20 жовтня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/2732/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (27422, Кіровоградська обл., Знам'янський р-н, с. Дмитрівка, Площа Перемоги, 4, ЄДРПОУ:04365267)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.02.2021 р. №234;
- зобов'язати Дмитрівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області затвердити проект землеустрою та передати ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 3522281900:02:000:5573, яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.45-46).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 провадження у справі №340/2732/21 зупинялось до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №340/2467/21 (а.с.166).
Ухвалою від 19.10.2022 року поновлено провадження у справі в зв'язку з тим, що підстави зупинення провадження відпали (а.с.175).
Позивач вказав, що рішенням Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.02.2021 р. №234 їй відмовлено в затверджені проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, з кадастровим номером 3522281900:02:000:5573, яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області.
Позивач вважає мотиви відмови в затвердженні проекту безпідставними, стверджує про те, що проект пройшов відповідну експертизу в уповноважених органів, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач подав відзив на позов, в якому вказав, що в ході розробки документації із землеустрою допущено ряд недоліків, вказаних у рішенні, а тому воно є правомірним та таким, що скасоване бути не може (а.с.51-57).
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Рішенням Іванковецької сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області від 20 жовтня 2020 року №1704 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області (а.с.12 зв.).
ОСОБА_1 замовила виготовлення такого проекту у відповідного фахівця та отримала 02.12.2020 року витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відповідно до змісту якого 15.11.2020 року земельну ділянку площею 2 га, яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, зареєстровано як об'єкт речового права за кадастровим номером 3522281900:02:000:5573 (а.с.9-30).
ОСОБА_1 у встановленому порядку подала заяву відповідачеві про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
Рішенням четвертої сесії восьмого скликання Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.02.2021 року №234 у затвердженні проекту відмовлено. Відмова мотивована тим, що:
- зазначена земельна ділянка сформована за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3522281900:02:000:9047 площею 233,0638 га згідно Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, яка не відповідає вимогам чинного законодавства та не затверджена у відповідності до абзацу 4 пункту 12 ст.186 Земельного кодексу України;
- проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не відповідає ст.50 ЗУ "Про землеустрій" (відсутні матеріали погодження);
- не дотримано вимог п.3.2. "Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт" (наказ Мінагрополітики від 11.02.2014 № 65), а саме - створені виконавцями робіт топографо-геодезичні і картографічні матеріали підписуються керівником суб'єкта господарювання та сертифікованим інженером-геодезистом;
- в проекті землеустрою відсутня відомість перетворення координат із системи СК-63 у систему УСК-2000, що не відповідає Порядку використання Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02.12.2016 року №509);
- згідно технічних характеристик приймача GPS TRIMBLE 5700, за допомогою якого здійснювались геодезичні роботи, базисна лінія становить до 30 км, а в схемі GNSSспостережень від базової станції до земельної ділянки вказано 44,120 км.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
Згідно з ч.5 ст.116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у статті 121 ЗК України. Відповідно до частини 1 цієї статті громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.
Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідно до ч.9 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно з частинами 10, 11 статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Судом встановлено, що однією із підстав для відмови у затвердженні проекту було посилання на те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не відповідає ст.50 ЗУ "Про землеустрій" (відсутні матеріали погодження).
Згідно зі статтею 50 Закону України "Про землеустрій" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України (частина 8 статті 118 ЗК України).
Згідно ч.1 ст.186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
У відповідності до ч.4 ст.186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Відповідно до ч.5 та 6 ст.186-1 ЗК України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
Судом встановлено, що адвокатом ОСОБА_1 , 23.02.2021 року, тобто до прийняття оскаржуваного рішення, подано відповідачу матеріали погодження проекту землеустрою. Відповідач такі матеріали отримав, про що свідчить печатка та вхідний реєстраційних номер відповідача, що проставлені ним на заяві (а.с.35).
Відповідно до висновку про розгляд документації із землеустрою від 01.12.2020 року, складеного ГУ Держгеокадастру, проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам (а.с.36).
Таким чином, посилання в оскаржуваному рішенні на відсутність матеріалів погодження є безпідставним.
Відповідно до п.1.2 Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11.02.2014 № 65 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2014 р. за № 395/25172, виконавцями топографо-геодезичних і картографічних робіт (далі - виконавці робіт) є юридичні та фізичні особи, які володіють необхідним технічним та технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи є сертифікований інженер-геодезист, що є відповідальним за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 замовляла виготовлення проекту фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 , кваліфікованому інженеру-землевпоряднику, яка відповідає кваліфікаційним вимогам і вправі самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель, виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, тощо при здійсненні землеустрою, що підтверджується сертифікатом №014437 (а.с.154 зв).
Відповідно до п.3.2. Вимог, створені виконавцями робіт топографо-геодезичні і картографічні матеріали підписуються керівником суб'єкта господарювання та сертифікованим інженером-геодезистом.
З огляду на те, що фізична особа підприємець не є установою, організацією, підприємством, тощо, тобто не є юридичною особою, посилання відповідача на те, що складений інженером-землевпорядником ОСОБА_2 проект повинен був бути підписаний додатково окрім неї ще її керівником - не заслуговують на увагу.
