Справа № 420/10476/22
21 жовтня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами прощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕІН ЮКРЕІН" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕІН ЮКРЕІН", в якій позивач просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН», згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 28.12.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято наказ від 07.07.2021 року № 4693-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» (код ЄДРПОУ 37389561), а також наказ від 15.12.2021 року №9170-п «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 07.07.2021 №4693-п» яким змінено дату початку перевірки.
28.12.2021 28.12.2021 року о 12:00 з метою проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» здійснено заходи щодо вручення направлень на проведення перевірки головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_1 , яка було відмовлено в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки із зазначенням причини відмови:
наказ та повідомлення отримано всупереч ПК України;
на перевірки встановлено мораторій;
до Верховного суду по справі 420/12859/21 подано касаційну скаргу;
до ООАС подано позов про визнання протиправним наказ №9170-п від 15.12.2021
року.
Відповідно до чого, співробітниками Головного управління ДПС в Одеській області було складено акт №3891/15-32-07-16 від 28.12.2021 року про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН», код за ЄДРПОУ 37389561.
В свою чергу, 28.12.2021 року о 16 годині 00 хвилин заступником начальника Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН».
Представник позивача вказує, що ГУ ДПС в Одеській області зверталось до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків 30.12.2021 року ухвалою суду по справі №420/27313/21 було відмовлено у відкритті провадження за заявою ГУ ДПС в Одеській області до ТОВ «КРЕЙН ЮКРЕЙН» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків у зв'язку з тим, що між сторонами наявний спір про право.
З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що відповідачем відмовлено від допуску посадових осіб органу ДПС до перевірки, наявні всі правові підстави для застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН».
Відповідачем надано до суду відзив на адміністративний позов, згідно якого відповідач зазначає, що вважає даний адміністративний позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
В обґрунтування правової позиції представником відповідача зазначено, що першопочатковий наказ було у касаційній інстанції визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Похідний наказ №9170-п від 15.12.2021 р. також було визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню у першій та апеляційній інстанції, касаційна інстанція відмовила ГУ ДПС у відкритті провадження. Отже, застосування адміністративного арешту майна платника податків можливе за умови відмови платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. А незаконність проведення такої перевірки було встановлено першою інстанцією 04.05.2022 року та апеляційною 06.07.2022р.
Представник відповідача зазначає, що враховуючи, те що як на час розгляду справи, так і на час звернення позивача із даними вимогами до суду адміністративний арешт майна платника податків TOB «КРЕІН ЮКРЕІН», застосований рішенням від 28.07.2021 року, є припиненим в силу закону, вважає, що заявлені в даному позові вимоги задоволенню не підлягають, оскільки заявлені з порушенням приписів законодавства, що регулює спірні правовідносини
Ухвалою суду від 08.08.2022 року відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
07.07.2021 року Головне управління ДПС в Одеській області видало Наказ № 4693-п, яким на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка на 2021 рік проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання було наказано провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» з 27.07.2021 року тривалістю 10 робочих днів за період діяльності з 01.01.2018 року по 31.03.2021 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
Посадові особи Головного управління ДПС в Одеській області на підставі наказу від 07.07.2021 року № 4693-п з метою здійснення документальної планової виїзної перевірки 27.07.2021 року прибули за податковою адресою ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН», однак їм було відмовлено у допуску до проведення перевірки.
15.12.2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області видано наказ №9170-п «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 07.07.202-1 № 4693-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «КРЕПІ ЮКРЕІН», код за ЄДРПОУ 37389561» на підставі пп. 20.1.4, п. 20.1, ст. 20, п. 77.1, ст. 77 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами), відповідно до плану- графіка на 2021 рік проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, з урахуванням доповідної записки начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області. Білоус Маргарита від 14.12.2021 №368/15-32-07-16-12, яким наказано внести зміни до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 07.07.2021 №4693-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН», код за ЄДРПОУ 37389561", а саме, пункт 1 викласти у новій редакції:
"1. Провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН», код за ЄДРПОУ 37389561, з 28 грудня 2021 року тривалістю 10 робочих днів.'
Перевірку провести за період діяльності з 01.01.2018 по 31.03.2021 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства."
Копію наказу від 15.12.2021 року №9170-п вручено представнику ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» 23.12.2021 року.
Директором ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» 28.12.2021 року відмовлено від допуску до перевірки з огляду на те, що:
копія наказу та повідомлення отримано лише 23.12.2021 року, тобто не за 10 календарних днів;
на перевірку встановлено мораторій;
до Верховного Суду по справі №420/12859/21 року про визнання наказу №4693-п від 07.07.2021 року протиправним подано касаційну скаргу;
до адміністративного суду подано позов про визнання наказу №9170-п від 15.12.2021 року про внесення змін до наказу від 07.07.2021 №4693-п «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» протиправним.
Посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області складено акт №3891/15-32-07-16 від 28.12.2021 року про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН».
Також 28.08.2021 року ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» подано до Одеського окружного адміністративного суду позов до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №9170-п від 15.12.2021 року.
28.12.2021 року начальник управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області звернувся до заступника начальника Головного управління ДПC в Одеській області зі зверненням про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
28.12.2021 року о 16:00 заступником начальника Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» код за ЄДРПОУ 37389561, що перебуває за адресою: 67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт Авангард, вул. Теплична, буд. 1.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755- IV (далі - ПК України).
Згідно з вимогами п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п.81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Пунктом 81.2 ст. 81 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.
Відповідно до п.81.3 ст. 81 ПК України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно з п.94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до п.п. 94.2.3. п.94.2 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з п. 94.3 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Відповідно до п. 94.4 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Згідно з п. 94.5 ст. 94 ПК України умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Відповідно до п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.
Згідно з п. 94.10 - 94.13 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.
Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
У всіх випадках, коли контролюючий орган вищого рівня або суд скасовує рішення про арешт майна, контролюючий орган вищого рівня проводить службове розслідування щодо мотивів прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про арешт майна та приймає рішення про притягнення винних до відповідальності відповідно до закону.
При прийнятті рішення про арешт майна банку арешт не може бути накладено на його кореспондентський рахунок.
Платник податків має право на відшкодування збитків та немайнової шкоди, завданих контролюючим органом внаслідок неправомірного застосування арешту майна такого платника податків, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених контролюючим органам, згідно із законом. Рішення про таке відшкодування приймається судом.
Судом встановлено, що ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» оскаржено наказ ГУ ДПС в Одеській області від 07.07.2021 року № 4693-п в судовому порядку.
22.07.2021 року ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» звернувся до суду з позовними вимогами до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу від 07.07.2021 року № 4693-п.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року у справі №420/12859/21.
Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2022 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» про зупинення дії постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року задоволено. Зупинено дію постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року у справі № 420/12859/21 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.02.2022 року Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» задоволено. Скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року у справі №420/12859/21. Ухвалено нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС в Одеській області № 4693-п від 7 липня 2021 року «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН».
Також 28.12.2021 року ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» оскаржено наказ ГУ ДПС в Одеській області №9170-п від 15.12.2021 року про внесення змін до наказу від 07.07.2021 року №4693-п “Про проведення документальної планової перевірки ТОВ “КРЕІН ЮКРЕЙН”.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.05.2022 року у справі №420/27121/21, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 року, адміністративний позов ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» задоволено, наказ ГУ ДПС в Одеській області №9170-п від 15.12.2021 року визнано протиправним та скасовано.
Відповідно до ч 4. ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, станом на 28.12.2021 року, тобто на день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» позивач діяв правомірно, а у відповідача відсутні були підстави не допускати представників ГУ ДПС в Одеській області до перевірки, оскільки наказ ГУ ДПС в Одеській області від 07.07.2021 року № №4693-п “Про проведення документальної планової перевірки ТОВ “КРЕІН ЮКРЕЙН” був чинним, як і наказ №9170-п від 15.12.2021 року про внесення змін до наказу від 07.07.2021 року №4693-п “Про проведення документальної планової перевірки ТОВ “КРЕІН ЮКРЕЙН”.
Проте, враховуючи те, що за наслідком розгляду справ №420/12859/21 та №420/27121/21 визнано протиправними та скасовані накази про проведення документальної планової перевірки ТОВ “КРЕІН ЮКРЕЙН”, рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» від 28.12.2021 року є припиненим.
Крім того, відповідно до п.2 ч.1 ст.283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Згідно з ч. 2,3 ст. 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою. У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до нього документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 283 КАС України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
Згідно із ч.7 ст. 283 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.
Відповідно до ч.1ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та в КП «ДСС», позивач звертався до Одеського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження умовного адміністративного арешту майна ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН». (справа №420/27313/21).
Ухвалою суду від 30.12.2021 року у відкритті провадження у справі Головному управлінню ДПС в Одеській області - відмовлено.
Разом з тим, ГУ ДПС в Одеській області через 8 місяців звернулось з тими самими вимогами до суду в загальному порядку, а саме 01.08.2022 року.
Відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з п.94.10 ст.94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).
Відповідно до пп.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
Отже, податковий орган повинен звернутися за підтвердженням адміністративного арешту майна в межах 96 годин, протягом яких суд може такий арешт підтвердити. Недотримання вищеозначеного строку, який в силу абз.2 п.94.10 ст.94 ПК України не може бути продовжений, унеможливлює правозастосування цієї норми в силу законодавчих приписів, а не розсуду суду.
Таким чином, в разі коли минуло 96 годин з моменту застосування адміністративного арешту він припиняється в силу закону безвідносно до причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято.
Враховуючи, що на час розгляду справи адміністративний арешт майна платника податків - ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН», застосований рішенням від 28.12.2021 року, є припиненим, суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судом при вирішенні спірних відносин враховано позицію Верховного суд по справам №140/2485/18 в рішенні від 18.11.2019 року, №520/11050/18 в рішенні від 27.08.2019 року, №820/2522/17 в рішенні від 18.04.2019 року.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
В адміністративному позові представником ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» зазначено, що орієнтовний розрахунок судових витрат складає 10000,00 грн.
Частинами 1, 2 ст.132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 1 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із п.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Зазначене відповідає алгоритму дій викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі № 9901/350/18.
Представником відповідача до відзиву додано договір про надання правової допомоги №15-08 від 15.08.2022 року.
Відповідно до п. 3.1 Договору клієнт зобов'язується сплатити адвокату вартість послуг адвоката (гонорар), що надаються, у розмірі 10 000,00 (десять тисяч гривень). що є фіксованою платою, яка не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, у наступному порядку протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішення суду.
Суд враховує, що клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду від відповідача не надходило.
В свою чергу, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 року по справі №61-3416св18.
В постанові від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 20000,00 грн. є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору та складності справи.
Таким чином, враховуючи викладене, категорію справи та те, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, без необхідності надання додаткових доказів, суд вважає за можливе присудити на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 2481,00 грн. та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору.
Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 78, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд, -
В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕІН ЮКРЕІН" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальності «КРЕІН ЮКРЕІН» (код ЄДРПОУ 37389561, 67801, Одеська область, Овідіопольський р-н., смт. Авангард, вул. Теплична, буд. 1) витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).
Відповідач: товариства з обмеженою відповідальності «КРЕІН ЮКРЕІН» (код ЄДРПОУ 37389561, 67801, Одеська область, Овідіопольський р-н., смт. Авангард, вул. Теплична, буд. 1)
Суддя П.П.Марин
.