Справа № 295/3354/22
17 жовтня 2022 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
АТ «А-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 19.04.2017 року у сумі 134087,77 грн, а також стягнути судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що 19.04.2017 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в банку з метою укладання кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом з Умовами та Правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://а-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у анкеті-заяві.
Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.
Відповідач своєчасно не здійснював погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 12.02.2022 року має заборгованість у сумі 134087,77 грн, яка складається з наступного: 97589,83 грн - заборгованість за кредитом, 36497,94 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяте на себе зобов'язання. На даний час останній продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав АТ «А-Банк».
30.05.2022 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 33).
За змістом ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 25.08.2022 року здійснено перехід від розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін; запропоновано позивачу надати суду та направити відповідачу протягом двох днів з моменту отримання даної ухвали докази на підтвердження відносин, які склались; запропоновано відповідачу надати суду та направити позивачу протягом двох днів з моменту отримання даної ухвали докази погашення кредитної заборгованості (за наявності); роз'яснено наслідки вчинення або невчинення певних процесуальних дій згідно ст. 12 ЦПК України (а.с. 39).
Ухвалою суду від 22.09.2022 року повторно запропоновано позивачу надати суду та направити відповідачу протягом двох днів з моменту отримання даної ухвали докази на підтвердження відносин, які склались; запропоновано відповідачу надати суду та направити позивачу протягом двох днів з моменту отримання даної ухвали докази погашення кредитної заборгованості (за наявності); роз'яснено наслідки вчинення або невчинення певних процесуальних дій згідно ст. 12 ЦПК України (а.с. 44).
Заяв по суті справи до суду не надійшло.
Представник позивача у позовній заяві просить розгляд справи проводити без його участі; не заперечує щодо винесення заочного рішення по справі (а.с. 3).
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву; про розгляд справи повідомлявся належним чином, однак поштове відправлення, що направлялось останньому, повернулось на адресу суду не врученим адресату з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 36-37).
Окрім того, відповідач сповіщався про розгляд справи в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 47); з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
З огляду на те, що в справі є достатньо матеріалів стосовно прав та взаємовідносин сторін на підставі наявних доказів, суд ухвалює заочне рішення, що відповідає вимогам статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 19.04.2017 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг в А-Банку (зворот. а.с. 8).
У заяві зазначено, що клієнт згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становлять між нею та банком Договір про надання банківських послуг. У заяві зазначено, що ОСОБА_1 ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді. Отже, вказаною заявою доводиться факт звернення відповідача до банку за отриманням банківських послуг.
Також до позовної заяви додані Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», та Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», які також є витягом з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщеним на сайті (а.с. 9-13, 14).
Згідно з наданим банком до позову розрахунком заборгованість ОСОБА_1 станом на 12.02.2022 року становить 134087,77 грн, з яких: 97589,83 грн - заборгованість за кредитом; 36497,94 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом (а.с. 5-8).
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За приписами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Враховуючи положення ст. 12, 13, 43, 177 ЦПК України, суд розглядає справу на підставі наданих позивачем доказів.
У заяві позичальника умови кредитування, розмір кредиту, процентна ставка не визначені. Паспорт кредиту відповідачем до позовної не долучений. Позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що між сторонами було узгоджено розмір процентної ставки, розмір кредиту, вид кредитної картки, а тому у суду відсутні підстави вважати, що сторонами були узгоджені усі істотні умови кредитного договору та між сторонами виникли кредитні правовідносини.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом і не може свідчити про умови кредиту.
Позивачем суду не надано жодного належного доказу отримання відповідачем коштів за кредитним договором, чи їх використання за кредитною карткою.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за нарахованими відсотками.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила» та Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна» як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи та Витяг з Умов розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Також, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, неодноразово змінювалися самим позивачем в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) та, зокрема пункту 5.5 цих Умов, яким установлено позовну давність тривалістю в п'ять років, оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
Крім того, таку ж позицію зайняв і Верховний Суд, який у постанові від 21.02.2018 року, ухваленій у цивільній справі №203/5497/13-ц (провадження №61-1391св18), постанові від 05.03.2018 року, ухваленій у цивільній справі №192/156/17 (провадження №61-2109св18), постанові у справі №703/3063/18 від 27.03.2020 (номер в ЄДРСР №88641638), дійшов аналогічного висновку з тих самих правовідносин.
Анкета-заява не містить відомостей про оформлення відповідачем кредитного договору, а також на умовах, обумовлених у позові.
Крім того позивач не надав підписаних відповідачем Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», паспорту кредиту.
Як вбачається з копії анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії. Вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних щодо обрання відповідачем банківських послуг, крім особистих даних та підпису відповідача.
У матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують встановлення певної суми кредитного ліміту, надання (зарахування) кредитних коштів на рахунок відповідача, видачу кредитної картки, строку її дії.
Позивачем не надано доказів на підтвердження видачі відповідачеві кредитної картки та розміру наданого відповідачу кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу та процентів відповідачу не є можливим, отже доводи позивача щодо розміру нарахованих сум не підтверджені належними доказами, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог банку.
Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведено укладання кредитного договору. Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с. 5 звор. стор.), відповідачем 01.02.2020 року було погашено 30490,00 грн, однак не зрозуміло з яких причин та не підтверджується належними доказами наявність суми заборгованості, яку просить стягнути позивач.
Таку ж позицію зайняв і Верховний Суд, який у постанові від 27 березня 2020 року, ухваленій у цивільній справі № 703/3063/18 (провадження №61-11260св19) дійшов аналогічного висновку з тих самих правовідносин.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивачем не надано суду жодного належних і допустимих доказів того, що: відповідачем було дійсно отримано кошти, встановлені відповідні ліміти, здійснено погашення, підстави нарахування заборгованості, тощо.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про недоведеність і необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, яким він обґрунтовував свої вимоги, що є його процесуальним обов'язком.
У відповідності до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з тим, що позовні вимоги не задоволено, суд вважає, що судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, стягненню з відповідача не підлягає.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 265, 280-282 ЦПК України, суд
У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2022 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11; ідентифікаційний код юридичної особи: 14360080.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя О. М. Дубовік