Справа № 278/1844/22
20 жовтня 2022 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 до Координаційно-моніторингової митниці про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача - адвокат Евін А. К. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що 12.07.2022 року начальником Координаційно-моніторингової митниці Колобродовим А. В. винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0006/126000/22 про притягнення його довірителя - ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25812,87 грн.
Зокрема, ОСОБА_2 у позові зазначив, що підставою для притягнення до відповідальності ОСОБА_1 стало заявлення під час митного оформлення транспортного засобу у митній декларації неправдивих відомостей щодо календарного року виготовлення легкового автомобіля марки «MAZDA», що призвело до зменшення розміру митних платежів. Однак, як зазначає позивач, він вказав рік виготовлення автомобіля, який значиться у реєстраційних документах на транспортний засіб, так як інших відомостей про рік його виготовлення позивач не мав.
Ухвалою суду від 22.07.2022 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (а.с. 31-32).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач об'єктивно притягнутий до відповідальності, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову (а.с. 38-44); також надано матеріали справи про ПМП №0006/126000/22 (а.с. 47-103).
Представником позивача засобами системи "Електронний суд" подано відповідь на відзив (а.с. 104-107), у якому викладені додаткові пояснення, міркування та доводи після надання відповідачем відзиву на позовну заяву; додані документи в перекладі на українську мову, які було надано до позовної заяви (а.с. 109-112). Крім того, повідомляє, що ОСОБА_1 у зв'язку з розглядом справи поніс судові витрати на професійну правничу допомогу, докази яких будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у порядку, передбаченому ст. 139 КАС України.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
18.01.2022 року позивач для митного оформлення автомобіля марки «MAZDA», моделі 3, номер кузова НОМЕР_1 , подав до відділу митного оформлення митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA101020/2022/001628 (а.с. 82-83). У митній декларації позивач заявив, що вказаний транспортний засіб є 2012 року виготовлення; модельний рік виготовлення - 2012 рік. Розрахунок потрібних до сплати платежів позивачем здійснено з урахуванням календарного року виготовлення автомобіля, а саме - 2012 рік.
Однак, у ході перевірки Координаційно-моніторинговою митницею встановлено, що роком виготовлення автомобіля марки «MAZDA», моделі 3, номер кузова НОМЕР_1 , є 2011 рік (а.с 74 - відповідь ТОВ «АВТО Інтернешнл»).
За результатами перевірки вказаної митної декларації митницею було відмовлено у митному оформленні товару відповідно до картки відмови в прийнятті миної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2022/000137 (а.с. 84-85).
Вподальшому ОСОБА_1 , на підставі первинних документів, пізніше подано ряд інших митних декларацій.
31.01.2022 року подано митну декларацію №UA101020/2022/003600, де календарний рік виготовлення автомобіля зазначено - 2011, модельний рік виготовлення - 2012 (а.с. 94-95).
Однак не зважаючи на це, отримав від митного органу картку відмови в прийнятті миної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2022/000143 (а.с. 96).
01.02.2022 року подано митну декларацію №UA101020/2022/003690, де календарний рік виготовлення автомобіля зазначено - 2011, модельний рік виготовлення - 2012 (а.с. 78-79).
Листом №7.19-2/28-01/7/991 від 01.02.2021 року Житомирська митниця (а.с. 61) повідомила, що митне оформлення товару: "легковий автомобіль марки "MAZDA", моделі "3", номер кузова НОМЕР_1 " завершено 01.02.2022 року за ЕМД №UA101020/2022/003690 за резервним методом визначення митної вартості на підставі рішення про коригування митної вартості від 31.01.2022 року №UA101000/2022/000051/2.
Також під час проведення митного огляду встановлено, що на маркуванні пасків безпеки зазначено рік виробництва 2011.
З урахуванням встановлених обставин митницею у відношенні позивача 18.02.2022 року складений протокол про порушення митних правил №0006/126000/22 (а.с. 98-103).
Зі змісту даного протоколу вбачається, що декларантом ФОП ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів на суму 8604,29 грн, шляхом заявлення в митній декларації від 18.01.2022 року № UA101020/2022/001628 неправдивих відомостей стосовно календаного року виготовлення вживаного легкового автомобіля марки «MAZDA», модель 3, ідентифікаційний номер кузова транспортного засобу - НОМЕР_1 . Заначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 (а.с. 102).
12.07.2022 року Координаційно-моніторингова митниця винесла постанову у справі про порушення митних правил № 0006/126000/22 про притягнення позивача до відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України у зв'язку з тим, що під час митного оформлення транспортного засобу останній вказав у митній декларації неправдиві відомості щодо року його виготовлення, що призвело до зменшення розміру митних платежів на суму 8604,29 грн, за що накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 25812,87 грн (а.с. 9-14).
За змістом ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.
Тобто, для притягнення до відповідальності, згідно зі статтею 485 МК України, у цьому випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частиною першою статті 266 МК України визначені обов'язки декларанта та уповноваженої ним особи, серед яких, зокрема, здійснення декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.
Відповідно до частини першої ст. 495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Відповідно до частини третьої ст. 335 Митного кодексу України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
Статтею 352 Митного кодексу України закріплено перелік матеріалів, які можуть бути використані для підготовки висновків за результатами перевірок: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
Відповідно до статті 489 Митного кодексу України що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
За правилами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як убачається з оскарженої постанови, відповідач, приймаючи її, виходив лише з інформації наданої ТОВ «АВТО «Інтернешнл».
Разом з тим, у порушення вищенаведених вимог відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження обставин умисного приховання позивачем відомостей про рік випуску автомобіля з метою зменшення розміру митних платежів.
За змістом пункту 8 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року №1118, за рік виготовлення ТЗ приймається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік).
Якщо в ідентифікаційному номері нового ТЗ не міститься повна інформація про календарну дату його виготовлення, то такою датою вважається дата виготовлення, зазначена в технічних документах виробника ТЗ.
У разі неможливості визначення року виготовлення ТЗ за ідентифікаційним номером роком виготовлення вважати рік, що значиться в реєстраційних і технічних документах на ТЗ.
Датою початку користування ТЗ, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, уважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані вповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі.
Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію).
На момент митного оформлення автомобіля позивач не мав інших, відмінних від поданих відповідачу документів, зокрема: угода купівлі - продажу на транспортний засіб, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, митна декларація, посвідчення про допуск до експлуатації, які б підтверджували іншу дату виготовлення транспортного засобу (а.с. 17-19, 86, 91-93), переклад змісту яких надано разом з відповіддю на відзив (а.с. 109-112).
Відтак, викладені в оскаржуваній постанові доводи відповідача про те, що позивачем заявлено неправдиві відомості у митній декларації, є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 496,20 грн (а.с. 1)
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Координаційно-моніторингової митниці на користь позивача судовий збір у сумі 496,20 грн.
Керуючись ст. ст. 458, 485 Митного кодексу, ст. ст. 9, 10 КУпАП, ст. ст. 72-77, 139 КАС України суд -
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0006/126000/22 від 12.07.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Координаційно-моніторингової митниці на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 496,20 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Житомирський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2022 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Координаційно-моніторингова митниця, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ 43958390.
Суддя О. М. Дубовік