З приводу посилань в оскаржуваному рішенні на те, що в проекті землеустрою відсутня відомість перетворення координат із системи СК-63 у систему УСК-2000, що не відповідає Порядку використання Державної геодезичної реферренцної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02.12.2016 року №509) та згідно технічних характеристик приймача GPS TRIMBLE 5700, за допомогою якого здійснювались геодезичні роботи, базисна лінія становить до 30 км, а в схемі GNSSспостережень від базової станції до земельної ділянки вказано 44,120 км, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України, відповідно до частини 1 якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Суд звертає увагу на те, що у даному випадку перевірка виконання відповідними кваліфікованими і сертифікованими спеціалістами правильності виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт, легітимності застосування того чи іншого обладнання та устаткування не є компетенцією та повноваженням сільської ради, в зв'язку з чим і передбачене ч.1 ст.186-1 ЗК України відповідне обов'язкове погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, що позивачем було виконано, як описано вище.
За результатами такого погодження наданий висновок про відповідність проекту земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам, а тому посилання в оскаржуваному рішенні на зворотне є безпідставним, та здійснене поза межами повноважень відповідача, наданого йому законом (а.с.36).
Стосовно того, що зазначена земельна ділянка сформована за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3522281900:02:000:9047 площею 233,0638 га згідно Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, яка не відповідає вимогам чинного законодавства та не затверджена у відповідності до абзацу 4 пункту 12 ст.186 Земельного кодексу України суд вважає за необхідне вказати наступне.
ОСОБА_1 не є учасником правовідносин з приводу поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3522281900:02:000:9047 площею 233,0638 га та виготовлення Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, а тому твердження відповідача про наявність підстав для відмови в затвердженні проекту з мотивів недоліків такої Технічної документації є необґрунтованим.
Більш того, як описано вище, законом передбачені вичерпні обставини з якими пов'язується відмова в затвердженні проекту відведення земельної ділянки, серед яких така обставина, як недоліки Технічної документації щодо поділу земельної ділянки, внаслідок якого зареєстрована земельна ділянка, на яку виготовлено проект відведення, відсутня.
З огляду на викладене, суд вважає рішення Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.02.2021 р. №234 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання затвердити проект землеустрою та передати ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку суд зазначає наступне.
На разі, розглядаючи даний спір, суд звертає увагу на те, що за підпунктом 5 пункту 27 Розділу X "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Земельного кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24 березня 2022 року №2145-IX, під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням, зокрема, таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Даний закон набрав чинності 07.04.2022 року (https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/2145-20).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” в Україні запроваджено воєнний стан з 5:30 год. 24.02.2022 терміном на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 травня 2022 року № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573, дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня ц.р. строком на 90 діб.
На разі воєнний стан триває.
Таким чином, на день розгляду даної справи змінилось законодавче регулювання правовідносин, що склались між сторонами, яке, на разі, містить легітимну заборону на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, а тому позовні вимоги про зобов'язання затвердити проект землеустрою та передати ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку задоволенню не підлягають.
Позовна заява містить вимогу про стягнення усіх судових витрат з відповідача (а.с.4 зв.).
Відповідно до ч.1 та 3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., який належить відшкодувати позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в частині 50% з огляду на часткове задоволення позовних вимог (а.с.5).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги та додаток до договору від 10.05.2021р., акт виконаних робіт (прийняття послуг) від 10.05.2021р., копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю КР №000094 від 28.04.2017 року та копію квитанції про оплату 7000,00 грн. (а.с.37-42).
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною першою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За приписами ч.ч.3, 4 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Водночас частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, вказано в акті виконаних робіт (прийняття послуг) від 10.05.2021р. Так, адвокатом здійснено ознайомлення з матеріалами справи та дослідження законодавства, яке регламентує порядок затвердження проекту землеустрою (2 години х 500 грн.), вивчення судової практики (2 години х 1000 грн.), підготовку та збір документів (2 години х 1000 грн.), підготовку позовної заяви з додатками (2 години х 1000 грн.). Всього 7000,00 грн. (а.с.39).
Відповідно до п.3 додатку до Договору про надання правничої допомоги від 10.05.2021р. оплата послуг здійснюється на умовах 100% попередньої оплати.
В квитанції від 10.05.2021 року, копія якої надана до позову, вказано про сплату позивачем адвокату 7000,00 грн. (а.с.40).
У частині шостій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У відзиві на позов відповідач посилався на те, що витрати на оплату правової допомоги є необґрунтованими та неспівмірними із складністю справи, а тому є завищеними.
Суд вважає, що ознайомлення з матеріалами справи та дослідження законодавства, яке регламентує порядок затвердження проекту землеустрою, вивчення судової практики та підготовка і збір документів за своєю суттю є стадіями та елементами підготовки позовної заяви з додатками, а тому обґрунтованим розміром витрат на правову допомогу у вигляді підготовки позовної заяви у даній справі є 2000,00 грн.
Тож з огляду на часткове задоволення позовних вимог, до стягнення з відповідача підлягає сума в 1000,00 грн.
Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,
1.Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.02.2021 р. №234.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), здійснені нею судові витрати на оплату судового збору в сумі 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04365267).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), здійснені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04365267).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова