Справа № 420/9814/22
21 жовтня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до 17 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (вул. Г. Музиченка, 31, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом (а.с.23-29) ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі 17 прикордонний загін ДПСУ), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними відповідача щодо нарахування та виплати її ОСОБА_1 при звільненні компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу 17 прикордонного загону;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй - ОСОБА_1 з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів обмундирування, визначеними розпорядженням Адміністрації Державної Прикордонної служби України від 14.01.2022 року №22-А «Про доведення закупівельної вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації».
Позивачка зазначила, що проходила військову службу за контрактом у 17 прикордонному загоні ДПСУ та наказом від 20.03.2022 №122-ОС була звільнена з військової служби та в подальшому відповідно до наказу начальника 17 прикордонного загону ДПСУ від 22.04.2022 року №175-ОС була виключена зі списків особового складу та знята з усіх видів забезпечення.
31.05.2022 року у зв'язку зі звільненням їй виплачено кошти в сумі 35 069 грн.
Отримавши довідку-розрахунок від 22.04.2022 року №430 вартості речового майна, вона зробила висновок, що відповідач при розрахунку грошової компенсації їй за неотримане речове майно застосував пропорцію часу, що минув з дня виникнення права на отримання майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу.
Вона направила заяву відповідачу про здійснення перерахунку грошової компенсації за неотримане речове майно та отримала лист від 27.06.2022 року №70/Ф-123, що військовою частиною розрахунок здійснено без застосування пропорції часу.
Позивачка вказує, що інформація, що міститься в листі від 27.06.2022 року №70/Ф-123 та довідці від 22.04.2022 року №430 суперечить одна одній, а саме, що була виплачена позивачу підтверджує те, що відповідач застосував пропорцію часу оскільки кошти були виплачені в сумі 35 069 грн, тобто в розмірі, що зазначена довідці від 22.04.2022 року № 430. Зокрема, відповідно до пунктів майна, зазначених у довідки, а саме пунктів 2, 4, 5, 8-11, 13, 16, 2-22, 29-31, 36, 38, 40, 45, 46, 49 застосовано при розрахунку грошової компенсації пропорційність часу, що призвело до зменшення виплаченої їй грошової компенсації.
Позивачка вважає, що відповідачем порушені приписи Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII), Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок №178).
Положеннями Порядку №178 не передбачено те, що при розрахунку суми грошової компенсації необхідно враховувати такі складові як термін експлуатації, кількість предметів належних до видачі та термін, який минув з останнього моменту отримання предметів речового майна, натомість закріплено обов'язок певного органу нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористане речове майно виходячи із закупівельних цін, визначених на 1 січня поточного року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 жовтня 2016 року №1132 затверджена Інструкція про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період (далі Інструкція №1132), пунктом 10 розділу І якої встановлено, що речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України. Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що положення Інструкції №1132 щодо компенсації за неотримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, не можуть бути застосовані, оскільки протирічать нормам Закону №2011-XII та Порядку №178.
Відповідно до частини 3 статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
При нарахуванні та виплаті грошової компенсації вартості за неотримане речове майно слід керуватися актом вищої юридичної сили, тобто Порядком №178, тоді як норми Інструкції №1132 підлягають використанню лише в частинах, які не суперечать такому акту.
На думку позивача гарантоване статтею 9-1 Закону №2011-XII право військовослужбовця на отримання речового майна або компенсації його вартості є майновим правом, яке підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Позивачка просила задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 25.06.2022 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 12.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що компенсація за неотримане речове майно нараховано позивачці у відповідності до положень п.10 Інструкція №1132.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянкою України (паспорт НОМЕР_2 - а.с.7-9) та проходила військову службу за контрактом у 17 прикордонному загоні ДПСУ.
Наказом 17 прикордонного загону ДПСУ від 22.04.2022 року №175-ОС на підставі наказу від 20.03.2022 №122-ОС ОСОБА_1 була звільнена з військової служби у відставку та виключена зі списків особового складу, знята з усіх видів забезпечення (а.с.11).
Позивачка звернулась до відповідача щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно із заявою від 17.06.2022 року та отримала отримала лист від 27.06.2022 року №70/Ф-123, в якому відповідач повідомляв її про нарахування грошової компенсації 22.04.2022 року та виплату 31.05.2022 року без застосування виплату грошової компенсації без пропорцію часу, що минув з дня виникнення права на отримання майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу. Також була надана довідка, на підставі якої здійснена виплата (а.с.13).
Дослідивши довідку-розрахунок від 22.04.2022 року № 430 вартості речового майна суд дійшов висновку, що є обґрунтованими доводи позивачці, що їй нарахована грошова компенсація за неотримане речове майно із застосуванням пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу, що підтверджується позиціями по речовому майну відображеними у пунктах 2, 4, 5, 8-11, 13, 16, 2-22, 29-31, 36, 38, 40, 45, 46, 49 довідки.
Відповідач у відзиві вказаних обставин щодо нарахування та виплати позивачці грошової компенсації за неотримане речове майно із застосуванням пропорції часу не спростовував, а лише зазначив, що грошова компенсація за неотримане речове майно нараховано позивачці у відповідності до положень п.10 Інструкція №1132.
Вважаючи порушеними свої права, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу нарахування та виплати позивачці грошової компенсації за неотримане речове майно не у повному обсязі.
Відповідно до преамбули до Закону №2011-XII цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно зі ст.1 Закону соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 ст.9 Закону встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч.1 ст.9-1 Закону речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються, зокрема, відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок затверджений постановою КМУ №178 від 16.03.2016 року.
Відповідно до п.1 Порядку він визначає механізм виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Пунктом 3 Порядку №178 встановлено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, звільнення з військової служби.
Згідно з п.4 Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Пунктом 5 Порядку визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої, зокрема, Адміністрацією Держприкордонслужби, станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 жовтня 2016 року №1132 затверджена Інструкція про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період (далі Інструкція №1132), яка відповідно до її пункту 1 визначає організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, курсантів вищих військових навчальних закладів, військовослужбовців, які були призвані на строкову військову службу та військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, ліцеїстів та працівників Держприкордонслужби в мирний час та особливий період.
Пунктом 10 розділу І Інструкції №1132 встановлено, що речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
В наказі Міністерства внутрішніх справ України від 31 жовтня 2016 року №1132 зазначено, що він виданий відповідно до п.1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з метою впорядкування речового забезпечення військовослужбовців і працівників Державної прикордонної служби України.
Між тим, в п.1 статті 9-1 Закону щодо грошової компенсації вартості за неотримане речове майно вказано, що порядок такої компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 вказаного Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, звільнення з військової служби.
Пунктом 5 вказаного Порядку №178 встановлено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої, зокрема, Адміністрацією Держприкордонслужби, станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Таким чином, Порядком №178 визначена форма довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
Згідно з вказаним додатком в довідці про вартість речового майна, що належить до видачі військовослужбовцю (вказується звання та прізвище військовослужбовця) повинно бути зазначено: найменування речового майна; одиниця виміру; рік і місяць виникнення права на отримання предметів речового майна; кількість предметів, вартість за одну одиницю, сума грошової компенсації.
Довідка саме з вказаними відомостями відповідно до п.4 Порядку №178 є підставою для видання наказу щодо виплати грошової компенсації військовослужбовцям.
Таким чином, компенсації підлягає вартість неотриманого речового майна. В довідки зазначаються назва речового майна та його вартість.
Між тим, довідка, на підставі якої нарахована компенсація за неотримане речове майно позивачці не відповідає формі встановленої Порядком №178 та містить відомості, які не передбачені вказаним Порядком.
Згідно з наданою копією довідки від 22.04.2022 року №430, яка направлена на адресу позивачки, вона навіть має іншу назву, ніж встановлена Порядком №178, а саме довідка-розрахунок на виплату грошової компенсації замість належного до видачі речового майна за період проходження служби ст.сержанта ОСОБА_2 , яка була звільнена підставі начальника 17 прикордонного загону ДПСУ від 22.04.2022 року №175-ОС. Підстава видачі: Інструкція №1132, розпорядження АДПСУ від 14.01.2022 року №27-р.
Довідка від 22.04.2022 року №430 містить, зокрема, відомості: - найменування предмета;- ціна нового;- термін носки (міс.);- виплатити: кількість; факт носити (міс.); сума до виплати. Згідно вказаної довідки за окремими назвами речового майна до компенсації визначена не ціна нового предмета, а визначена сума до компенсації, яка зменшена в залежності від часу носіння. Тобто застосований п.10 розділу І Інструкції №1132, яким встановлено нарахування грошової компенсації військовослужбовцям за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно із застосуванням пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
Таким чином, позивачці нарахувана та виплачена грошова компенсація за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно на підставі довідки, яка не відповідає формі та змісту встановленому Порядком №178, якій в свою чергу прийнятий КМУ відповідно до вимог ст.9-1 Закону №2011 -XII.
Оскільки в абз.1 п. 10 розділу І Інструкції №1132 речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України, відповідач повинен був Застосувати Порядок №178 та затверджену вказаним Порядком форму довідки для нарахування та виплати позивачці грошової компенсації за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно, а саме відповідно до його вартості.
Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так у справі №380/2458/20 рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.04. 2020 року, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 року, визнано протиправними дії Львівського прикордонного загону щодо нарахування та виплати при звільненні ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку №178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01 січня 2019 року.
Верховний Суд постановою від 25.02.2021 року у справі №380/2458/20 рішення судів першої та апеляційної інстанції змінив, виклавши їх мотивувальні частини в редакції своєї постанови. В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.04. 2020 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09. 2020 року залишені без змін.
Таким чином, згідно з висновками Верховного Суду обов'язком суб'єкта владних повноважень є нарахування та виплата військовослужбовцю при звільненні грошової компенсації за неотримане речове майно без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу цього військовослужбовця.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує, відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 992,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 9, 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до 17 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (вул. Г. Музиченка, 31, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, код ЄДРПОУ 14321860) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати при звільненні ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу 17 прикордонного загону відповідно до довідки -розрахунку від 22.04.2022 року №430.
Зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів обмундирування, визначеними розпорядженням Адміністрації Державної Прикордонної служби України від 14.01.2022 року №22-А «Про доведення закупівельної вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації».
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва