт. НОМЕР_2/НОМЕР_1 та транспортно-експедиторські послуги по території України авт. НОМЕР_2/НОМЕР_1 виконані у повному обсязі. Ціна робіт (послуг) відповідно до документу складає 64 798, 00 грн.; ПДВ 0, 00 грн. Сторони не мають ніяких претензій одна до одної (а.с.50).
28.04.2021, відповідно до платіжного доручення №2175, відповідач здійснив оплату за транспортні послуги згідно з рахунком №32 від 09.04.2021 на розрахунковий рахунок ФОП Квачко І.Г. на суму 64 798, 00 грн (а.с. 51).
Таким чином, на виконання умов Договору №2401/1/19, на підставі погодженої сторонами заявки №10, ФОП Квачко І.Г. були надані послуги щодо здійснення організації перевезення вантажу.
Відповідач, в свою чергу, здійснив оплату за надані ФОП Квачко І.Г. послуги, отримав послуги в повному обсязі (вантаж доставлений по маршрутам, визначених заявкою), прийняв надані послуги про що свідчить підписаний без зауважень з боку відповідача акт наданих послуг №32.
Отже, правовідносини при перевезенні товару по маршруту 1761 JM Anna Paulowna-Rasing, Schoterpad 14, 8313 RN Rutten (Нідерланди) - Київ-Гостролуччя виникли між відповідачем та ФОП Квачко І.Г. на підставі укладеного між ними Договору №2401/1/19 та заявки №10 до нього, якою визначено конкретний маршрут, вартість перевезення, назву вантажу.
При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутня заявка відповідача адресована позивачу на виконання перевезення конкретного виду товару по визначеному маршруту та узгодженій ціні, відсутні будь-які документи, з яких би вбачалось, що позивач приступив до здійснення перевезення саме за заявою відповідача.
У матеріалах справи наявна заявка №10 на виконання перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.04.2021 адресована відповідачем ФОП Квачко І.Г. , якому і було сплачено за транспортно-експедиторські послуги згідно з платіжним дорученням №2175 від 28.04.2021 на суму 64 798, 00 грн.
В силу приписів статті 307 ГК України вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
З міжнародної товарної накладної CMR AVC-2002 вбачається, що вантажовідправником є «АйПіЕм Потейто Груп ЛТД» (графа 22). Графа завірена відтиском печатки вказаного підприємства та скріплена підписом.
При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що було погоджено інший порядок розрахунків за здійснення міжнародного перевезення, ніж той, який передбачений ст. 307 ГК України.
Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 60 703, 77 грн.
Що ж до решти доводів і тверджень учасників процесу, які викладені у позові, відзиві, відповіді на відзив, письмових поясненнях, тощо, то слід вказати таке.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників процесу та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи подані докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, у задоволенні позову слід відмовити.
VI. Розподіл судових витрат.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України сплачений судовий збір в розмірі 2 481, 00 грн. слід покласти на позивача.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18 067, 00 грн.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються зі судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
До матеріалів справи на підтвердження повноважень долучено ордер від 20.06.2022 №1221086 на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Войтко О.В. (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю від 19.02.2018 №000101) Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом - Гермес» на підставі договору про надання правової допомоги від б/н від 10.04.2018.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом-Гермес» (клієнт) та Адвокатом Войтко О.В. укладено договір про надання професійної правничої допомоги б/н від 10.04.2022, згідно з яким Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до п. 4.2 договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 10.04.2022 сторони погодили, що розмір гонорару за годину роботи адвоката становить 0,25 мінімальної заробітної плати.
20.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом-Гермес» (клієнт) та Адвокатом Войтко О.В. укладено Додаткову угоду №16 до Договору про надання правової допомоги від 10.04.2018, згідно з якою адвокат Войтко О.В. надає клієнту професійну правничу допомогу у даній справі.
Відповідно до п. 1.1. Додаткової угоди №16 клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим Договором про надання правової допомоги від 10.04.2018, зокрема по справі №910/4567/22 (Господарський суд м. Києва) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адітон» (ЄДРПОУ 21870366, адреса місця знаходження: 49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, -а) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дом-Гермес» (ЄДРПОУ 39422783, адреса місця знаходження: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53-А) про стягнення заборгованості в розмірі 60 73, 77 грн.
Відповідно до п. 1.2. Додаткової угоди №16 сторони погодили, що обсяг та вартість послуг з надання правової/правничої допомоги по справі №910/4567/22 визначається в описі /переліку робіт з представництва, який є невід'ємною частиною даної Додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 10.04.2018. Опис/перелік робіт з представництва погоджується Клієнтом.
Відповідно до п. 1.3. Додаткової угоди №16 оплата за надання правової/правничої допомоги та представництва Клієнта в Господарському суді м. Києва по справі №910/4567/22 здійснюється на підставі виставленого Адвокатом рахунку протягом 15-ти днів.
До матеріалів справи долучено належним чином завірену копію акту від 01.09.2022 б/н прийому-передачі наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги (за додатковою угодою №16 від 20.06.2022 до договору про надання правової допомоги від 10.04.2018), в якому зазначено, що адвокат надав, а клієнт прийняв наступні роботи (надані послуги) з надання правової/правничої допомоги, а саме: 1) вивчення матеріалів позовної заяви ТОВ «Адітон» від 08.06.2022, отримання ухвали Господарського суду м. Києва від 20.06.2022 по справі №910/4567/22 від ТОВ «Торгівельний Дом-Гермес», консультація та пояснення ТОВ «Торгівельний До-Гермес» по даній справі; 2) підготовка та направлення адвокатських запитів; 3) підготовка та подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи №910/4567/22; 4) ознайомлення з матеріалами справи №910/4567/22; 5) підготовка та направлення відзиву на позовну заяву з додатками; 6) підготовка та подання клопотання про приєднання доказів; 7) підготовка та подання заперечень на відповідь на відзив; 8) підготовка та подання клопотання про розгляд справи з викликом сторін; 9) підготовка та подання клопотання про витребування доказів; 10) підготовка та подання клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з додатками; 11) витрати на поштові відправлення процесуальних документів поштою.
Загальна вартість послуг з представництва складає 18 067, 00 грн.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Пропорційність є складовим елементом закріпленого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, якому за змістом ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України має відповідати будь-яке судове рішення, тоді як покладання на сторону тягарю компенсації неспівмірного розміру понесених іншою стороною витрат на оплату послуг адвоката є несумісним із визначеним ч. 1 ст. 2 цього Кодексу завданням господарського судочинства, адже матиме фактичний наслідок, тотожний до накладання штрафу.
Відповідно до п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Як свідчать матеріали справи, адвокат Войтко О.В. надавав відповідачеві послуги, передбачені «Переліком (описом) робіт з представництва» від 24.06.2022, що підтверджує виконання адвокатом завдань, передбачених договором про надання професійної правничої допомоги б/н від 10.04.2018.
В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 18 067, 00 грн представником відповідача долучено до матеріалів справи копію договору про надання правничої допомоги № б/н від 10.04.2018, копію додаткової угоди №16 від 20.06.2022 до договору про надання правничої допомоги , копію додатка до додаткової угоди №16 від 20.06.2022 (Перелік (опис) робіт з представництва), копію рахунку на оплату №00251 від 30.06.2022, копію виписки по рахунку від 13.07.2022 на суму 18067, 00 грн, копію акту прийому-передачі виконаних робіт з надання правової/правничої допомоги по справі від 01.09.2022.
Таким чином, факт надання адвокатом Войтко О.В. професійної правничої допомоги відповідачеві у справі № 910/4567/22 у межах її розгляду Господарським судом міста Києва є доведеним, а заявлені до стягнення витрати відповідають критеріям обґрунтованості та пропорційності.
З огляду на викладене, враховуючи подані відповідачем докази щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи пов'язаність цих витрат з розглядом справи; пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, а також відсутності в матеріалах справи клопотання позивача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 18 067, 00 грн.
Керуючись 13, 73-77, 86, 129, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Адітон» відмовити повністю.
2. Сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу покласти на позивача.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АДІТОН» (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, 3-а, ідентифікаційний код: 21870366) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДОМ-ГЕРМЕС» (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53-А, ідентифікаційний код: 39422783) 18 067 (вісімнадцять тисяч шістдесят сім гривень), 00 коп відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
4. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко-Легких