Провадження № 22-з/803/308/22 Справа № 803/21/21 Суддя - Макаров М. О.
17 жовтня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі за заявою ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду для вирішення конкретного спору (суд ad hoс) від 28 лютого 2020 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У квітні 2021 року заявник - ОСОБА_2 звернулась до Дніпровського апеляційного суду із заявою про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду для вирішення конкретного спору (суд ad hoс) від 28 лютого 2020 року , обґрунтовуючи свою заяву тим, що вказаним рішенням третейського суду задоволено позов, але станом на день подання даної заяви рішення в добровільному порядку не виконано та не оскаржено в компетентному суді.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_2 та видано виконавчий лист на примусове виконання рішення третейського суду для вирішення конкретного спору (суд ad hoс) від 28 лютого 2020 року у складі судді Биструшкіна О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 4983894 грн.. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі по 420,40 грн..
16 вересня 2022 року на адресу Дніпровського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі за заявою ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду для вирішення конкретного спору (суд ad hoс) від 28 лютого 2020 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Вказана заява мотивована тим, що ОСОБА_2 отримала від нього грошові кошти в розмірі 4 983 894 грн. в рахунок повного погашення заборгованості за договором позики № 01/01-19 від 01 січня 2019 року. У зв'язку з чим ОСОБА_2 заявила, що не має жодних фінансових (грошових) претензій (вимог) до нього повністю відмовляється від примусового виконання виконавчого листа Дніпровського апеляційного суду у справі № 803/21/21, виданого для примусового виконання рішення третейського суду для вирішення конкретного спору (суд ad hoс) від 28 лютого 2020 року. Крім того, виконавчий лист, виданий Дніпровським апеляційним судом по даній справі взагалі не пред'являвся до примусового виконання (ані до державної виконавчої служби, ані приватному виконавцю).
Ознайомившись із вказаною заявою, матеріалами справи, колегія суддів не знаходить правових підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Аналіз змісту вищезазначеної правової норми свідчить про те, що можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню передбачена, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Згідно частини 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 599-601, 603-606 ЦК України).
Отже, матеріально-правовою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є сплата боргу поза межами виконавчого провадження, у зв'язку з чим, у боржника відсутній обов'язок з виконання виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення.
У разі, якщо виконання зобов'язання за судовим рішенням відбулося в межах виконавчого провадження, стягувач має право подати до виконавця письмову заяву про повернення виконавчого документа, на підставі якої виконавець виносить постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
В своїй заяві ОСОБА_1 посилається на те, що виконавчий лист, виданий Дніпровським апеляційним судом по справі № 803/21/214 на примусове виконання рішення третейського суду для вирішення конкретного спору (суд ad hoс) від 28 лютого 2020 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості взагалі не пред'являвся до примусового виконання (ані до державної виконавчої служби, ані приватному виконавцю), проте доказів пред'явлення або не пред'явлення даного виконавчого листа до виконавчої служби, заявником надано не було, а також належних доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, Дніпровський апеляційний суд не знаходить правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Оскільки у задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовлено, зупинення виконавчого провадження слід скасувати.
Керуючись ст. 432 ЦПК України, колегія суддів, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі за заявою ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду для вирішення конкретного спору (суд ad hoс) від 28 лютого 2020 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко