ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.10.2022Справа № 910/4466/22
Господарський суд місті Києва у складі судді - Г. П. Бондаренко-Легких, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 910/4466/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-КОМЕРС» (80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Львівська, 19)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОНТЕМ ЕКСПЕРС.УА» (02088, м. Київ, вул. Євгена Харченка, буд. 55, оф. 1)
Про стягнення заборгованості у розмірі 240 860, 97 грн
Без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-КОМЕРС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОНТЕМ ЕКСПЕРС.УА» про стягнення заборгованості за Договором поставки №ЄК-Р145 від 15.07.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов'язань з повної та своєчасної оплати поставленого за видатковими накладними від 09.11.2021, 12.11.2021, 19.11.2021 та 24.11.2021 товару згідно Договору поставки №ЄК-Р145 від 15.07.2021 у розмірі 220 143, 37 грн.
У зв'язку із зазначеним, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 220 143, 37 грн, пеню у розмірі 9 710, 43 грн та штраф у розмірі 11 007, 17 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, що складаються із судового збору. Разом з поданням позовної заяви позивач заявив клопотання про витребування доказів.
15.06.2022 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 15.06.2022 для усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду на виконання ухвали обґрунтованих розрахунків сум, що стягується (в оплату якої видаткової накладної була врахована часткова оплата у розмірі 80 000, 00 грн; обґрунтувати визначені позивачем дати періодів прострочення за кожною накладною окремо; провести розрахунок штрафних санкцій з урахуванням часткових проплат та суми заборгованості, що виникла за кожною видатковою накладною окремо).
Також, вказаною ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів
29.06.2022 від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду, якою він усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Задоволено частково клопотання позивача про витребування доказів, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОНТЕМ ЕКСПРЕС.УА» надати до суду оригінали видаткових накладних та ТТН від 09.11.21, 11.11.21, 19.11.21, 24.11.21, які будуть повернуті за клопотанням відповідача в порядку передбаченому статтею 92 ГПК України.
Встановлено відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву та попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У заяві про усунення недоліків №159 від 21.06.2022 позивач здійснив перерахунок пені і загальна сума якої склала 9 537, 66 грн (в позовній заяві позивач зазначав 9 710, 43 грн), таким чином, Суд дійшов висновку, що позивач скориставшись правом наданим йому статтею 46 ГПК України зменшив позовні вимоги, а отже суд здійснює подальший розгляд справи з урахуванням зменшених позовних вимог.
Суд зазначає, що конверти з ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 11.07.2022 були вручені позивачеві - 20.07.2022, відповідачеві - 03.08.2022.
09.08.2022 до Господарського суду міста Києва через підсистему «Електронний суд» позивачем подано заяву №б/н від 09.08.2022 про визнання представником та долучення документів до матеріалів справи. До заяви представником позивача долучено копію відповіді ГУ ДПС у м. Києві від 01.06.2022, докази надіслання заяви відповідачеві, документи, що підтверджують повноваження представника.
Станом на дату прийняття рішення, від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, вимоги ухвали від 11.07.2022 відповідачем не виконані - не надано витребуваних документів.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
15.07.2021 між ТОВ «Євро-Комерс», як постачальником, та ТОВ «Понтем Експрес. Уа.», як покупцем, укладено договір поставки №ЄК-Р145 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію, визначену у п. 1.2. Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію за ціною вказаною у рахунку виставленому для оплати.
Постачальник зобов'язується передати продукцію, а покупець прийняти продукцію найменування, одиниця виміру та загальна кількість якої, є предметом поставки за Договором, її часткове співвідношення визначаються та вказуються у видатковій накладній (п. 1.2. Договору).
Пунктом 2.2. Договору - ціна на продукцію узгоджується сторонами на кожну партію поставки продукції і вказується у рахунку та видатковій накладній на продукцію, яка оформляється на кожну партію. Дата вказана в накладній є датою поставки продукції постачальником.
Відповідно до п. 2.5. Договору право власності на продукцію переходить до покупця з моменту отримання продукції від постачальника.
За змістом п. 2.7. Договору постачальник зобов'язаний оформити належним та у встановлені строки податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст. 201 ПК України.
Відповідно до п. 2.9. - покупець зобов'язаний прийняти продукцію у відповідності з вимогами законодавства. Приймання Товару по якості покупець повинен здійснити протягом 15 хвилин з моменту відкриття рефрижератора представником покупця. Сторони погодили, що приймання товару за якістю полягає в зіставленні якості товару, що поставляється, а також тари, упаковки і маркування з вимогами стандартів, технічних умов (ТУ), умовами договору і з даними супровідних документів постачальника. Після прийняття товару за якістю покупець повинен здійснити розвантаження та приймання товару по якості товару протягом 45 (сорок п'ять) хвилин з моменту відкриття рефрижератора представником покупця.
Пунктом 2.10. Договору визначено, що передача продукції постачальником і його приймання покупцем по найменуванню, кількості, якості і ціні проводиться на підставі видаткової накладної, товаро-транспортної накладної та довіреності. При цьому один екземпляр вказаних документів відразу після отримання продукції із підписом уповноваженої особи покупця на прийом товару та відміткою печатки покупця відразу повертається представнику постачальника.
Претензії щодо якості та кількості товару покупець вправі пред'явити виключно в момент приймання товару. У випадку пред'явлення таких претензій покупцем після прийняття товару та підписання відповідних документів, такі претензії постачальником не розглядаються (п. 2.12. Договору).
Розділом 3 Договору сторони погодили ціну та порядок розрахунків.
Відповідно до п. 3.1. Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти продукцію за ціною, визначеною умовами договору. Ціна на продукцію, що передається у власність покупцеві вказується у рахунках, які надаються постачальником для проведення оплати.
Загальну суму Договору складає сума продукції, отриманої по всім видатковим накладним (п. 3.2. Договору).
За змістом п. 3.4. Договору оплата продукції покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом 100% перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дня отримання товару.
Усі платежі, що надходять від покупця на рахунок постачальника як оплата придбаної на підставі Договору продукції, незалежно від вказівки їхнього призначення в платіжному дорученні, можуть прийматись в залік боргів покупця, що виникли раніше.
Відповідно до п. 4.1. Договору кількість продукції, що передається Покупцеві згідно умов Договору повинна відповідати кількості продукції, зазначеної у видатковій накладній та виражатися у відповідних одиницях виміру.
За умовами п. 6.2. Договору, за безпідставну відмову від оплати або несвоєчасну оплату переданої продукції покупець сплачує постачальнику пеню за кожен день прострочки від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до п. 6.3. Договору у разі прострочення оплати продукції, переданої покупцеві, більше ніж на один день чи безпідставної відмови від прийняття продукції, останній сплачує штраф у розмірі 5% відсотків від вартості продукції від якої покупець відмовився або ухилився від оплати та компенсовує суми інших штрафних санкцій, передбачених чинним законодавством.
За змістом п. 9.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року.
Дія договору припиняється із закінченням терміну його дії та після виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. У тому випадку, якщо сторони, у термін не менш ніж за 20 днів до закінчення терміну дії даного договору не повідомлять один одного про бажання розірвати Договір, то останній вважається продовженим терміном на один рік (п. п. 9.2., 9.3. Договору).
Позивач зазначає про те, що в період з 09.11.2021 по 24.11.2021 він здійснив поставку ТОВ "Понтем Експрес. Уа" товару, передбаченого вказаним договором на загальну суму 300 143, 37 грн за наступними видатковими накладними: №ЄК-00046119 від 09.11.2021 на суму 97 762, 06 грн, №ЄК-00046349 від 12.11.2021 на суму 8 570, 71 грн, №ЄК-00046769 від 19.11.2021 на суму 139 900, 50 грн, №ЄК-00047071 від 24.11.2021 на суму 53 910, 10 грн.
У матеріалах справи наявні податкові накладні з відміткою "документ прийнято контрагентом": від 09.11.2021 №485 на суму 97 762, 06 грн, від 12.11.2021 №790 на суму 8 570, 71 грн, від 19.11.2021 №1087 на суму 139 900, 50 грн, від 24.11.2021 №1439 на суму 53 910, 10 грн.
У матеріали справи додано банківську виписку, як доказ здійснення часткових розрахунків відповідачем за поставлений товар - на загальну суму 80 000, 00 грн.
Оскільки відповідач здійснив лише часткову оплату товару за поставкою від 09.11.2021 на суму 80 000, 00 грн, то у відповідача наявна заборгованість на суму 220 143, 37 грн.
21.01.2022 позивач звертався до відповідача з претензією про сплату заборгованості по Договору поставки в сумі 220 143, 37 грн та з проханням про підписання та повернення видаткових накладних від 24.11.2021, 19.11.2021, 12.11.2021, 09.11.2021, а також товарно-транспортних накладних №046119 від 09.11.2021, №046349 від 12.11.2021, №046769 від 19.11.2021, №047071 від 24.11.2021. Відповідач залишив вказану претензію без задоволення, не повернув примірники документів, борг не сплатив.
У зв'язку з тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором в частині повної оплати вартості поставленого товару, це стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.
II. Предмет та підстави позову.
Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором у розмірі 220 143, 37 грн, а також 11 007, 17 грн штрафу, 9 537, 66 грн пені.
Юридичними підставами позову є статті 46, 193, 197, 265 ГК України, статті 526, 549, 625, 655 ЦК України.
Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем взятих зобов'язань за Договором.
III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
15.07.2021 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем укладено договір поставки за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідачеві продукцію, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар.
На виконання умов договору позивачем було поставлено продукцію на загальну суму 300 143, 37 грн. Проте, всупереч домовленостям, відповідач здійснив лише часткову оплату товару у розмірі 80 000, 00 грн. У зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виник борг - 220 143, 37 грн.
На підставі ст. ст. 625, 549 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача пеню, та на підставі п. 6.3 договору нарахувати 5% штрафу від несплаченої суми продукції.
IV. Доводи відповідача щодо суті позовних вимог.
Відповідач у встановлений судом строк своїм правом на подання відзиву не скористався, хоча отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 03.08.2022 року.
V. Оцінка доказів судом та висновки суду.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи укладався між позивачем та відповідачем Договір поставки?;
- чи підтверджений факт виконання позивачем взятих на себе зобов'язань з поставки товару?;
- чи підтверджений факт виникнення заборгованості відповідача на суму 220 143, 37 грн у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором?;
- чи є підстави для нарахування пені та штрафу, якщо так, то в якому розмірі?
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Предмет. Постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію, визначену у п. 1.2. Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію за ціною вказаною у рахунку виставленому для оплати (п. 1.2.).
Ціна на продукцію узгоджується сторонами на кожну партію поставки продукції і вказується у рахунку та видатковій накладній на продукцію, яка оформляється на кожну партію. Дата вказана в накладній є датою поставки продукції постачальником (п. 2.2.).
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року. У тому випадку, якщо сторони у термін не менш ніж за 20 днів до закінчення терміну дії договору не повідомлять один одного про бажання розірвати договір, то останній вважається продовженим терміном на один рік (п.п. 9.1, 9.3).
Отже, сторонами погоджено істотні умови договору.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками. Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним. Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Передача продукції постачальником і його приймання покупцем по найменуванню, кількості, якості і ціні проводиться на підставі видаткової накладної, товаро-транспортної накладної та довіреності. При цьому один екземпляр вказаних документів відразу після отримання продукції із підписом уповноваженої особи покупця на прийом товару та відміткою печатки покупця відразу повертається представнику постачальника (п. 2.10).
Відповідно до п. 7.8. Договору факсимільна копія договору та документів для його виконання мають силу оригіналів з наступною їх заміною оригінальним екземпляром.
В матеріалах справи наявні скан-копії підписаних та скріплених з боку відповідача видаткових накладних, наданих позивачем разом із заявою №159 від 21.06.2022.
Ухвалою від 11.07.2022 суд зобов'язав ТОВ «ПОНТЕМ ЕКСПРЕС.УА» надати до суду оригінали видаткових накладних та ТТН від 09.11.21, 11.11.21, 19.11.21, 24.11.21, які будуть повернуті за клопотанням відповідача в порядку преедбаченому статтею 92 ГПК України; зобов'язав ТОВ «ПОНТЕМ ЕКСПРЕС.УА» направити витребувані документи до Суду в строк для подання відзиву
Відповідач на дату прийняття рішення жодних документів до суду не направив, вимоги ухвали від 11.07.2022 не виконав.
При дослідженні та оцінці наданих до справи документів та встановленні обставин справи, суд також враховує приписи ч.10 ст. 81 ГПК України, згідно якої, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Про можливість застосування таких наслідків до відповідача, суд повідомляв останнього ухвалою від 11.07.2022, докази отримання якої є в матеріалах справи.
Згідно з приписами ч.2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З огляду на викладене, враховуючи розподіл обов'язків доказування, неподання відповідачем витребуваних судом доказів без повідомлення причин, суд дійшов висновку, що обставина, для з'ясування якої витребовувався доказ визнається судом, а саме факт поставки продукції позивачем відповідачу на суму 300 143, 37 грн за наступними видатковими накладними: №ЄК-00046119 від 09.11.2021 на суму 97 762, 06 грн, №ЄК-00046349 від 12.11.2021 на суму 8 570, 71 грн, №ЄК-00046769 від 19.11.2021 на суму 139 900, 50 грн, №ЄК-00047071 від 24.11.2021 на суму 53 910, 10 грн.
Крім того, матеріали справи також містять виписані та зареєстровані позивачем податкові накладні з відміткою "документ прийнято контрагентом": від 09.11.2021 №485 на суму 97 762, 06 грн, від 12.11.2021 №790 на суму 8 570, 71 грн, від 19.11.2021 №1087 на суму 139 900, 50 грн, від 24.11.2021 №1439 на суму 53 910, 10 грн.
Вищевказані первинні документи, на думку суду, підтверджують факт поставки позивачем товару на загальну суму 300 143, 37 грн.
Оплата продукції покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом 100% перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дня отримання товару (п. 3.4. Договору).
Як зазначено в позові позивачем та не спростовано відповідачем, не оплаченим залишились товари на суму 220 143, 37 грн (300 143, 37 - 80 000, 00).
Матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт повної оплати поставленого товару на вказану суму.
Таким чином, позивач має право вимагати у відповідача належного виконання умов договору поставки, в тому числі, оплатити поставлений товар в повному обсязі.
Відповідач заборгованість в добровільному порядку не сплатив, не представив суду доказів погашення боргу.
Враховуючи непогашення відповідачем суми основного боргу, вказаної позивачем, наявні підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 220 143, 37 грн.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому, порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі; у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Зазначене кореспондується з положеннями статті 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому, період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
За порушення строків оплати позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 11 077,17 грн штрафу та 9 537, 66 грн пені.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 6.3. Договору визначено, що у разі прострочення оплати продукції, переданої покупцеві, більше ніж на один день чи безпідставної відмови від прийняття продукції, останній сплачує штраф у розмірі 5% відсотків від вартості продукції від якої покупець відмовився або ухилився від оплати та компенсовує суми інших штрафних санкцій, передбачених законодавством.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд встановив, що розрахунок виконано правильно, до стягнення підлягає сума 11 007, 17 грн, як і визначено позивачем.
Здійснивши власний розрахунок пені за кожною із поставок окремо, не виходячи при цьому за межі заявленого позивачем періоду, суд встановив, що належна до стягнення з відповідача пеня становить 9 437, 69 грн. Відтак вимогу про стягнення з відповідача пені слід задовольнити частково у сумі 9 437, 69 грн.
VI. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 ст. 129 ГПК судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
За таких обставин, у зв'язку тим, що спір виник внаслідок порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, факт чого встановлений судом вище, суд покладає сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.
Керуючись 13, 73-77, 86, 129, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-КОМЕРС» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОНТЕМ ЕКСПРЕС.УА» (02088, м. Київ, вул. Євгена Харченка, буд. 55, оф. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-КОМЕРС» (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Львівська, 19) 220 143 (двісті двадцять тисяч сто сорок три гривні), 37 коп основного боргу за договором поставки, 11 007 (одинадцять тисяч сім гривень), 17 коп. штрафу, 9 437 (дев'ять тисяч чотириста тридцять сім гривень), 69 коп пені та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 612 (три тисячі шістсот дванадцять гривень), 91 коп.
3. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 99, 97 грн пені відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко-Легких